20 березня виповнилося 374 роки із дня народження українського військового, політичного й державного діяча, гетьмана Війська Запорозького, голови козацької держави Івана Мазепи. Дата не ювілейна і не «кругла», але не цим пояснюється, що весняний славень на честь гетьмана, який став символом визволення нашого народу від імперського уярмлення, прозвучав лише у кількох містах і був не вельми гучним.
До того ж, як і в попередні роки, учасники акцій констатували, що нинішня влада регіоналів, яка формально називається українською, не дослухається до вимог громадськості належно увічнити ім’я Івана Мазепи. Панорама цьогорічного вшанування гетьмана не досить широка. Знайомтеся.
Київ. День народження Івана Мазепи у столиці відзначили активісти Київської міської організації Конгресу українських націоналістів (КУН) та громадського руху «Українська патріотична альтернатива». Акція відбулася на площі Слави, де на мітинг зібралося близько п’ятидесяти учасників. Вони принесли із собою модель пам’ятника, який київська влада мала встановити ще в 2010 році, однак не зробила цього, посилаючись на брак коштів. Учасники акції поклали квіти до цього тимчасового пам’ятника і розпочали збір підписів під зверненням до голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова з вимогою виконати президентський указ про належне увічнення Івана Мазепи у столиці України. Водночас вони зажадали перейменувати станцію метро «Арсенальна» та площу Арсенальна на честь Івана Мазепи, скасувати рішення Київради про перейменування вулиці Івана Мазепи у Лаврську і повернути їй попередню назву
Чернігів. Тут місцеві свободівці, просвітяни та представники інших патріотичних сил мали можливість поклали квіти до одного з небагатьох в Україні монументів Мазепі, який встановлено в історичній частині міста біля будівлі колегіуму на Валу. Сам цей навчальний заклад було збудовано за меценатської допомоги гетьмана. Під час акції священик УПЦ Київського Патріархату отець Євген Орда відправив службу Божу. Виступаючі на мітингу наголошували, що нині важко знайти з-поміж керманичів української держави людину, більш ненависну українофобам різного ґатунку, ніж Іван Мазепа.
У час піднесення націоналізму в сучасній Україні Іван Мазепа залишається на передньому краї боротьби за соціальну та національну справедливість, за панування української нації на своїй, Богом даній землі. Виступаючи перед присутніми, голова Чернігівської міської організації «Просвіта» поетеса Надія Галковська прочитала вірш «Осанна гетьману Івану».
Батурин. Досить розмаїтою була програма вшанування Івана Мазепи у національному заповіднику «Гетьманська столиця». Спершу відбулося покладання квітів до пам’ятника «Гетьмани. Молитва за Україну». Потім у каплиці палацу К.Розумовського була проведена литія й розпочався культурно-мистецький захід «Від Богдана до Івана не було гетьмана». Його учасники оглянули нову виставку художніх робіт «Іван Мазепа через призму художнього пензля», мали зустріч із доктор богословських наук, доктором мистецтвознавства, професором Дмитром Степовиком, який розповів про семантику герба Івана Мазепи. А ще відбулася презентація монографії доктора історичних наук із Санкт-Петербургу Тетяни Таїрової-Яковлєвої про гетьмана, виданої у перекладі українською мовою. Вінцем заходу стало виконанням барокових кантів часів гетьмана Мазепи артистами київського камерного ансамблю «Преображення».
Полтава. Як і минулого року, у місті було проведено «Марш Мазепи», в якому взяли участь ВО «Свобода» та громадські організації «Сокіл» і «Студентська Свобода». Спочатку учасники вишикувалися перед Святоуспенським собором так, що склалося слово «МАЗЕПА», а потім із квітами і палаючими смолоскипами в руках рушили до пам’ятника Загиблим козакам. Під час ходи лунали гасла: «Слава нації — смерть ворогам», «Пам’ятай чужинець — тут господар українець», «Мазепі тричі: Слава! Слава! Слава!». Акція пройшла без ексцесів, хоч напередодні комуністи погрожували зірвати її, адже для них Мазепа був і залишається «зрадником». Під час мітингу виступаючі зазначали, що навіть зазнавши поразки у Полтавській битві, Мазепа став символом і закликом до незалежності для всіх поколінь українців. Настав час відновлення справедливості та правди про видатного діяча Івана Мазепу. Присвячені йому вірші на мітингу прочитав поет Віктор Педченко.
Водночас виступаючі знову нагадали місцевій владі про необхідність виконати президентський указ і встановити нарешті у Полтаві пам’ятник Мазепі. Шестиметровий монумент давно виготовлено, і він знаходиться у дворі художнього комбінату під Києвом. Однак очільники міста зволікають з цим уже більше чотирьох літ. Нещодавно нинішня міськрада дала згоду на встановлення пам’ятника і пообіцяла, що 14 жовтня цього року, на свято Покрови, День українського козацтва його буде урочисто відкрито у парку біля Свято-Успенського собору.
Наостанок слід подякувати ВО «Свобода», КУН, УНП та «Просвіті», що нагадали у ці дні нам про борг перед великим будівничим держави, мудрим політиком, дипломатом і полководцем, талановитим поетом, покровителем освіти й мистецтв, захисником нашої віри Іваном Мазепою. Нині, коли опозиційні партії розпочали загальнонаціональну акцію протесту «Вставай, Україно!», їм усім теж доцільно пам’ятати мудрі настанови гетьмана Мазепи, висловлені ним у поезії «Дума». Особливо ці рядки:
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Іменинник Іван Мазепа - ушанований і зневажений
Категорія:
13032202r.jpg
До того ж, як і в попередні роки, учасники акцій констатували, що нинішня влада регіоналів, яка формально називається українською, не дослухається до вимог громадськості належно увічнити ім’я Івана Мазепи. Панорама цьогорічного вшанування гетьмана не досить широка. Знайомтеся.
Київ. День народження Івана Мазепи у столиці відзначили активісти Київської міської організації Конгресу українських націоналістів (КУН) та громадського руху «Українська патріотична альтернатива». Акція відбулася на площі Слави, де на мітинг зібралося близько п’ятидесяти учасників. Вони принесли із собою модель пам’ятника, який київська влада мала встановити ще в 2010 році, однак не зробила цього, посилаючись на брак коштів. Учасники акції поклали квіти до цього тимчасового пам’ятника і розпочали збір підписів під зверненням до голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова з вимогою виконати президентський указ про належне увічнення Івана Мазепи у столиці України. Водночас вони зажадали перейменувати станцію метро «Арсенальна» та площу Арсенальна на честь Івана Мазепи, скасувати рішення Київради про перейменування вулиці Івана Мазепи у Лаврську і повернути їй попередню назву
Чернігів. Тут місцеві свободівці, просвітяни та представники інших патріотичних сил мали можливість поклали квіти до одного з небагатьох в Україні монументів Мазепі, який встановлено в історичній частині міста біля будівлі колегіуму на Валу. Сам цей навчальний заклад було збудовано за меценатської допомоги гетьмана. Під час акції священик УПЦ Київського Патріархату отець Євген Орда відправив службу Божу. Виступаючі на мітингу наголошували, що нині важко знайти з-поміж керманичів української держави людину, більш ненависну українофобам різного ґатунку, ніж Іван Мазепа.
У час піднесення націоналізму в сучасній Україні Іван Мазепа залишається на передньому краї боротьби за соціальну та національну справедливість, за панування української нації на своїй, Богом даній землі. Виступаючи перед присутніми, голова Чернігівської міської організації «Просвіта» поетеса Надія Галковська прочитала вірш «Осанна гетьману Івану».
Батурин. Досить розмаїтою була програма вшанування Івана Мазепи у національному заповіднику «Гетьманська столиця». Спершу відбулося покладання квітів до пам’ятника «Гетьмани. Молитва за Україну». Потім у каплиці палацу К.Розумовського була проведена литія й розпочався культурно-мистецький захід «Від Богдана до Івана не було гетьмана». Його учасники оглянули нову виставку художніх робіт «Іван Мазепа через призму художнього пензля», мали зустріч із доктор богословських наук, доктором мистецтвознавства, професором Дмитром Степовиком, який розповів про семантику герба Івана Мазепи. А ще відбулася презентація монографії доктора історичних наук із Санкт-Петербургу Тетяни Таїрової-Яковлєвої про гетьмана, виданої у перекладі українською мовою. Вінцем заходу стало виконанням барокових кантів часів гетьмана Мазепи артистами київського камерного ансамблю «Преображення».
Полтава. Як і минулого року, у місті було проведено «Марш Мазепи», в якому взяли участь ВО «Свобода» та громадські організації «Сокіл» і «Студентська Свобода». Спочатку учасники вишикувалися перед Святоуспенським собором так, що склалося слово «МАЗЕПА», а потім із квітами і палаючими смолоскипами в руках рушили до пам’ятника Загиблим козакам. Під час ходи лунали гасла: «Слава нації — смерть ворогам», «Пам’ятай чужинець — тут господар українець», «Мазепі тричі: Слава! Слава! Слава!». Акція пройшла без ексцесів, хоч напередодні комуністи погрожували зірвати її, адже для них Мазепа був і залишається «зрадником». Під час мітингу виступаючі зазначали, що навіть зазнавши поразки у Полтавській битві, Мазепа став символом і закликом до незалежності для всіх поколінь українців. Настав час відновлення справедливості та правди про видатного діяча Івана Мазепу. Присвячені йому вірші на мітингу прочитав поет Віктор Педченко.
Водночас виступаючі знову нагадали місцевій владі про необхідність виконати президентський указ і встановити нарешті у Полтаві пам’ятник Мазепі. Шестиметровий монумент давно виготовлено, і він знаходиться у дворі художнього комбінату під Києвом. Однак очільники міста зволікають з цим уже більше чотирьох літ. Нещодавно нинішня міськрада дала згоду на встановлення пам’ятника і пообіцяла, що 14 жовтня цього року, на свято Покрови, День українського козацтва його буде урочисто відкрито у парку біля Свято-Успенського собору.
Наостанок слід подякувати ВО «Свобода», КУН, УНП та «Просвіті», що нагадали у ці дні нам про борг перед великим будівничим держави, мудрим політиком, дипломатом і полководцем, талановитим поетом, покровителем освіти й мистецтв, захисником нашої віри Іваном Мазепою. Нині, коли опозиційні партії розпочали загальнонаціональну акцію протесту «Вставай, Україно!», їм усім теж доцільно пам’ятати мудрі настанови гетьмана Мазепи, висловлені ним у поезії «Дума». Особливо ці рядки:
«Озмітеся всі за руки,
Не допустіть гіркой муки
Матці своїй більш терпіти!
Нуте врагів, гнуте бити!
Самопали набивайте,
Острих табель добувайте,
А за віру хоч умріте.
І вольностей бороніте!»
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта