Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець
  • Відвідувань: 0
  • Переглядів: 0

Офіцер Американської армії: "Україна може перемогти сепаратистів і Росію" - Форбс

Категорія:

Спецтема:

Росія є крихкою. Все більше шансів, що її військо спіткає катастрофа, яку воно не бачило з часів Другої Світової: оточення та знищення російського угрупування. Кожен тиждень українське військо стає дедалі сильнішим та більш впевненим у тому, що воно має перевагу. Водночас супротивник українців стає дедалі слабшим та демотивованішим.

Zen Antipop переклав вчорашню статтю з "Forbes" Адріана Боненберґера, який був піхотним офіцером Американської армії з 2005 по 2012 рр. та двічи служив в Афганістані. Зараз він працює фріланс-журналістом.

Ось вона.

Для тих, хто слідкує за російським вторгненням в Україні, поточним джерелом занепокоєння є питання, де Росія проведе риску. Доволі розповсюдженою думкою є така: якщо Україна продовжуватиме пручатися, Росія введе більше військ та окупує всю Україну, і, можливо, розширить свій успіх на Естонію чи Польщу. Позаяк ці дві країни є членами НАТО, атака на будь-яку з них ризикує активувати статтю 5 спільного оборонного договору НАТО, і таким чином втягне Європу та Америку у війну з Росією, що невблаганно призведе до Третьої Світової війни та обміну ядерними ударами.

Але насправді треба хвилюватися про інше.

Україна є набагато сильнішою, ніж люди зазвичай звикли вважати. Досі українці билися з однією рукою, що була зав’язана у них за спиною — велика частина їхніх військових можливостей свідомо трималася в резерві, щоб не ризикувати та не провокувати Росію вводити більше сил у це протистояння.

Останнього разу, коли українське військо здійснило прорахований наступ проти сепаратистів у серпні минулого року, він мав швидкий успіх. Тож Росія була змушена ввести тисячі своїх солдатів через кордон, аби зміцнити рішучість сепаратистів, а також забезпечила останніх артилерією, танками та протиповітряними засобами (включно з російським комплексом ППО “Бук”, яким було збито борт номер 17 Малазійських Авіаліній). Відтоді протистояння набуло певного паритету (не плутати з припиненням вогню, адже десятки людських втрат мають місце щодня). Війна у східній частині України досягла рівноваги.

Багато хто на Заході вірить, що Росія може вирішити порушити цей паритет у будь-яку мить за допомогою швидкого удару, що вона може блискавично пройти українські лінії оборони та дійти до Києва, Одеси та навіть далі. Що Україна не в змозі протистояти росіянам, і що її дефензивні можливості заледве є достатніми, аби адекватно протистояти вторгненню. Певно, така сама думка є розповсюдженою й в Росії, бо її війська досі не робили серйозних зусиль щодо нападу на українські позиції. До сьогодні Росія робила лише доволі потужні спроби атакувати українські лінії оборони, або ж маневрувала з метою оточити позиції Нацгвардії, після чого намагалася вести переговори про капітуляцію з українською владою.

Але насправді Україна таки має неабиякі оборонні можливості, які зростають щодня. Українське населення, особливо у Києві та у західній та південній частинах країни, відчуває себе дедалі більше залученим у цю боротьбу коли їхні друзі та родичі вмирають чи стають пораненими на фронті. А українські військові тим часом завзято навчаються.

ПЕРЕБУВАЮЧИ В УКРАЇНІ

Я провів тиждень на Яворівському полігоні, спостерігаючи як мій колишній підрозділ —173-я повітряно-дестантна бригада Армії США — тренував дві роти Національної Гвардії України (НГУ). Це було надзвичайно вражаюче: українські солдати пересуваються та здійснюють тактичну комунікацію на рівні, що співпадає чи навіть перевищує більшість звичайних американських підрозділів. Майже 7 років я служив в якості бойового піхотного офіцера (і понад два з них я провів в Афганістані). За весь час мого тренування афганських поліцейських та солдатів, я ніколи не бачив жодного підрозділу афганців, який би виглядав так само професійно, як українці.

Впродовж тижня на полігоні я чув артилерийський та танковий вогонь - це українські артилеристи тренувалися з метою підвищення свого бойового злагодження у складі невеликих підрозділів, що працюють разом з механізованими підрозділами, які викликають вогневу підтримку гранатометів та артилерії. Вони були частиною комбінованих військових з’єднань, що будуються зараз радше за принципами досвіду та організаційних навичок, ніж за застарілими совєтськими принципами ієрархічного управління.

ЯК УКРАЇНА МОЖЕ ПРОСУНУТИСЬ ВПЕРЕД

Якщо українці продовжуватимуть підсилено тренуватися та будувати свою військову потужність (а я підозрюю, що їхній стимул це робити значно перевищує мотивацію їхнього супротивника — переважно росіян), то ймовірним наслідком цього може стати те, що наразі не описують ані західні, ані російські медіа: Україна може перемогти сепаратистів. Більше того, Україна може перемогти Росію на полі битви.

Україна та її військові ще самі не знають цього, але це є цілком можливим. Власне, російська самовпевненість, російська пихатість та їхня неефективна доктрина робить не лише можливим, але й навіть дуже ймовірним те, що рішучий, несподіваний загальновійськовий наступ добре тренованого, відродженого українського війська буде здатний заскочити їхнього супротивника зненацька, оточити його та повністю знищити.

Росія є крихкою. Що більше вона чекає в Україні, то більше шансів, що її військо спіткає катастрофа, яку воно не бачило з часів Другої Світової: оточення та знищення російського угрупування. Кожен тиждень, що минає, українське військо стає дедалі сильнішим та більш впевненим у тому, що воно має перевагу. Водночас супротивник українців стає дедалі слабшим та демотивованішим.

РИЗИКИ ЕНДШПІЛЮ

Отже, найбільший ризик Третьої Світової, з яким ми зараз стикаємось, полягає не в тому, що Росія переможе Україну та просунеться далі до Польщі та Естонії, але в тому, що Україна знищить російські сили, що наразі перебувають в Україні, а Путін буде змушений вдаватися до певних радикальних дій, аби уникнути подальших втрат. Зрештою, чому Україна не може відчувати своє право забрати частини території Російської Федерації на заміну втраченого Криму? І хто зможе завадити Україні це зробити? Хто зможе врятувати деморалізованих та збитих з пантелику російських призовників?

Сподіваюся захіlні переговорники зможуть допомогти Путіну усвідомити усе безглуздя його становища в Україні, та й то краще раніше, ніж пізніше. Бо що довше він залишається в Україні, то дедалі ймовірнішим стає те, що він дістане нищівну та принизливу поразку.

Оригінал: Forbes

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Ельфи – з кінофільму "Володар перстенів"

Шлях Лебедів, або Як увійти в ельфійський простір волі. Світотворча тріада: омолодження, інновації, удача

Для заснування нової цивілізації необхідне поєднання трьох обов’язкових компонентів – керованої молодості, інноваційності та удачі. Щоб стати ельфом (елбедем, лебедем), треба піднестися в ельфійський...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Дуже оптимістичний сценарій.

Коментарі

Зображення користувача Анатолій Висота.
0
Ще не підтримано

Дуже оптимістичний сценарій.