Чим союз України, Польщі та Білорусі небезпечний для Німеччини

Існують теми, які в тій чи іншій мірі популярні завжди. Вони то відходять з центру уваги, то повертаються в коло обговорюваних питань знову. Одна з таких тем - методи і концепції спільного розвитку Східної Європи. Ось і зараз на тлі зміни моделей економік і супутніх великих і малих криз в регіоні заговорили про регіональну кооперацію.

Думаючи про майбутнє України, природно, варто поставити собі питання: ким і чим буде країна через 10,15, 20 років. Які відносини з сусідами. Яка ресурсна база. Причому в останньому ключовим є вже не природні ресурси, а технології, знання, люди.

Мало проводити реформи заради реформ. Необхідно думати про своє місце в світі. Бажано унікальне, потрібне всім. Це дає гарантії розвитку, доходів. А також безпеки і суб'єктності.

Виникає питання: а як оцінити перспективи України? Складно. Можна писати розлогий текст з купою формул і довгими поясненнями. Але навіщо, якщо частина такої роботи зробили за тебе інші. Дивовижно, але мало хто звернув увагу на текст «Що Росія може і не може виробляти замість нафти». Його написав для Московського центру Карнегі Марат Атнашев.

Суть не в статті, а в методології, розробленої і запропонованої проектом Harvard's Center for International Development (CID).

Ідея проста: кожне нове наукове знання стає доступним після освоєння декількох суміжних. При цьому важливі не тільки теоретичні знання, а й практичний контакт - передача технологій. Адже опір матеріалів та фізику згоряння проходять в університетах (а може і деяких в школах) сотні тисяч людей. Але спроектувати більш-менш вдалий двигун внутрішнього згоряння здатні не багато. Пустити в серію - ще складніше.

Ось на цьому фахівці Гарвардського Університету під керівництвом доктора Ріккардо Хаусмана і створили модель складності економік.

Все геніальне просто: використовується теорія графів для демонстрації зв'язків між різними технологіями. В першу чергу технологіями випуску продуктів, доступних на світовому ринку. Експорт країни наноситься на базову матрицю. Тобто позначаються точки. І по тому, як розміщені ці точки можна оцінити складність економіки. Ось граф світового виробництва за типами продукції.

Щоб не займатися рерайтом дам цитату з тексту пана Атнашева: «Виділяються кілька великих кластерів: легкої промисловості (зелений), машинобудування (синій), електроніки (бірюзовий), хімії і фармацевтики (фіолетовий), сільського господарства (жовтий). Відстань між точками відображає простоту освоєння однієї технології при наявності іншої.

Економіка природним чином розвивається навколо існуючих технологій, поступово освоюючи сусідні простори. Стрибки на віддалені точки занадто ризиковані і рідко вдаються. Для освоєння нової технології необхідний контакт з експертом і накопичення в його присутності достатнього особистого досвіду».

Якщо продукція країни знаходиться «на периферії павутини» - маємо справу з сировиною. І стає зрозуміло, що навіть чудово вирубуючи ліси, вирощуючи зерно або виплавляючи метал, зайнятися, наприклад, новими матеріалами, хімією високих з'єднань ой як непросто. Така країна може бути багатою до тих пір, поки її ресурс-сировина затребувані. Але найменші коливання цін загрожують колосальними проблемами. Що, в принципі і спостерігаємо сьогодні.

І навпаки, економіка зі складною структурою є більш стійкою. Адже якщо випуск одного типу продукції передбачає володіння декількома технологіями, можна легко (і без великих витрат) змінити систему господарювання. Та й перспективи подальшого розвитку такої країни дуже і дуже непогані.

Виходячи з положення продукції і структури економіки, виведено маркер під назвою Індекс складності економіки (Economic Complexity Indicator, (ECI)). Кому цікаві математичні викладки за цим параметром і іншим, згаданим нижче, - ось посилання на формули.

Крім того фахівці ввели ще один термін - стійку конкурентну перевагу (Revealed Comparative Advantage - RCA). Якщо грубо, то це оцінка наскільки та чи інша країна виробляє товару більше «своєї природної частки». Де частка - сукупне виробництво, пропорційно розділене між усіма країнами. Природно, що у сировинних економік RCA по ключовим сировинним ресурсам великий. Але це нічого не дає. Чому: читай вище.

А ось показник RCA по складним технологіям, розміщеним в середній частині графа, - вже щось значить.

Де Україна сьогодні?

На цьому етапі спробуємо визначити місце різних країн регіону, а також шлях розвитку.

Для простоти і наочності порівняння з звів дані графіків за 2000, 2009 і 2014 роки трьох країн: Білорусі, Україні та РФ. Адже стартові умови - пострадянські економіки - були у всіх приблизно однакові.

Чому ці періоди? 2000 і 2009 - роки після криз. 2014 року - останнє актуальне оновлення. Тобто можна простежити динаміку, які висновки зробили уряди країн з потрясінь. 

Великі кола - товари з великим коефіцієнтом RCA. Складність економіки можна оцінити за кількістю точок в центрі «сірого клубка».

Як бачимо, спочатку три країни перебували в більш-менш однакових умовах. У РФ було мало технологій «в центрі». Але працювала практично вся периферія. Що при грамотному витрачанні коштів від продажу сировини давало можливість ускладнити економіку. В Україні і Білорусі ситуація була кращою. Але динаміка, на жаль, невтішна.

