Зображення користувача Олексій Репецький.
Олексій Репецький
  • Відвідувань: 2
  • Переглядів: 2

Зміна ДНК під впливом емоцій

Грегг Брейден повідомляє вражаючу інформацію про три експерименти з ДНК, які доводять, що молекула ДНК може зцілитися за допомогою почуттів людини(Експеримент №3).В недавно розробленою ним програмою "Зцілюючи Серця - Зцілюючи Нації: Наука про Світ і Сила Молитви" Грегг Брейден каже, що в минулому ми втратили велику кількість інформації про давніх духовних традиціях: після пожежі в Олександрійській бібліотеці було загублено як мінімум 523.000 документів. Але, можливо, є відомості, що відносяться до тих стародавніх вчень, які могли б допомогти нам зрозуміти деякі таємниці науки. 

Грегг Брейден повідомляє вражаючу інформацію про три експерименти з ДНК, які доводять, що молекула ДНК може зцілитися за допомогою почуттів людини(Експеримент №3).В недавно розробленою ним програмою "Зцілюючи Серця - Зцілюючи Нації: Наука про Світ і Сила Молитви" Грегг Брейден каже, що в минулому ми втратили велику кількість інформації про давніх духовних традиціях: після пожежі в Олександрійській бібліотеці було загублено як мінімум 523.000 документів. Але, можливо, є відомості, що відносяться до тих стародавніх вчень, які могли б допомогти нам зрозуміти деякі таємниці науки. 
Експеримент № 1
Фахівець в області квантової біології Володимир Попонін опублікував результати експерименту, проведеного ним в Російській академії наук разом із колегами, серед яких був Петро Гаряєв. Стаття вийшла в США. У ній описується прямий вплив людської ДНК на фізичні об'єкти, що здійснюється, на думку авторів, за допомогою якоїсь нової енергетичної субстанциї. Мені здається, що ця енергетична субстанція не така вже «нова». Вона існує споконвіку, але його не фіксували були раніше прилади.
Попонін повторив свій експеримент в одній з американських лабораторій. Ось що він пише про знайдений ним так званому «фантомному ефекті ДНК»: «На наш погляд, це відкриття має величезний потенціал для пояснення і більш глибокого розуміння механізмів, які лежать в основі тонких енергетичних явищ, зокрема, спостережуваних в альтернативних медичних практиках»9.
В експерименті Попонина і Гаряева досліджувався дію ДНК на частинки світла (фотони) - квантові цеглинки, з яких складається все в нашому світі. Зі скляної трубки викачали все повітря, створивши в ній штучний вакуум. Традиційно вважається, що вакуум означає порожній простір, але в той же час відомо, що фотони там все-таки залишаються. З допомогою спеціальних датчиків вчені визначили місцезнаходження фотонів в трубці. Як і передбачалося, вони хаотично займали весь її простір.
Потім в трубку помістили зразки людської ДНК. І тут фотони повели себе абсолютно несподіваним чином. Здавалося, ДНК завдяки якійсь невидимій силі організує їх у впорядковані структури. В арсеналі класичної фізики пояснення цьому явищу не знайшлося. І тим не менш дослідження показало - ДНК людини впливає на квантову основу матеріального світу.
Ще один сюрприз чекав на вчених, коли вони витягли ДНК з трубки. Логічно було припустити, що фотони повернуться до свого початкового хаотичному розташування. Згідно з дослідженнями Майкельсона-Морлі, нічого іншого не могло статися. Але замість цього вчені виявили абсолютно іншу картину: фотони в точності зберігали порядок, заданий молекулою ДНК.
Перед Попониным та його колегами стояло нелегке завдання - дати пояснення тому, що вони спостерігали. Що продовжує впливати на фотони, коли ДНК витягнута з трубки? Може бути, молекула ДНК залишила щось після себе, якусь силу, що зберігає свою дію навіть після переміщення її фізичного джерела? А може, дослідники зіткнулися з якимось містичним феноменом? Не залишилося між ДНК і фотонами після їх поділу якийсь зв'язку, яку ми не в змозі зафіксувати?
В заключній частині статті Попонін пише: «Ми з колегами змушені прийняти робочу гіпотезу про те, що в процесі експерименту було порушено дію якоїсь нової польової структури»". Оскільки спостережуваний ефект був пов'язаний з присутністю живого матеріалу, даний феномен назвали «фантомним ефектом ДНК». Знайдена Попониным польова структура вельми нагадує «матрицю» Планка, а також описи, що зустрічаються в древніх текстах.
Який висновок ми можемо зробити з експерименту Полонина? Головні герої цього експерименту - людина і його ДНК, яка на квантовому рівні здатна впливати на навколишній світ і весь Всесвіт.

