6 червня Європейський Союз зніме санкції з 4 екс-поплічників Януковича: Олени Лукаш, Віктора Януковича-молодшого, Сергія Клюєва та Дмитра Табачника. Пояснення цьому просте: Генеральна прокуратура досі не оголосила їм про підозру у скоєнні корупційних злочинів.
До цих пір ЄС блокував їх рахунки та активи виключно на своїй політичній волі, прагнучи допомогти Україні повернути вкрадене – те, що українська сторона повертати не поспішає.
5 березня 2015 року Європейська Рада зробила величезну поступку недолугій українській правоохоронній системі – ще на один рік продовжила санкції щодо 18 екс-високопосадовців – Віктора Януковича, його сім'ї та колишнього керівництва України.
Це стало можливим завдяки тому, що більшості фігурантам санкційного списку було оголошено про підозру у скоєнні злочинів, пов'язаних з розкраданням державного майна – після жорсткого суспільного тиску, бо ГПУ не бачила нічого підозрілого навіть у діях "одіозного" Юрія Іванющенка.
Якщо найближчим часом ЄС не отримає від української сторони беззаперечних доказів, санкції проти решти чотирьох фігурнатів "чорних списків" будуть зняті так само, як з екс-голови СБУ за часів Майдану Олександра Якименка, його заступника Ігоря Калініна та сина екс-прем'єра Олексія Азарова.
Утім, прокуратура мовчить.
Генпрокурор Шокін перероджується у Ярему-2 навіть швидше, ніж сам Ярема. Адже це треба мати особливі здібності та розуміння закону, щоб не побачити злочинів, скоєних Табачником або Клюєвим, який донедавна офіційно володів головним матеріальним доказом злочинів екс-президента Януковича – Межигір'ям, а нині, разом із братом, намагається продати свої енергетичні активи китайцям.
Варто згадати, що через бездіяльність прокуратури Сергій Клюєв встиг ще у грудні 2014 року спокійно вивести свої гроші з компанії Танталіт, через яку здійснювалися оборудки із закупівель розкошів для Межигір'я. Усі документи та докази таких оборудок ретельно зібрані та передані в ГПУ журналістами-розслідувачами ще в лютому-березні 2014 року.
Але до них не дійшли руки екс-генпрокурорів Махніцького та Яреми. Схоже, не дійшли і руки Шокіна.
Почесне місце у санкційному списку ЄС разом з офіційним обвинувачуванням у скоєнні економічних злочинів в Україні та можливістю втратити корупційно набуті активи закордоном, вочевидь, заважають нардепу-Клюєву спокійно вести бізнес те відновити свій політичний вплив.
Можливо, саме тому ГПУ не поспішає створити прецедент зняття недоторканості з народного депутата за корупційні злочини, бо слід за Сергієм Клюєвим мандатів може лишитися добра частина чинного парламенту: наприклад, заступник голови президентської фракції Ігор Кононенко або один з фінансових донорів фракції Прем'єра Микола Мартиненко.
Натомість, Шокін і його слідча команда продовжує започатковану Яремою справу – зняття санкцій через нездатність (чи небажання?) української правоохоронної системи розслідувати корупційні злочини високопосадовців – те, на що з нетерпінням чекають адвокати януковичів, пшонок, портнових і клюєвих, які оскаржують санкції у Європейському суді справедливості і обов'язково використають бездіяльність генпрокуратури для захисту своїх щедрих клієнтів.
Вже менше чотирьох тижнів має ГПУ для того, щоб визначитися: зняти з Сергія Клюєва недоторканість або санкції ЄС.
Шокіну варто пам'ятати про долю свого попередника: разом із санкціями обурене суспільство може зняти і самого Генпрокурора.
До відома.За українським законодавством, щоб оголосити про підозру народному депутату, спочатку його потрібно позбавити депутатської недоторканності. Для цього Генеральний прокурор має подати до Верховної Ради подання, за яке повинні проголосувати щонайменше 226 народних депутатів. Прецеденту зняття з народного депутата недоторканості за корупційні злочині в Україні немає.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Ярема-2 або ГПУ знов зливає санкції ЄС
Світ:
Спецтема:
6 червня Європейський Союз зніме санкції з 4 екс-поплічників Януковича: Олени Лукаш, Віктора Януковича-молодшого, Сергія Клюєва та Дмитра Табачника. Пояснення цьому просте: Генеральна прокуратура досі не оголосила їм про підозру у скоєнні корупційних злочинів.
