Невловимий подих тисячоліть: археологічні розкопки в с. Тальянки (відео)

Багата земля Черкащини таємницями віків, які приховує в глибинах своїх земель. Особливо такими, що, датуються 4–6 тисячоліттями до нашої ери. Осередки трипільських поселень, які є унікальним явищем тієї епохи, не так давно були відкриті на території Тальнівського району Черкаської області, уже встигли викликали значний резонанс серед наукової спільноти.

10 вересня співробітники Уманського національного університету садівництва відвідали розкопки найбільшого за площею поселення трипільської культури в с. Тальянки, де розташований один із структурних підрозділів університету – Тальянківський агротехнічний коледж. Зі слів археологів, які тут працюють, студенти та співробітники згаданого коледжу беруть активну участь не тільки в організації розкопок, але й сприяють проведенню міжнародних конференцій та симпозіумів з археології.

На розкопках трипільського поселення біля с. Тальянки, якими опікується Інститут археології НАН України, працюють археологи з Німеччини (крім розкопок, займаються ще геофізикою та валеологією), а також задіяно студентів з міст Києва, Вінниці та Умані. Для молодих дослідників це не просто виробнича практика, а насамперед унікальна можливість власними руками доторкнутися до раритетних, наповнених пам’яттю віків речей, що були до часу приховані від людського ока шарами ґрунту.

Зі слів керівника проекту по дослідженню поселень-гігантів трипільської культури, ученого секретаря Інституту археології НАН України, кандидата історичних наук Олексія Корвіна-Піотровського, завдяки геофізичним зйомкам у с. Тальянки було знайдено найбільше поселення трипільців у Європі. Його вік сягає 5,5 тисяч років у давнину, а кількість жителів налічувала близько 14 тисяч людей.

У трипільців, як ніде в Європі, була широко розвинена житлова архітектура. Кожне житло це двоповерхова споруда: перший поверх – господарське приміщення, другий – житлова кімната. Обов’язковими були піч (побудована без вмісту полови), вівтар та робоче місце (зернотерки). На території села Тальянки вперше за 120 років на розкопках археологи знайшли найбільш розповсюджені однокозлові печі. Одну з таких печей, що найбільше збереглася, археологи планують перевезти до музею «Трипільська культура», який розміщений у с. Легедзине.

У поселеннях чітко виділяється щільне групове розташування будинків, що характерно для общинного способу життя; 40 общин з кількох сімей об’єднувались у плем’я.

Кожне поселення перебувало на одному місці близько 50-ти років. Потім жителі переходили на нове місце. Це було пов’язано з виснаженням землі навколо поселення та вирубуванням лісів.

Облишене поселення спалювали. Це був своєрідний ритуал, під час якого виставлявся посуд з їжею для предків. Серед цих великих попелищ археологи знаходять безліч розписаних посудин, статуеток, спалене зерно та кістки тварин, а часом навіть залишки скелетів людей-трипільців.

Славетна трипільська культура, а точніше – цивілізація, залишила по собі виразні сліди. Лише варто їх знаходити і далі керуватися в своєму поступі, адже вони є культурним надбанням нашої нації та всього людства. Пам'ятки трипільської культури заслуговують на їх збереження і ретельне вивчення, адже таке свідоцтво про нашу древню славетну історію сприяє кращому пізнанню самих себе та вдосконаленню нинішнього розвитку заради кращого майбуття.