Всі три країни почали сповзати на периферію складності своїх економік. З різною швидкістю. Росія, природно, лідер в категорії «як вбити перспективу власної країни» - за 14 років повністю очистила центр графа.

В Україні і Білорусі ніби краще, але теж безрадісно. Є кущі. Але вони з кожним роком стають рідше. Суть не у втратах технологій, а в відставанні. Нові знання вводяться в економіку, а старі поступово відходять на периферію. У такому явищі, як розвиток, потрібно дуже сильно бігти, щоб хоча б залишитися на місці.

Любителям цифр дам таблицю індексів ECI по роках

Для порівняння: ECI Німеччини за 2014 рік склав 1.922, Чехії 1.673 і Польщі 0.93.

Картина безрадісна: до складних і стійких економік, так би мовити, «три дні на оленях». Це - якщо думати лінійно. А якщо поглянути на діаграми під іншим кутом?

Технології, як відомо, не народжуються у повітрі. Їх хтось передає. Тобто, якщо держава займається залученням інвестицій і, найголовніше, науково-технічним співробітництвом з іншими, складність економіки збільшується. Питання з ким співпрацювати.

Регіональна кооперація як шлях до суб'єктності, успіху і розвитку

І тут мені пригадалася стара, дуже стара ідея. Яка має безліч назв: було ВКЛ, потім Річ Посполита. Потім була ідея українських еліт трансформувати її. Республіку залишити. Але кількість народів збільшити до трьох. Вийшло так, як вийшло.

Але потім були тези «слов'янського світу» (якщо пам'ятаєте, спочатку вони формулювалися хорватами і чехами без «участі» Росії). Пізніше - Інтермаріум Пілсудського. Сьогодні «Балто-Чорноморська дуга». Одним словом назв багато - суть одна.

Та й сам я в свій час писав про те, що економіки, наприклад, Білорусі та України прекрасно доповнюють одна одну. Наклав діаграми одна на одну. Так воно і є. Жодного (!) перекриття основних експортних технологій. Пішов далі: додав Польщу, Словаччину, Литву і Румунію. І для порівняння дав граф німецької економіки.

Цікаве порівняння, чи не так? Причому (спеціально перевіряв) перетинів графіків практично нема. Ну, якщо бути точним, є збіги в трьох точках. З більш, ніж 150-ти. А ось якщо говорити про доповнення технологій, стає очевидно, що в разі подібної кооперації така «спільна економіка» за своєю складністю і перспективам розвитку перевищує можливості економіки Німеччини. Навіть у фінансовому плані: банальний експорт. Сумарні показники країн за 2014 рік склали близько 450 млрд. доларів. У Німеччині 1 320 млрд. Цифри вже можна порівнювати.

Вирішив ускладнити завдання. Зазначений вище графік - відображення технологічної складності при виробництві товарів з рівнем стійкої конкурентної переваги (RCA) рівним одному. Тобто товари, які не такі вже й унікальні для світового ринку. Поставив параметр RCA на 5,5 (дуже висока конкурентна перевага), отримав графіки і знову звів їх в одне. Картина вийшла ще більш вражаюча:

Країни регіону мають технології і товари з надзвичайно високою конкурентною перевагою практично у всіх областях. Причому значна їх частина знаходиться в середині графа. Це складні технології, товари з високою доданою вартістю.

І для порівняння Німеччина... Де нема ЖОДНОЇ позначки. Тобто найбільша економіка Європи в категорії високо запитуваних технологій вже поступається «потенційному союзу» країн, що розвиваються.

Що з цим робити або чому потрібно шукати нових союзників

Забавна картина, чи не так? Чудова ілюстрація справедливості тез про успіх регіонального союзу країн Східної Європи. Не обов'язково (і навіть небажано) мати союз у вигляді держави. Але щось на зразок економічного інтеграційного об'єднання - чому б і ні. Тим більше, що таке формування за своїм існуючим (!!) потенціалу може пережити можливу кризу старенької Європи з її Європейським Союзом. Тим більше, що оцінки потенціалу зростання економік у всіх країн досить великі. Той же Гарвард дає наступні прогнози перспектив середньострокового зростання: Україна - 41-е місце в світі за темпами зростання, Румунія 43, Словаччина 45 Білорусь 51, Польща 53, Литва 70-е. Це без урахування кооперації - оцінка кожної з країн «окремо». У рейтингу, нагадаю, 121 держава.

З іншого боку, є і ложка дьогтю. Я не дарма привів в ілюстраціях дані Німеччині. Погодьтеся, позиція цього європейського гіганта в разі виникнення «скромною групи країн, що розвиваються» буде вже не такою істотною. Йдеться про появу нового центру сили. І тут не потрібно бути екстрасенсом, щоб зробити висновок: подібний сценарій дуже і дуже неприємний Берліну. Можливо, і Парижу. Тобто сьогоднішні союзники по «Нормандській четвірці» вже завтра будуть думати, що робити з Україною, Польщею, Білоруссю, Литвою. Якщо ці країни почнуть рух один до одного.

З іншого боку, на двох потужних європейських державах світ клином не зійшовся. І це вже завдання дипломатів: шукати точки дотику інтересів з іншими гравцями. На континенті є і Британія, і Швеція. У світі - Японія, США, Китай.

Одним словом, цікавий сценарій вимальовується. Ще цікавіше буде спостерігати за його реалізацією і результатами роботи.

Переклад з російської - AR25.org