Костянтин Струк wrote: От тільки у побуті я десять років стою на місці
Можливо варто визначитися із власним соціотипом, може там відповідь? Внутрішній світ так само цікавий, як і зовнішній, і те і інше - лабораторія, інструментарій і джерело "кайфу" від процесу і результату.
Юліє, дякую за відповідь. Я вважаю, що в людини має бути тяга до свого заняття. Наприклад я працював в державній адміністрації, здебільшого це була паперова робота. Спочатку я думав що це престижно - бути держслужбовцем, але рутина - це не для мене. Пропрацювавши рік, я звільнився. Були й інші обставини. На мою думку, треба шукати працю, а не роботу. Тому що лише праця дозволяє отримувати задоволення, бути фінансово забезпеченим і навіть не помічати, як летить час.
Констянтине, я б порадив тобі визначити для себе пріоритет: що ти хочеш досягнути в житті? Яка твоя мета? Коли визначишся із цим, подумай, який має бути перший крок до реалізації задуманого і одразу починай діяти. Ні на секунду не відкладай!
Як ми й прогнозували три роки тому, замість однієї глобалізації тепер буде дві: глобальне Міжмор'я та глобальний Мордор. Про це говорили у статті
"Цивілізаційна розвилка і головний конфлікт XXI століття: постіндустріальне та ультраіндустріальне суспільство (+аудіо)" https://www.ar25.org/node/43486
Наприкінці минулого року я купив собі фітнес трекер - на заміну подарованого, який загубив, - і зараз стараюся більше ходити й раз на 21 день нарощувати кількість кроків. Таке собі змагання з самим собою, а чом би й ні? От тільки у побуті я десять років стою на місці, похвалитися особливо нічим. Якось не вдається переконати себе, що життя - це гра і змагання. Тому всі мої починання весь час відкладаються й переносяться. А зараз я намагаюся натягнути на свою голову дві перші заповіді блаженства - там взагалі окрема історія...
Дякую за цікаву тему!) Чесно кажучи, мені і самій вже давно кортіло запропонувати щось подібне для обговорення. Я поважаю думку професійних мотиваторів, навіть сама час від часу їх слухаю. Але власний досвід інколи суперечить тому, що вони пропонують. Зокрема в питанні ставлення до нудної, або важкої роботи. Я помітила, що коли починаєш цікавитися якоюсь діяльністю, поступово зацікавленість переростає в захоплення. В моєму життя так ставалося багато разів.
Перечитавши статтю, ще раз пересвідчився в її глибині. Наявні відомості дають нам дороговказ, над чим працювати, щоб збудувати новий світ - такий, як хочемо ми! Найпростіший спосіб розвитку - це діяти чесно у повсякденному житті. Сьогодні це не легко, але можливо. Якщо всі це робитимуть, суспільство підніметься у вищий простір подій, а згодом - у Простір волі, де інтеліси будуть вірними помічниками людей.
Наші інтереси: сенсі, замість "смислі". Як поправочка!)
Можливо варто визначитися із власним соціотипом, може там відповідь? Внутрішній світ так само цікавий, як і зовнішній, і те і інше - лабораторія, інструментарій і джерело "кайфу" від процесу і результату.Юліє, дякую за відповідь. Я вважаю, що в людини має бути тяга до свого заняття. Наприклад я працював в державній адміністрації, здебільшого це була паперова робота. Спочатку я думав що це престижно - бути держслужбовцем, але рутина - це не для мене. Пропрацювавши рік, я звільнився. Були й інші обставини. На мою думку, треба шукати працю, а не роботу. Тому що лише праця дозволяє отримувати задоволення, бути фінансово забезпеченим і навіть не помічати, як летить час.
Констянтине, я б порадив тобі визначити для себе пріоритет: що ти хочеш досягнути в житті? Яка твоя мета? Коли визначишся із цим, подумай, який має бути перший крок до реалізації задуманого і одразу починай діяти. Ні на секунду не відкладай!
США не імперія, а федерація.