Зображення користувача Народний Оглядач.
Народний Оглядач
  • Відвідувань: 24
  • Переглядів: 24

Хто такі кіммерійці

Світ:

Унікальну знахідку має Дніпропетровський історичний музей. Керносівський ідол був знайдений випадково у вересні 1973 року в селі Керносівка Дніпропетровської області і належить давньоарійській спільноті ямної культури. Дніпропетровські дослідники припускають, що саме ямники сформували перший історичний етнос на території Україні - кіммерійців.

Керносівський ідол.  Дніпропетровський історичний музей
Керносівський ідол. Дніпропетровський історичний музей

Кімерійська культура представлена у степовій зоні України. Це – IX – VII ст. до н.е – передскіфський період історії України. В цей період на землях Правобережного лісостепу України була поширена чорноліська культура, в західних областях України – висоцька та лужицька культури, а в Середньому Подністров’ї та Північній Буковині – культура фракійського гальштату.

Про мешканців Північного Причорномор’я – кіммерійців – відомо з писемних джерел: асірійських клинописів, давньогрецьких міфів, з поем Гомера (VIII ст. до н.е.). Він пише, що кіммерійці і скіфи проживали поряд в один і той же час. Про часткове співіснування цих двох народів свідчить також спільний для них термін “доярі кобил”, яким Гесіод (VII ст. до н.е.) називав скіфів, а Каллімах (ІІІ ст. до н.е.) кіммерійців.

Для порівняння можна згадати, що за часів новітньої історії України українців називали і козаками, і малоросами, і хохлами. В Російській Федерації й досі широко вживана остання назва, при чому вона зараз навіть більш поширена і не тільки як зневажлива форма, а як еквівалент етноніму “українці”. Цікаво, що деякі пересічні росіяни і не здогадуються, що ”хохли” – це зневажлива для українців назва.

А за даними батька історії Геродота (V ст. до н.е.), вся земля, яку на той час займали скіфи, раніше належала кіммерійцям. Геродот називає також пов'язані з ними топоніми і гідроніми: кіммерійські стіни, кіммерійські переправи, Кіммерія, Кіммерійський Боспор.

Страбон (І ст. до н.е. — І ст. н.е.), обстоюючи думку про історичні корені кіммерійців у Північному Причорномор'ї, пише про Боспор Кіммерійський (зараз Керченська протока), про м. Кіммерік, кіммерійські поселення, про гору Кіммерій у гірському Криму.

За асірійськими джерелами, у 722-705 рр. до н.е кіммерійцями були розгромлені Урарту та Ассирія. З 679 р. до н.е. почалася друга хвиля кіммерійських походів на Близький Схід, під час яких вони воювали проти Ассирії, Лідії, дійшли до Іонії. Лише з визволенням Лідії з-під кіммерійського ярма при царі Аліаті (615—565 рр. до н. е.) кіммерійці зникли з історичних джерел. Друга хвиля походів була, очевидно, переселенням кіммерійців (за Геродотом — всіх, за Плутархом — лише їх частини) з Північного Причорномор'я під тиском скіфів. Геродот писав, що кіммерійці тікали від скіфів через Кавказ до Малої Азії, де й оселилися на Синопському півострові.

У формуванні кіммерійської культури брали участь племена зрубної і білозерської культур, остання – основа кіммерійської. Можливо, що кіммерійська культура є пізньою формою білозерської культури, тобто це та ж сама культура з двома різними назвами. Кіммерійці раніше від інших народів Південно-Східної і Центральної Європи першими у досить широких масштабах оволоділи технікою виготовлення заліза і сталі. Сусідні племена і народи переймали у кіммерійців зразки зброї (залізні кинджали і мечі з бронзовими рукоятками), спорядження для верхової їзди. Кіммерійці відіграли важливу роль у поширенні заліза не лише у Східній, а й частково в Центральній Європі. Так, на території Угорщини і Словаччини у значній кількості виявлено характерні для кіммерійців речі (предмети озброєння і кінські вуздечкові набори). На території Болгарії (поблизу сіл Білоградець і Єнджа) знайдені і досліджені кургани кіммерійських вождів.

Кіммерійські пам'ятки представлені, як правило, впускними похованнями в курганах, які були закладені раніше (своєрідне дозахоронення до існуючих курганів). Також відомі безкурганні поховання. Кіммерійські поховання були знайдені в Криму, в Донецькій, Луганській, Запорізькій областях, біля порогів Дніпра. Дніпропетровські дослідникі стверджують, що поховання біля с. Олександрівка, що неподалік Дніпропетровська - основні, тобто такі, над якими спеціально насипався курган. Ями надзвичайно великі і мають могутній накат з обтесаних або неопрацьованих колод. Крім того, обряд поховання в них збігається з обрядом поховання в курганах кіммерійців Запорізької області. І це дозволяє їм припустити про існування єдиного великого племені кімерійців на території сучасних Дніпропетровської і Запорізької областей.

М.О.Чмихов виділяє два ступені кіммерійської культури: чорногорівський і новочеркаський. На першому ступені кіммерійці ховали померлих в простих прямокутних та овальних ямах, іноді з дерев'яним перекриттям у скорченому на боці положенні, хоча, за твердженнями інших археологів, спостерігається поступова заміна скорченого положення витягнутим. Чоловіків супроводжували зброя (стріли з бронзовими та кістяними наконечниками, кинджал з бронзовою рукояткою та залізним лезом), збруя (часто стременоподібні вудила), а жінок — золоті та бронзові пронизки, намистини, глиняний посуд. Посуд зберігав традиції білозерської культури, але зникли одноручні черпаки, поширилися лощені кубки та дерев'яні кубки із золотими пластинками. Деякі керамічні вироби мають також елементи чорноліської культури.

На другому ступені істотно змінився поховальний обряд: з'явилися глибокі ями, прямокутні ями з дерев'яним дахом, поставленим на дерев'яні стовпи. Предмети стали класти й на перекриття. Поширилася цільнозалізна зброя, у тому числі й залізні наконечники стріл, замість стременоподібних — двокільчасті вудила. У посуді стали переважати кубки. Важливою рисою культури кіммерійців є стели, які хоча й не мають виразно відтвореної голови людини, але, як і людина, містять зображення одягу та озброєння. Останні дослідження засвідчують значну близькість стел кіммерійців та племен бронзового віку України.

Унікальна знахідка, пов’язана з ямною культурою, - Керносівський ідол, що знаходиться в Дніпропетровському історичному музеї. Він знайдений випадково у вересні 1973 року в селі Керносівка Дніпропетровської області і належить давньоарійській спільності ямної культури. Дніпропетровські дослідники припускають, що ямники сформували перший історичний етнос на території Україні - кіммерійців. На території Дніпропетровська відомі їхні поселення в районі парка ім. Шевченка і курган Сторожова могила.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту не більше 20 символів і натисніть Ctrl+Enter
Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Передчуття Великого джигаду

Фільм і роман «Дюна» як війна людей і психопатів – три вибухові ідеї таємного послання Френка Герберта

Моад’Діб став рукою Господньою – і пророцтво вільних справдилося. Моад’Діб приносив мир туди, де була війна. Моад’Діб приносив любов туди, де панувала ненависть. Він повів свій народ до справжньої...

Останні записи