Чим гарніша пісня, тим багатший врожай

З давніх-давен українців вважають хліборобською нацією, для якої вирощування хліба не було простим механічним процесом. В давні часи хліборобська праця супроводжувалася магічними обрядами, які люди вважали запорукою доброго врожаю. Нині більшість тих обрядів вважаються втраченими. Ті ж, що залишилися, намагаються записати і відтворити поодинокі гурти традиційного співу.

Хліб, засіяний магічною піснею



Керівник гурту традиційної музики 'Буття' Олег Бут називає себе дитям асфальту. Проте міське походження не завадило йому після закінчення композиторського факультету Київської консерваторії з головою поринути у збирання, дослідждення та відтворення сільської пісенної культури українців.



Нині неможливо визначити, що було спершу хліб чи пісня, каже Олег, але про одну закономірність можна говорити напевно.



'Весь хліборобський цикл, починаючи від засівання і закінчуючи збором урожаю, традиційно супроводжувався піснями. Весною, коли сіяли хліб, це були веснянки, потім це були жнивні, обжинкові, 'петрівки' відповідно до хліборобського циклу. При зборі врожаю співали жнивні пісні. Були пісні, які співалися сольно жінками під час роботи. Це такі трудові пісні. Жінка жне сама і співає. На Рівненщині говорять 'як голосить'.



Низку хліборобських пісень гурт 'Буття' привіз із Житомирської області. Вони є суто жіночим жанром, який називається жнивоголосінням.



Чоловіки, каже Олег Бут, свою хліборобську працю теж супроводжували співом: 'Чоловіки не жали, чловіки косили. І в них були свої косарські пісні. Але, на жаль, вони не дійшли до сьогоднішнього дня у своєму традиційному звучанні. Можливо, це якимось чином пов‘язано з відмінностіми жіночої і чоловічої психіки – жінки якось більше консервують традицію. Це вже доведено науково, що ті пісні (особливо жнивні), які співаються жінками, навіть зараз на Поліссі, на Рівненщині, на Житомирщині, вони збереглися ще з язичницьких часів'.



Інструментальна традиція - чоловіча, вокальна - жіноча?



Крім жнивоголосіння, були ще й обжинкові пісні, які мали елементи гумору і співалися після жнив. Із жнивами пов‘язана й українська інструментальна традиція. Музик зазвичай запрошував господар після того, як його хліб на полі зібрали толокою, тобто, громадою.



'Інструментальна традиція відрізняється від вокальної уже тим, що по-перше, це чоловіча традиція, по-друге, вона дуже швидко і інтенсивно змінюється в часі порівняно з консервативною вокальною традицією. Я хотів би сказати про інструментальний склад. Це скрипка (переважно на Поліссі), скрипка-втора, яка їм акомпонувала, і це ударний інструмент, який з‘явився дещо пізніше, це бубон або барабанчик з тарілкою'.



Секрет врожаю - в гарній пісні



Під сільську музику у виконанні гурту 'Буття' з задоволенням танцюють і в столиці, і не лише старші люди, а й студенти на танцях у Могилянці.



Хліборобська ж праця в сучасній Україні стала одним із різновидів агропромислового виробництва, тобто, на зміну магічним обрядам прийшло чисте ремесло.



Проте є й такі господарства, які не забувають про народні традиції. У селі Підліснівці Сумської області, наприклад, голова господарства Сергій Головач секрет гарних врожаїв бачить і в повазі до звичаїв предків та пошануванні пісні, що лунає в жнива.



'Я з дитинства пам‘ятаю, що хліб, принаймні першу хлібину ніколи не різали. Її завжди ламали. А крихти, які залишалися від хліба на столі, не викидали – їх змітали на долоню і з‘їдали ті крихти'.



-----------------------------------

В тему:



Україні потрібен новий Сенсар



Мова і здоров’я



Олександр ФІЛАТОВИЧ: «Справжнє одужання настає, якщо «стерти» хворобу на рівні духу»



«Машина бажань»: читання Живого Слова допомагає здавати екзамени



Живе Слово творить життя! — нова книга Олександра Філатовича

Гравець: 
Народний Оглядач
260

Новини від RedTram - для збільшення прихильників НО

Loading...
 
Форум Підтримати сайт Довідка