Резюме експерименту № 1.

Даний експеримент важливий для нас з ряду причин. Насамперед, він показує прямий зв'язок між ДНК і енергією, з якої створений світ. Ось найбільш суттєві з висновків, які можна зробити на підставі спостерігається в цьому експерименті явища:
Існує енергетичне поле, яке досі не було зафіксовано.
За допомогою цього енергетичного поля ДНК впливає на матерію.
Отже, в умовах найсуворішого лабораторного контролю було засвідчено, що ДНК змінюють поведінку частинок світла - основи всього сущого. Ми переконалися в тому, про що давно говорили в духовній літературі, - у власній здатності впливати на навколишній світ. В контексті двох наступних експериментів цей висновок набуває ще більшого значення.

Експеримент № 2
У 1993 році журнал Advances опублікував звіт про дослідження, що проводилися в армії США. Завдання цих досліджень полягала у з'ясуванні впливу почуттів людини на зразки його ДНК, поміщені на відстані. У випробуваного з рота брали пробу тканини з ДНК. Зразок поміщали в іншій кімнаті будинку в спеціальній камері, забезпеченою електричними датчиками, які фіксували, які зміни відбуваються в спостережуваному матеріалі у відповідь на почуття випробуваного, що знаходиться на відстані декількох сотень метрів.
Потім випробуваному показували спеціальну підбірку відеоматеріалів, що викликають у людини найбільш сильні почуття, - від жорстоких військових документальних фільмів до комедійних і еротичних сюжетів.
У моменти емоційних піків випробуваного зразки його ДНК, які, повторимо, знаходилися на відстані сотень метрів, реагували сильними електромагнітними збудженнями. Іншими словами, вони вели себе так, ніби раніше залишалися частиною організму-господаря. Але чому?
У зв'язку з цим експериментом я повинен зробити одну ремарку. Під час нападу 11 вересня на Всесвітній Торговий Центр і Пентагон я був в турне по Австралії. По приїзді в Лос-Анджелес мені стало ясно, що я повернувся зовсім не в ту країну, з якої їхав десять днів тому. Ніхто не мандрував - аеропорти і стоянки перед ними пустували.
Незабаром після повернення мені належало виступити на конференції у Лос-Анджелесі. Було ясно, що в такій ситуації на конференцію приїдуть дуже небагато, однак її організатори вирішили не змінювати програму. Наші побоювання виправдалися в перший же день: здавалося, що доповідачі виступали один для одного.
Мій виступ було присвячено взаємозв'язку речей, і в якості заключного прикладу я послався на експеримент в армії США. Під час обіду до мене підійшов чоловік, який представився лікарем Кливом Бакстером, подякував за виступ і сказав, що розробником цього експерименту з ДНК в рамках більш великого дослідницького проекту був саме він. Його дослідження у військовій сфері почалися після новаторської роботи по вивченню впливу людських почуттів на рослини. Доктор Бакстер розповів мені, що після того, як армія США закрила дослідницький проект, він зі своєю командою продовжив ті ж дослідження вже на набагато більших відстанях.
Вони почали з відстані до 350 миль, і для виміру проміжку часу між діючим на випробуваного емоційним стимулом і реакцією зразка його ДНК використовували атомні годинники в Колорадо. Так от, ніякого часового проміжку між розділеними сотнями миль емоційним стимулом і електричним порушенням ДНК не було. Все відбувалося одночасно] незалежно від відстані зразки ДНК реагували так, немов залишалися частиною тіла випробуваного. Як красномовно зауважив з цього приводу колега Бакстера, доктор Джеффрі Томпсон, «Немає такого місця, де наше тіло насправді закінчується або починається».
Так званий здоровий глузд говорить нам, що такий ефект неможливий. Звідки йому взятися? Адже експеримент Майкельсона і Морлі 1887 року показав, що ніякого поля, що зв'язує між собою всі речі, не існує. З точки зору здорового глузду, якщо фізично відокремити від тіла будь-яку тканину, орган або кістка, між ними не залишиться жодного зв'язку. Але з'ясовується, що насправді це не так.

