Країна має лише тоді шанс видряпатися з кризи, якщо суспільство сповнене оптимізму
Країна має лише тоді шанс видряпатися з кризи, якщо суспільство сповнене оптимізму
Медійники добре знають пристрасть українців до негативу. Позитивна інформація не популярна, тоді як "зрада" миттєво і добровільно розганяється просторами інету. Історики знають і іншу істину – країна має лише тоді шанс видряпатися з кризи, якщо суспільство сповнене оптимізму, бо вірить, що негаразди – тимчасові і ситуація стає кращою.
Про це на своїй сторінці у Фейсбук пише політолог Сергій Таран.
Відродження, Реформація, становлення капіталізму та європейських інституцій – всі ці духовні феномени, які створювали сучасну Європу, мали в основі віру у творчу всепереможну енергію людини, яка, долаючи труднощі та похмурі забобони, щохвилини створює краще суспільство.
Зовсім недавно перспектива членства в омріяному ЄС змушувала країни Східної Європи пройти через складні реформи та "шокові терапії".
З іншого боку, наприкінці першого тисячоліття Європа занепадала, – тільки тому, що на всьому континенті очікували кінець світу, і як тільки стало зрозуміло, що кінця світу не буде, цивілізаційний розвиток пішов вгору.
Образ майбутнього визначає успіх реформ не менше, ніж самі реформи.
Якщо ж цього позитивного образу немає, реформи приречені. Більше того, у суспільстві вмикається КОД НА САМОЛІКВІДАЦІЮ, коли кожна дія на створення сприймається з недовірою та критикою, тоді як народне схвалення отримують дії, спрямовані винятково на руйнацію. Самознищення такого суспільства – питання часу.
Зовсім не обов'язково, аби образ майбутнього творили лише державні діячі. Окрім політиків, це можуть робити митці, релігійні діячі, військові, громадські рухи, вважає Сергій Таран.
На його думку потрібно:
1) Критично мислити, – бачити і негативні, і позитивні сторони будь-чого, що відбувається, вміти аналізувати як відступ, так і пОступ у здійсненні змін.
2) Поважати тих, хто вміє будувати, – шанувати тих, хто робить і помиляється більше, ніж тих, хто критикує, але сам уникає відповідальності.
3) Самому брати відповідальність за творення змін. Критикуєш? – Зроби краще!
Лише так зможемо зруйнувати самоліквідації, який закладений під усю країну, але живе у кожному з нас.
Активізувати увагу на перемогах (навіть маленьких)!