Духовна наука від Штайнера

Австро-німецький вчений, філософ, теолог, езотерист, педагог Рудольф Штайнер (1861-1925 рр.) зробив багато відкриттів. Одне з його вчень отримало назву "антропософія" (людина і мудрість). Це духовна наука.

Штейнер стверджував, що в еволюційному розвитку постійно діють дві сили: одна з них земна, стримує людину, забороняє і руйнує; друга ж, позаземна, поступово підготовлює розум до вищих ступенів свідомості і волі, які находять відблиск в сучасному фізіологічному процесі. Деталі він описав в книгах "Окультна наука", "Пізнання і досягнення".

Протягом двадцяти років вчений працював над проблемою будування мосту (з"єднання) духу і матерії. В ході досліджень було знайдено таємну "Смарагдову Скрижаль" Гермеса Трисмегіста. Розенкрейцери передбачали в цій Скрижалі ключ до перетворень людських знань про закони природи в надчутливе пізнання духовних законів Всесвіту. В її першій заповіді сказано: "Те, що внизу,- подібне тому, що наверху. А те що наверху,- подібне тому, що внизу. Це треба знати для того, щоби  набути пізнання  найдивовижнішого Єдиного". Штайнер вважав, що цей постулат увійшов в основу алхімії.

В книзі "Філософія волі", спираючись на якості зовнішнього світу природи, визначив його відношення до внутрішнього світу людського мислення, а також діяльність мислення з розумовою діяльністю, яка пов"язує в свідомості людини два світи в єдиний дійсний досвід. За його думкою, така діяльність - єдиний шлях до волі.

Це унікальний вид діяльності, який замінити практично неможливо. Людина сприймає думки, які виникають з визначених дій і виявляє їх своїми власними. Зрозуміти, що думки є продуктом попередньої діяльності доволі важко. Завдяки такій роботі з"єднуються воєдино сприйняття і загальні поняття, без яких неможливо знайти будь-які зв"язки між речами.

Він назвав мислення дорогою до волі, оскільки воно є інструментом людського пізнання. Мислення передує розмежуванню суб"єкта і об"єкта, саме воно формує ідею внутрішнього і зовнішнього "я" і "ти".

Визначення Штайнера трьох тіл людини :

1. Фізичне, чи земне - є матеріальний механізм для двох інших тіл. 

2. Ефірне тіло- є життєва сила, яка оберігає цілісність і життєдіяльність живого організму. "Ні один орган не може жити окремо, а разом вони виконують той чи інший вид діяльності. Якщо ефірне тіло покидає організм, фізична плоть помирає і розкладається". "Ефірне тіло -не є продуктом матерії сили фізичного тіла, а незалежна реальна сутність, яка оживляє ці фізичні матерії і сили... Щоби побачити це тіло, усвідомити його його явність в іншій сутності, необхідно розбудити свій "духовний зір", він побачить так, як око сприймає кольори".

Ефірне тіло є аурою, яка оточує земне тіло і здатна міняти свій колір в залежності від фізичного стану людини. Побачені аури складаються з двох шарів- туманного зовнішнього та яскравого внутрішнього. Найдовшу ауру мають  ніс і пальці. Фізичне тіло випускає електромагнітні хвилі малої довжини, навіть листя має ауру.

3. Астральне тіло- третій шар людського тіла, не сприймається жодним зі звичайних людських почуттів. Мислення, почуття і бажання є проявами астрального тіла, яке якісно різниться від двох попередніх.

Фізичне і ефірне тіла мають безпосередній зв"язок з матерією. Ефірне тіло підтримує життя першого фізичного, оскільки ефірне тіло ваблять вверх і назовні духовні впливи, які діють за допомогою круговороту Всесвіту. Духовні впливи на астральному "мислячому" плані людської натури виявляються як досконалі духовні Сутності, які живуть і діють в космічних просторах.

"...Сказавши "астральний світ", ми переходимо, відповідно сприйняттю Натхненної Свідомості, від впливу Світового Круговороту до духовних Сутностей. Вони (сутності) виявляються посередництвом своїх впливів - точно так, як матерія, з якої складається земна куля, проявляє себе посередництвом сил, які виринають з надр Землі..."

"Астральність" має чітке пояснення: вона необхідна для того, щоби виділити всі функції свідомості і притягнути до них увагу. Але не завжди бачення досконалих Сутностей, відображенням чи тінями яких є всі думки людини, значать крок на шляху до просвітлення. Штайнер в своїх працях дає астральному тілу означення "душа", а "я"- називає духом. Сутність "я" чи "его" (дух) вважає організатором і гармонізатором трьох тіл людини.

Вчений розробив цикли вправ, які розвивають дар яснобачення. Вправи для розвитку мислення, волі, самоконтролю, конструктивності і відкритості зібрані в книзі "Таємна наука", велика частина якої спирається на Восьмирічний Шлях Будди. Щоденна вправа для яснобачення: в кінці дня знову пережити його так, наче спостерігаєш за своєю діяльністю збоку.

Р. Штайнер підкреслював, що не можна судити про діяльність інших людей чи про них самих. Потрібно находити в них щось хороше і виявляти до них симпатію. Існували штейнеровські центри, де слухачі навчались езотеричним вправам для розвитку чакр (біоенергетичних центрів тіла людини), також вправи, за допомогою яких кожен міг згадати про свої попередні існування.

В сфері медицини вчений визначив, що запальні процеси в органах людини відбуваються при дисбалансі тіл астрального початку та "его", і фізична діагностика повинна поєднуватись з психологічною, для зняття дисбалансу в системі органів, тобто врівноваження. Вніс вклад в педагогіку, яка базувалась на довір"ї і самовідданості. Доброта і ідеалізм вчителів сприяє розвитку в школярів почуття дивування і захоплення  навколишнім світом, пробуджуючи любов до наук і мистецтв.

Вальдорфська школа- "Потрібно видалити іграшки, надто завершені, технічно удосконалені, які не залишають місця для уяви дитини."

Інше  його вчення отримало назву "евритмія" (рівновага, співрозмірність, гармонія).

Філософ вважав, що джерела усіх загальних уявлень криються в духовних сутностях. Кожна якість - любов, доброта, благо і т. п. мають свій архетип (чисте джерело) в світі, від якого людина віддалилася в результаті "гріхопадіння" і який міститься за межами людського сприйняття. Архетипи виступають в якості реальних сутностей, випромінюючих свої якості в земляний світ, тут людина всмоктує їх тіні в свою свідомість і перетворює в загальні уявлення. Що світ духовний, і все виникає з духовного джерела, не мозок народжує мислення, а мислення створює розум.