Резюме експерименту № 2.

Експеримент Бакстера змушує задуматися про серйозні і навіть трішки страшні речі. Раз ми не можемо повністю відокремити від людського тіла навіть найменшу його частину, чи означає це, що після трансплантації органу від однієї людини до іншої вони стають з'єднаними один з одним?
Кожен день більшість з нас вступає в контакт з десятками і навіть сотнями людей. І всякий раз, коли ми тиснемо людині руку, на долоні залишаються його клітини шкіри і ДНК. Ми ж, у свою чергу, передаємо свою ДНК йому. Чи означає це, що ми зберігаємо зв'язок з усіма тими людьми, з якими нам довелося вступити у фізичний контакт? І якщо так, то наскільки такий зв'язок глибокий? На перше питання ми повинні відповісти ствердно: так, зв'язок зберігається. Що ж стосується її глибини, тут, мабуть, вся справа в тому, наскільки вона нами усвідомлюється.
Ось чому цей експеримент так важливий для нас. Крім того, він змушує задуматися про наступне: якщо зразок ДНК випробуваного реагує на його почуття, значить, має бути щось, що служить провідником подібних сигналів, вірно?
Може бути, так, а може бути, і немає. Не виключено, що результати експерименту Бакстера ведуть зовсім до іншого висновку - настільки простим, що її легко не помітити. Цілком ймовірно, що емоційні сигнали випробуваного і не повинні були нікуди переміщатися. Чому б не припустити, що почуття випробуваного виникали не тільки в його свідомості, але і всюди навколо, в тому числі і у віддаленому на велику відстань зразок його ДНК? 
Експеримент Бакстера доводить наступне:
Живі тканини зв'язані невідомим раніше енергетичним полем.
За допомогою цього енергетичного поля клітини тіла і виділені зразки ДНК підтримують між собою зв'язок.
Людські почуття надають пряме вплив на виділені зразки ДНК.
Даний ефект однаково проявляється на будь-якій відстані.

Експеримент № 3
Незважаючи на те що дія почуттів на здоров'я і імунітет людини відзначається різними духовними традиціями з незапам'ятних часів, воно було науково доведено лише нещодавно.
У 1991 році співробітники Інституту Математики Серця розробили програму вивчення впливу почуттів на організм. При цьому основна увага дослідників була спрямована на те місце, де виникають почуття, а саме - на людське серце. Це новаторське дослідження було опубліковано в престижних журналах і часто цитується в наукових работах.
Одним з найбільш яскравих досягнень Інституту стало відкриття концентрується навколо серця і виходить за межі тіла енергетичного поля, що має форму тора діаметром від півтора до двох з половиною метрів (див. рис. 2). Хоча не можна стверджувати, що це поле є праною, описаної в санскритській традиції, можливо, воно зароджується саме з неї.

Рис. 2. На ілюстрації показана форма і приблизний розмір енергетичного поля навколо людського серця. (З люб'язного дозволу Інституту математики серця.) з книги Грэгга Брейден "Божественна матриця:, час, простір і сила свідомості"

ЕКСПЕРИМЕНТ №3
Третій експеримент був проведений Інститутом Математики Серця, а звіт, написаний про це експеримент, називається "Локальне і нелокальное вплив когерентних частот серця на конформаційні зміни ДНК". (Не звертайте увагу на назву! Сама інформація - приголомшлива!)
Цей експеримент має безпосереднє відношення до сибірської виразки. Кілька ДНК плаценти (найдавнішої форми ДНК) були поміщені в контейнер, в якому могли бути виміряні її зміни. Навченим учасникам експерименту, кожен з яких був здатний переживати сильні емоції, роздали 28 пробірок з цією ДНК. Всіх учасників досвіду проінструктували, як відтворювати і переживати "потрібні" почуття.
Було встановлено, що в залежності від почуттів дослідників ДНК ЗМІНЮВАЛА СВОЮ ФОРМУ.
Коли дослідники ВІДЧУВАЛИ вдячність, любов і вдячність, НАПРУГА ДНК ЗНИЖУВАЛОСЯ, а спіраль распрямлялась і ставала довше.
Коли дослідники ВІДЧУВАЛИ страх, злість, розчарування чи переживали стрес, то ДНК ЗАКРУЧУВАЛАСЯ і УЩІЛЬНЮВАЛАСЯ. Вона ставала коротшою і ВІДКЛЮЧАЛА багато з наших ДНК-кодів! Якщо ви коли-небудь відчували себе "відключеними" негативними емоціями, тепер ви розумієте, чому ваше тіло було таким же чином "вимкнено".
Коди ДНК включалися, коли учасники знову відчували почуття любові, радості, подяки і захоплення.
Пізніше цей експеримент проводився з ВІЛ-позитивними пацієнтами. Було виявлено, що переживання почуттів любові, вдячності і захоплення підвищувало ОПІРНІСТЬ організму в 300 000 разів. Тут і знаходиться відповідь, яка допоможе вам завжди відчувати себе добре, незалежно від того, який страшний вірус або бактерії знаходяться навколо вас. Залишайтеся у стані радості, кохання і захоплення!
Ці емоційні зміни виходять далеко за рамки відомих електромагнітних явищ. Люди, які вміють відчувати почуття глибокої любові, здатні змінювати форму своїх ДНК. Грегг Брейден каже, що це ілюструє визнання нової форми енергії, яка зв'язує всі творіння.
Ця енергія, схоже, являє собою ЩІЛЬНО ЗІТКАНИЙ МЕРЕЖА, що зв'язує все матеріальне. По суті, ми здатні чинити вплив на цю мережу творіння через наші ВІБРАЦІЇ.

ВИСНОВКИ:
Чого ж спільного мають ці експерименти з існуючою ситуацією? За всім цим стоїть наука, що визначає, як ми зможемо вибрати потрібний час, щоб залишатися в безпеці, незалежно від того, що відбувається навколо.
Як пояснює Грегг Брейден в "Ефекті Ісайї", час має не тільки лінійні характеристики (минуле, справжнє і майбутнє), воно також має глибину. Глибина часу складається з усіх можливих молитов, які коли-небудь могли бути і були піднесені. Власне, на всі наші молитви вже отримано відповідь. Ми лише активізуємо один з них, переживаючи його своїми ПОЧУТТЯМИ. ОСЬ ЯК ми створюємо свою реальність - ми вибираємо її своїми почуттями. Наші почуття активізують часовий інтервал через мережу творіння, що зв'язує всю енергію і матерію у Всесвіті.
Пам'ятайте Вселенський закон, що ми притягуємо до себе те, на чому концентруємо свою увагу? Якщо ви фокусуєтеся на страху, тим самим ви посилаєте сигнал Всесвіту дати вам те, чого ви боїтеся. Але якщо ви налаштовані на почуття радості, любові, подяки або захоплення, і сконцентруєтеся на привнесення ще більше цих якостей у ваше життя, то тоді ви автоматично зможете уникнути всього негативного.
Своїми почуттями ви будете вибирати інший ЧАСОВИЙ ІНТЕРВАЛ.
Ви можете запобігти ймовірність захворіти сибірською виразкою або грипом, іншими вірусними та іншими захворюваннями, якщо будете прагнути відчувати тільки позитивні почуття, здатні підтримувати імунну систему на неймовірно високому рівні.
Таким чином, ви отримуєте захист: знайдіть те, що буде радувати вас кожен день, чи годину, або всього кілька хвилин в день. Це найлегший і найкращий захист, який може у вас бути.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Вгору просування – без краплі вагання!

Динаміка демосів: стартап, ріст, розмноження, омолодження – дороговказ для Aryan Softwerk

Для досягнення режиму керованої молодості – «вічного життя» – демос має бути досить численним. Тож йому треба кількісно зростати, але зростати не механічно, а органічно – як жива істота. Аналогії між...

Останні записи

Кращий коментар

Зображення користувача Тарнай Стрілець.
0
Ще не підтримано

Чудова стаття. Пане Олексію, ставайте інвестором, щоб можна було підтримати таку інформацію галами.

Коментарі

Зображення користувача Тарнай Стрілець.
0
Ще не підтримано

Чудова стаття. Пане Олексію, ставайте інвестором, щоб можна було підтримати таку інформацію галами.

Зображення користувача Олексій Репецький.
0
Ще не підтримано

Дякую за інтерес до інформації!