Нинішні соціальні і національні рухи України перебувають у плачевному стані. Головна проблема: вони намагаються покращити своє життя в системі, яка безнадійно хвора, розкладається і вмирає. Своїми протестами вони мобілізують цю систему і надають їй динаміку, відтягуючи її закостеніння і крах. При цьому жоден з цих протестних рухів – чи то захисту підприємців, чи підтримки пільговиків, чи політичні партії – не ставить питання про вдосконалення самої людини, хоча саме з неї починається вдосконалення суспільства.