14110302r.jpg
До цих пір ЄС блокував їх рахунки та активи виключно на своїй політичній волі, прагнучи допомогти Україні повернути вкрадене – те, що українська сторона повертати не поспішає.
5 березня 2015 року Європейська Рада зробила величезну поступку недолугій українській правоохоронній системі – ще на один рік продовжила санкції щодо 18 екс-високопосадовців – Віктора Януковича, його сім'ї та колишнього керівництва України.
Це стало можливим завдяки тому, що більшості фігурантам санкційного списку було оголошено про підозру у скоєнні злочинів, пов'язаних з розкраданням державного майна – після жорсткого суспільного тиску, бо ГПУ не бачила нічого підозрілого навіть у діях "одіозного" Юрія Іванющенка.
Якщо найближчим часом ЄС не отримає від української сторони беззаперечних доказів, санкції проти решти чотирьох фігурнатів "чорних списків" будуть зняті так само, як з екс-голови СБУ за часів Майдану Олександра Якименка, його заступника Ігоря Калініна та сина екс-прем'єра Олексія Азарова.
Утім, прокуратура мовчить.
Генпрокурор Шокін перероджується у Ярему-2 навіть швидше, ніж сам Ярема. Адже це треба мати особливі здібності та розуміння закону, щоб не побачити злочинів, скоєних Табачником або Клюєвим, який донедавна офіційно володів головним матеріальним доказом злочинів екс-президента Януковича – Межигір'ям, а нині, разом із братом, намагається продати свої енергетичні активи китайцям.
Варто згадати, що через бездіяльність прокуратури Сергій Клюєв встиг ще у грудні 2014 року спокійно вивести свої гроші з компанії Танталіт, через яку здійснювалися оборудки із закупівель розкошів для Межигір'я. Усі документи та докази таких оборудок ретельно зібрані та передані в ГПУ журналістами-розслідувачами ще в лютому-березні 2014 року.
Але до них не дійшли руки екс-генпрокурорів Махніцького та Яреми. Схоже, не дійшли і руки Шокіна.
Почесне місце у санкційному списку ЄС разом з офіційним обвинувачуванням у скоєнні економічних злочинів в Україні та можливістю втратити корупційно набуті активи закордоном, вочевидь, заважають нардепу-Клюєву спокійно вести бізнес те відновити свій політичний вплив.
Можливо, саме тому ГПУ не поспішає створити прецедент зняття недоторканості з народного депутата за корупційні злочини, бо слід за Сергієм Клюєвим мандатів може лишитися добра частина чинного парламенту: наприклад, заступник голови президентської фракції Ігор Кононенко або один з фінансових донорів фракції Прем'єра Микола Мартиненко.
Натомість, Шокін і його слідча команда продовжує започатковану Яремою справу – зняття санкцій через нездатність (чи небажання?) української правоохоронної системи розслідувати корупційні злочини високопосадовців – те, на що з нетерпінням чекають адвокати януковичів, пшонок, портнових і клюєвих, які оскаржують санкції у Європейському суді справедливості і обов'язково використають бездіяльність генпрокуратури для захисту своїх щедрих клієнтів.
Вже менше чотирьох тижнів має ГПУ для того, щоб визначитися: зняти з Сергія Клюєва недоторканість або санкції ЄС.
Шокіну варто пам'ятати про долю свого попередника: разом із санкціями обурене суспільство може зняти і самого Генпрокурора.
До відома. За українським законодавством, щоб оголосити про підозру народному депутату, спочатку його потрібно позбавити депутатської недоторканності. Для цього Генеральний прокурор має подати до Верховної Ради подання, за яке повинні проголосувати щонайменше 226 народних депутатів. Прецеденту зняття з народного депутата недоторканості за корупційні злочині в Україні немає.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта