Попередні статті:
Ной, вара і Великий Потоп
Борія і «стара земля», тобто Атлантида
Звідки почався Арійський простір
Вертеба: великий льох, або підземний космос Гіперборії
Походження Трипільської цивілізації
Трипільські агроміста – перші міста-держави
Чому трипільці були озброєні до зубів
З попередніх статей ми вже знаємо, що величезні території правобережної і частково лівобережної України заселяло етнічно однорідне населення, що мало спільних предків (адже походило від первинного арійського племені 55 ст. до н.е.) і проживало в самодостатніх і самобутніх містах-державах (агромістах), які активно взаємодіяли між собою без серйозних конфліктів. Вони не мали вираженого єдиного адміністративного центру, проте могли мати спільний духовний центр.
Чи можна таку форму організації називати державою? Зазвичай державами називають утворення з вираженою владною вертикаллю і централізованим адмініструванням. Трипільці не мали такої централізованої держави, а проте їхнє суспільство мало чітку організацію і успішно розвивалося впродовж майже трьох тисячоліть. Тому держава була, але інша. Яка?
В сучасних термінах такий тип держави називається ЕТНОМЕРЕЖА. Її основні ознаки:
1. Наявність спільної етнічної самосвідомості, єдиної етнічної культури і єдиної релігії, що підтримується спільним духовним центром. Тобто етномережа має спільне інформаційне поле, когерентність якого забезпечується синхронним здійсненням спільних священних ритуалів і та інших спільних дій.
2. Всі адміністративні функції зосередженні на рівні самоврядування самодостатніх агроміст, взаємодія між якими має характер координації, орієнтованої на досягнення консенсусу.
3. Єдине централізоване управління створюється тимчасово на добровільній основі задля досягнення конкретної мети, тобто має характер проектів. Найпоширеніший приклад таких проектів – військові союзи.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Мережевий космос Трипілля. Єдність у різноманітності.
Засновувані за схемою ідеальної вари, трипільські поселення були самодостатніми суспільно-економічними одиницями, спроможними повністю забезпечити себе продуктами землеробства і скотарства. Ці агроміста були першими містами-державами, державами-корпораціями. Вся Арійська цивілізація була мережею таких міст-держав, в яких проживало етнічно близьке населення – «нові люди», нащадки Ноя.
Уявлення про Етномережу пояснює, чому трипільські міста-держави не воювали між собою.
По-перше, тому що це був один народ – перший народ нової раси з яскравим відчуттям власної арійської ідентичності і відмінності від навколишніх неарійських племен. «Близько середини V тис. до н. е. трипільці досягли середньої течії р. Рось, а через сотню-другу років – Дніпра. На той час трипільська ойкумена являла собою одну із найбільших (і найкращих за якістю грунтів) територій на континенті. Ця багата земля була володінням нащадків лише одного племені, з якого тисячу років тому все починалося» (Відейко М. Ю. Шляхами трипільського світу. – К.: Наш час, 2007. – С. 69).
По-друге, не було серйозних підстав для конфліктів, адже ресурсів вистачало для всіх. Практика постійного оновлення життя шляхом періодичного спалювання старих міст і заснування нових не допускала перенаселення. Тому у справі освоєння безкраїх нових земель сусідні міста-держави були скоріше союзниками, чим конкурентами.
По-третє, з самого початку у нового народу сформувалась колективна ментальність з соціотипом етико-інтуїтивний інтроверт (псевдонім – «Миротворець»). Для цього соціотипу властива відраза до насильства і прагнення вирішувати конфлікти мирним шляхом. Соціотип «Миротворець» визначає етнопсихіку й сучасного українського етносу, що є додатковим свідченням спадкоємності трипільців і нинішніх українців.
По-четверте, містами керували брахмани, які діяли за прикладом свого першопредка – святого Ноя. Вони знали, що найкраща перемога – це зробити противника своїм другом (Мистецтво перемагати).
По-п’яте, кожне місто-держава мало ефективну армію, завжди готову вчинити надзвичайно жорсткий опір будь-якому агресору. Тому якщо в когось і виникала спокуслива думка розграбувати сусіднє місто, то при згадці про поголовно озброєне населення така думка швидко зникала. З погляду сучасних реалій, трипільська самооборона формувалася за швейцарською моделлю, див.: Швейцарія не має армії. Швейцарія сама є армією!
Продовження: Народження арійських варн
Кому Вниз. "Мажа-віра"
В тему:
Етномережа: концентрація без централізації
Українська етномережа
Можливості глобальної інформаційної мережі у підтримці екстериторіальних етнокультур
Суперкорпорація Україна
До всесвітньої української держави-громади
Друзі, створімо в Україні таку державу, яка нам подобається! - Презентація ВУД
Спецтема:
Зазвичай державами називають утворення з вираженою владною вертикаллю і централізованим адмініструванням. Трипільці не мали такої централізованої держави, а проте їхнє суспільство мало чітку організацію і успішно розвивалося впродовж майже трьох тисячоліть. Тому держава була, але інша. Яка?
Попередні статті:
Ной, вара і Великий Потоп
Борія і «стара земля», тобто Атлантида
Звідки почався Арійський простір
Вертеба: великий льох, або підземний космос Гіперборії
Походження Трипільської цивілізації
Трипільські агроміста – перші міста-держави
Чому трипільці були озброєні до зубів
З попередніх статей ми вже знаємо, що величезні території правобережної і частково лівобережної України заселяло етнічно однорідне населення, що мало спільних предків (адже походило від первинного арійського племені 55 ст. до н.е.) і проживало в самодостатніх і самобутніх містах-державах (агромістах), які активно взаємодіяли між собою без серйозних конфліктів. Вони не мали вираженого єдиного адміністративного центру, проте могли мати спільний духовний центр.
Чи можна таку форму організації називати державою? Зазвичай державами називають утворення з вираженою владною вертикаллю і централізованим адмініструванням. Трипільці не мали такої централізованої держави, а проте їхнє суспільство мало чітку організацію і успішно розвивалося впродовж майже трьох тисячоліть. Тому держава була, але інша. Яка?
В сучасних термінах такий тип держави називається ЕТНОМЕРЕЖА. Її основні ознаки:
1. Наявність спільної етнічної самосвідомості, єдиної етнічної культури і єдиної релігії, що підтримується спільним духовним центром. Тобто етномережа має спільне інформаційне поле, когерентність якого забезпечується синхронним здійсненням спільних священних ритуалів і та інших спільних дій.
2. Всі адміністративні функції зосередженні на рівні самоврядування самодостатніх агроміст, взаємодія між якими має характер координації, орієнтованої на досягнення консенсусу.
3. Єдине централізоване управління створюється тимчасово на добровільній основі задля досягнення конкретної мети, тобто має характер проектів. Найпоширеніший приклад таких проектів – військові союзи.
(клацайте на фото, щоб збільшити)
Мережевий космос Трипілля. Єдність у різноманітності.
Засновувані за схемою ідеальної вари, трипільські поселення були самодостатніми суспільно-економічними одиницями, спроможними повністю забезпечити себе продуктами землеробства і скотарства. Ці агроміста були першими містами-державами, державами-корпораціями. Вся Арійська цивілізація була мережею таких міст-держав, в яких проживало етнічно близьке населення – «нові люди», нащадки Ноя.
Уявлення про Етномережу пояснює, чому трипільські міста-держави не воювали між собою.
По-перше, тому що це був один народ – перший народ нової раси з яскравим відчуттям власної арійської ідентичності і відмінності від навколишніх неарійських племен. «Близько середини V тис. до н. е. трипільці досягли середньої течії р. Рось, а через сотню-другу років – Дніпра. На той час трипільська ойкумена являла собою одну із найбільших (і найкращих за якістю грунтів) територій на континенті. Ця багата земля була володінням нащадків лише одного племені, з якого тисячу років тому все починалося» (Відейко М. Ю. Шляхами трипільського світу. – К.: Наш час, 2007. – С. 69).
По-друге, не було серйозних підстав для конфліктів, адже ресурсів вистачало для всіх. Практика постійного оновлення життя шляхом періодичного спалювання старих міст і заснування нових не допускала перенаселення. Тому у справі освоєння безкраїх нових земель сусідні міста-держави були скоріше союзниками, чим конкурентами.
По-третє, з самого початку у нового народу сформувалась колективна ментальність з соціотипом етико-інтуїтивний інтроверт (псевдонім – «Миротворець»). Для цього соціотипу властива відраза до насильства і прагнення вирішувати конфлікти мирним шляхом. Соціотип «Миротворець» визначає етнопсихіку й сучасного українського етносу, що є додатковим свідченням спадкоємності трипільців і нинішніх українців.
По-четверте, містами керували брахмани, які діяли за прикладом свого першопредка – святого Ноя. Вони знали, що найкраща перемога – це зробити противника своїм другом (Мистецтво перемагати).
По-п’яте, кожне місто-держава мало ефективну армію, завжди готову вчинити надзвичайно жорсткий опір будь-якому агресору. Тому якщо в когось і виникала спокуслива думка розграбувати сусіднє місто, то при згадці про поголовно озброєне населення така думка швидко зникала. З погляду сучасних реалій, трипільська самооборона формувалася за швейцарською моделлю, див.: Швейцарія не має армії. Швейцарія сама є армією!
Продовження: Народження арійських варн
Кому Вниз. "Мажа-віра"
В тему:
Етномережа: концентрація без централізації
Українська етномережа
Можливості глобальної інформаційної мережі у підтримці екстериторіальних етнокультур
Суперкорпорація Україна
До всесвітньої української держави-громади
Друзі, створімо в Україні таку державу, яка нам подобається! - Презентація ВУД
Теги:
10 останніх випусків раритетного паперового видання "Народного Оглядача" - для тих, кому приємніше читати з паперу, а також для подарунків і пам'яті про те, як ми починали. У цих друкованих виданнях зібрані найкращі і найважливіші статті, свого часу опубліковані на сайті. Багато людей долучилися до нашого руху завдяки паперовому НО.