Нещодавно у діалозі з віце-мером Клайпеди Артурасом Шульцасом я запитав: “Що спільного може бути в екології Балтійського і Чорного морів - адже ми досить далеко один від одного. І Вільнюсу, наприклад, не так небезпечний Чорнобиль, як Києву. Де корінь багатьох екологічних проблем?”
Тоді віце-мер запропонував нам подивитись, як цю проблему вже вирішили у Клайпеді, а ще пояснив досить ґрунтовно. Ось його думка з цього питання: “Коли Європа і весь світ говорять зараз про клімат та екологію, вони в першу чергу вас запитують: а що ви робите зі сміттям? Я дуже добре знаю, що робить Україна.
Клайпеда 95% свого сміття вже не везе на звалище. Ми все або переробляємо, або спалюємо. Ми маємо тільки одне звалище на великий регіон, і то там залишаються тільки попіл і каміння, більше нічого. Тут нам Євросоюз дуже допоміг, тому що вони так думають: вони своє сміття кидають куди завгодно, в печеру якусь, як мені розповідали, але печера ж колись кінчається. А навесні приходить вода і все це забирає.
Нормальний європеєць думає: так це все через моря і ґрунт прийде до нас. Ось тут ви можете очікувати допомогу. Коли я кажу "екологія", то насамперед я говорю про цивілізовану переробку відходів. Наступне - вода і каналізація. Бо, як думають європейці: якщо ваша каналізація йде куди завгодно, ви краще знаєте куди йде вода, то ми 100% переробляємо і на виході маємо чисту воду, яку пити можна. Відходи викидаємо на поля.
Європейці думають, що в цьому вам допомогти треба в першу чергу. Тут дадуть і знання, і гроші, і технології - вони думають про себе. З цим рухається і економіка, тому що для того, щоб нормально і цивілізовано переробити сміття, не одне підприємство потрібно, багато людей потрібно, зайнятих у цьому процесі. Потрібні будівельники, матеріали, високі технології. Ось вам робочи місця.
Начебто комунальне господарство дуже складне і нецікаве, але я кажу, що комунальне господарство - це основне. І коли ми говоримо про громадянське суспільство, то людям, які живуть, потрібна хороша вода, хороша каналізація, потрібно, щоб сміття не валялося, щоб було чисто, гарно і добре. А прибирання - це ще робочі місця.
Коли ти пахнеш хорошими парфумами, західна людина скаже: "О, вони вміють цивілізовано жити, значить, тут можна вести роботу". Тому екологія - це питання номер один у світі, у цивілізованому світі”.
Ми разом з Петром Ясним, ректором Технічного університету, та іншими вченими з українського міста Тернопіль у супроводі помічника мера Клайпеди відвідали компанію Geoterma, яка була створена в 1991 році, щоб розвивати і поглиблювати дослідження для геотермальної виробництва. Ще в ті роки вони почали дослідження геотермальних енергетичних ресурсів, та шлях, як поліпшити свою технологію видобутку і всебічне комплексне використання господарської діяльності людини. І ось результат, від якого немає слів, як кажуть. Краще раз побачити і повірити, що такі об`єкти потрібні багатьом містам України.
Наші інтереси:
Про екологію
Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Думаючи про тепло – варто говорити про сміття та екологію
Коли Європа і весь світ говорять зараз про клімат та екологію, вони в першу чергу вас запитують: а що ви робите зі сміттям?
img3498.jpg
Нещодавно у діалозі з віце-мером Клайпеди Артурасом Шульцасом я запитав: “Що спільного може бути в екології Балтійського і Чорного морів - адже ми досить далеко один від одного. І Вільнюсу, наприклад, не так небезпечний Чорнобиль, як Києву. Де корінь багатьох екологічних проблем?”
Тоді віце-мер запропонував нам подивитись, як цю проблему вже вирішили у Клайпеді, а ще пояснив досить ґрунтовно. Ось його думка з цього питання: “Коли Європа і весь світ говорять зараз про клімат та екологію, вони в першу чергу вас запитують: а що ви робите зі сміттям? Я дуже добре знаю, що робить Україна.
Клайпеда 95% свого сміття вже не везе на звалище. Ми все або переробляємо, або спалюємо. Ми маємо тільки одне звалище на великий регіон, і то там залишаються тільки попіл і каміння, більше нічого. Тут нам Євросоюз дуже допоміг, тому що вони так думають: вони своє сміття кидають куди завгодно, в печеру якусь, як мені розповідали, але печера ж колись кінчається. А навесні приходить вода і все це забирає.
Нормальний європеєць думає: так це все через моря і ґрунт прийде до нас. Ось тут ви можете очікувати допомогу. Коли я кажу "екологія", то насамперед я говорю про цивілізовану переробку відходів. Наступне - вода і каналізація. Бо, як думають європейці: якщо ваша каналізація йде куди завгодно, ви краще знаєте куди йде вода, то ми 100% переробляємо і на виході маємо чисту воду, яку пити можна. Відходи викидаємо на поля.
Європейці думають, що в цьому вам допомогти треба в першу чергу. Тут дадуть і знання, і гроші, і технології - вони думають про себе. З цим рухається і економіка, тому що для того, щоб нормально і цивілізовано переробити сміття, не одне підприємство потрібно, багато людей потрібно, зайнятих у цьому процесі. Потрібні будівельники, матеріали, високі технології. Ось вам робочи місця.
Начебто комунальне господарство дуже складне і нецікаве, але я кажу, що комунальне господарство - це основне. І коли ми говоримо про громадянське суспільство, то людям, які живуть, потрібна хороша вода, хороша каналізація, потрібно, щоб сміття не валялося, щоб було чисто, гарно і добре. А прибирання - це ще робочі місця.
Коли ти пахнеш хорошими парфумами, західна людина скаже: "О, вони вміють цивілізовано жити, значить, тут можна вести роботу". Тому екологія - це питання номер один у світі, у цивілізованому світі”.
Ми разом з Петром Ясним, ректором Технічного університету, та іншими вченими з українського міста Тернопіль у супроводі помічника мера Клайпеди відвідали компанію Geoterma, яка була створена в 1991 році, щоб розвивати і поглиблювати дослідження для геотермальної виробництва. Ще в ті роки вони почали дослідження геотермальних енергетичних ресурсів, та шлях, як поліпшити свою технологію видобутку і всебічне комплексне використання господарської діяльності людини. І ось результат, від якого немає слів, як кажуть. Краще раз побачити і повірити, що такі об`єкти потрібні багатьом містам України.
Про екологію
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта