Тополя дельтолиста, тополя трикутнолиста, тополя канадська; Populus deltoides — високе, до 45 м заввишки, листопадне дводомне дерево родини вербових. Має широку розлогу крону і циліндричний стовбур, укритий попелясто-сірою корою; в нижній частині стовбура, особливо у старих дерев, кора темносіра, глибокотріщинувата. Бруньки голі, клейкі. Листки чергові, голі, 3—8 см завдовжки і 3—6 см завширшки, круглястотрикутні або широкоромбічні з ширококлиновидною або зрізаною основою, нерівномірно зубчасті (зубчики залозисті), на довгих голих сплюснутих червонуватих черешках, з двома залозками при основі; жилки листків розходяться пальчасто. Квітки одностатеві, до 8 см завдовжки, жіночі — при плодах до 15—20 см завдовжки. Плід — коробочка. Цвіте у березні — квітні, до появи листя.

Поширення. Батьківщина тополі дельтолистої — Північна Америка. По всій території України її культивують як декоративну рослину [1]. Але можна ще вирощувати її як енергетичну культуру. За властивостями дуже схожа на тополю чорну.

Вирощування

Для свого росту дельтолистій тополі потрібно багато вологи і світла. Тому найбільший вихід біомаси буде в умовах, наближених до тих, які склалися в долинах річок. Стійка до шкідників. Потребує малу кількість добрив.

Властивості

Густина тополі 460 кг/м. куб [2]. Спалювання кубічного метра такої деревини еквівалентно спалюванню 250 кубічних метрів газу. Шкідливі викиди менші на 90% у порівнянні з дизельним паливом. Вихід сухої маси становить 6-12 т/га. Біомасу можна збирати кожні 3-5 років.[3]

Image

Джерела

1) Тополя дельтолиста

2) Середня густина порід деревини

3) Енергетичні рослини як сировина для біопалива