Найбільші культурні відмінності з усіх куточків світу

Поняття особистого простору

Найхарактернішим прикладом цього є Фінляндія чи Швеція, де мешканці надають один одному надзвичайно великий особистий простір. Навіть для нас може виявитися несподіваним, наскільки великі відстані дотримують, наприклад, фіни один від одного у громадському транспорті, на автобусних зупинках та у чергах.

З точки зору 7Signs casino no deposit bonus особливо важливим є повага до особистого простору, однак так буває не скрізь. Якщо ти подорожуєш великими містами Індії або ходиш вулицями Бангладеш чи Пакистану, ти можеш зіткнутися з прямою протилежністю цього. Вулиці та громадський транспорт переповнені, і особистий простір може практично повністю зникнути. У громадському транспорті часто трапляється, що люди повністю стискаються один до одного.

Точність і відчуття часу

Мешканці Німеччини, Швейцарії чи Японії набагато суворіше ставляться до часу, а пунктуальність для них дуже важлива. Цю різницю найкраще можна проілюструвати на прикладі монохронічного та поліхронічного сприйняття часу.

У згаданих країнах характерним є монохронічне сприйняття часу, що означає: завдання виконуються послідовно, час розподіляється чітко, і цього дотримуються, тоді як у країнах Латинської Америки чи Близького Сходу сприйняття часу є скоріше поліхронічним. Останнє є особливо важливою деталлю з точки зору 7Signs casino no deposit bonus, оскільки в цих країнах одночасно може відбуватися багато речей, ситуація може легше змінюватися в процесі, а поточна ситуація завжди важливіша за загальний план.

Що означає зоровий контакт?

У Західній Європі та Північній Америці постійний зоровий контакт під час розмови вважається скоріше позитивним явищем. Це свідчить про довіру та впевненість у собі, а також запевняє співрозмовника в тому, що ми його слухаємо.

Однак не у всіх культурах це так, адже, наприклад, у Японії чи Південній Кореї тривалий зоровий контакт під час розмови може сприйматися як надто інтенсивний, особливо у випадках, коли між співрозмовниками існує значна різниця у віці або статусі.

У деяких африканських та азіатських культурах тривалий зоровий контакт також не завжди доречний. Особливо якщо молодша людина поводиться так із старшою, оскільки за їхніми уявленнями це може трактуватися навіть як неповага. За словами операторів Amunra Casino Online, на Близькому Сході це здебільшого залежить від того, хто саме розмовляє один з одним.

Зняття взуття в квартирі

Можливо, в цьому випадку йдеться про менш значущий звичай, проте з точки зору 7Signs casino no deposit bonus все ж важливо зазначити, що є країни, де входити у взутті вважається проявом неповаги, тоді як в інших місцях цілком природно, коли хтось сідає у взутті навіть на диван.

Цікаво також, що в Японії у багатьох домогосподарствах навіть у туалеті взувають спеціальні капці. Цікаво також, що все це має практичні причини. В азіатських країнах усі знімають взуття, оскільки часто сидять на підлозі, а іноді навіть їдять сидячи на підлозі. У скандинавських країнах теж знімають взуття, оскільки там багато багнюки, часто випадає сніг і йде дощ.

Відрижка, прицмокування під час їжі

Багато хто навіть не замислюється над тим, що відрижка та прицмокування є невід’ємною частиною культури та етикету за столом. Проте ці звичаї суттєво відрізняються у західній та східній культурах.

Ті, хто регулярно стежить за новинами Amunra Casino Online, напевно вже чули про цікавий факт: у Японії сьорбання локшини рамен є загальноприйнятим звичаєм, адже це чудово охолоджує гарячу страву. Крім того, прицмокування виконує функцію своєрідного позитивного підтвердження, адже завдяки цьому кухар розуміє, що страва сподобалася гостю. Однак відригування суворо заборонено.

Натомість у Китаї та на Тайвані тихі й ледь чутні відрижки свідчать про ситість, що дуже радує господаря. Те саме стосується Єгипту та арабських країн, хоча тут до сичання ставляться негативно.

У Європі та Америці як прицмокування, так і відрижки вважаються вкрай непристойними звичками. У цих культурах дивні звуки, що лунають за обіднім столом, розцінюються як прояв відсутності самоконтролю. Це все одно, що якби хтось у храмі переглядав веб-сайт Amunra Casino Online.

Спільний обід

У більшості культур світу спільні трапези сприяють зміцненню зв’язків із родиною та друзями. Однак етикет за столом різниться залежно від країни, а в деяких випадках — навіть від населеного пункту. Розглянемо кілька прикладів різних систем харчових звичаїв.

В Африці та на Близькому Сході спільне споживання їжі буквально означає поділ їжі, оскільки це часто відбувається з однієї миски. Особливо в Африці вважається марнотратством, якщо кожен їсть зі своєї миски. Цікаво, що в арабських регіонах до їжі можна торкатися виключно правою рукою, оскільки ліву руку вважають нечистою.

До марнотратства в Індії також ставляться негативно: тут від гостя очікують, що він з’їсть усе, що йому подали. А в Азії існують суворі правила користування паличками для їжі: наприклад, ними заборонено вказувати на інших людей.

Європейські звичаї також відрізняються, тут ми б хотіли виділити лише один, пов’язаний зі Швецією. Адже тут, якщо дитина грається в гостях у іншої дитини, і тим часом настає час вечері, їй не пропонують їжу. Це не відсутність гостинності, а повага до розпорядку дня сім’ї.