Куди пішли 40 млрд грн Міноборони, які влада передала до резервного фонду

Якщо про необхідність захисту критичної інфраструктури ще можна зрозуміти, то про кешбек і пасажирські перевезення аж ніяк. 

У статті Олекси Шарабури в діловому виданні the page йдеться про бюджет 2027, у якій зазначається, що державний бюджет-2027 повторює модель попереднього року. Автор нагадує, що цього року резервний фонд уряду було збільшено коштом бюджету Міноборони.  

Кабмін запропонував забрати кошти із загального фонду програми 2101150 – закупівлі, розвитку і ремонту озброєння – та одночасно додати 40 млрд грн до резервного фонду, яким він може розпоряджатися окремими рішеннями.

Найбільше грошей спрямували на захист критичної інфраструктури та запобігання техногенним надзвичайним ситуаціям – 26,08 млрд грн, ще 16 млрд грн – на пасажирські перевезення залізницею, 3 млрд грн – на аварійні дорожні роботи. 

Але з цього самого фонду уряд виділив 2,14 млрд грн на допомогу покупцям українських товарів. Пізніше міністр економіки Олексій Соболев у Верховній Раді підтвердив, що виділені з резервного фонду кошти підуть і на паливний кешбек.

Поки для військових бракувало коштів, уряд здійснив 59 млрд грн інших необов'язкових видатків

Уряд відмовлявся від загального підвищення забезпечення військовим, але водночас продовжував витрачати кошти на різноманітні необов'язкові програми. На 20 березня 2026 року народний депутат Ярослав Железняк оцінював сукупну вартість шести урядових та інформаційних програм у 59 млрд грн:

• 18 млрд грн на «зимову тисячу»;

• 10 млрд грн на Національний кешбек;

• 20 млрд грн на виплату по 1500 грн;

• 5 млрд грн на паливний кешбек;

• 2 млрд грн на телемарафон;

• 4 млрд грн на стратегічні комунікації.

Частину цих видатків фінансували з резервного фонду, частину – з інших бюджетних програм, доцільність яких критикують.

За розрахунком голови бюджетного комітету Верховної Ради Роксолани Підласої, загальні витрати держави у 2027 році перевищать 8 трлн грн. Власні доходи бюджету становитимуть близько 40% усієї потреби. 4,3 трлн грн уряд розраховує залучити з-за кордону.

Потребу в міжнародній бюджетній підтримці уряд оцінює у $52,6 млрд. За словами Підласої, партнери наразі підтвердили лише $20 млрд, а ще $32,6 млрд не забезпечені домовленостями. Крім того, понад третина із 4,89 трлн грн, записаних на безпеку й оборону, – це європейські кошти на закупівлю зброї та військової техніки. Вони можуть надходити не грошима, а безпосередньо озброєнням, тому їх не можна вважати ресурсом для виплати зарплат.

Уряд відмовився від кешбеку, але збільшив витрати на інформаційні програми

У проекті бюджету-2027 коштів на так званий національний кешбек не заклали. Натомість телемарафон «Єдині новини» уряд залишив: програму передали від Мінкульту до Кабміну і передбачили на неї 1,6 млрд грн – на 4% більше, ніж у 2026 році.

Одночасно фінансування програми інформаційної безпеки, національної ідентичності та створення патріотичного аудіовізуального контенту зростає з 4 млрд до 5,4 млрд грн – на 1,4 млрд грн, або 35%. Тобто від однієї критикованої програми уряд нарешті відмовився, але дві інформаційні статті, доцільність яких також викликає питання під час дефіциту коштів на армію, зберіг і збільшив.

Для Офісу Президента та СБУ з Нацполіцією гроші знайшлися

Водночас у проекті держбюджету-2027 закладено значне зростання видатків інших державних органів:

• програма забезпечення діяльності президента та Офісу президента – плюс 194,9 млн грн, або 22,2%, до 1,073 млрд грн;
• Офіс Генерального прокурора – плюс 2,531 млрд грн, або 13,6%, з 18,615 млрд до 21,146 млрд грн. У цю суму вже входять основна програма прокурорської діяльності, яка зростає на 2,454 млрд грн, або 13,4%, до 20,7 млрд грн, та САП – плюс 77,5 млн грн, або 21%, до 446,4 млн грн;
• Державне бюро розслідувань – плюс 792,3 млн грн, або 16,8%, до 5,505 млрд грн;
• видатки Нацгвардії зростають на 43,1 млрд грн, або 21,3%;
• Нацполіції – на 36,4 млрд грн, або 29,7%;
• Держприкордонслужби – на 19,3 млрд грн, або 13,8%;
• ДСНС — на 14,9 млрд грн, або 32,2%;
• СБУ – плюс 11,8 млрд грн, або 25,9%, до 57,6 млрд грн;
• ГУР Міноборони – плюс 10 млрд грн, або 31,6%, до 41,5 млрд грн;
• Держспецзв’язку – плюс 8,9 млрд грн, або 17,6%, до 59,5 млрд грн;
• Державна судова адміністрація – плюс 8,5 млрд грн, або 35,1%, до 32,6 млрд грн.

Зростання фінансування судової системи пов’язане, зокрема, зі зміною розрахунку суддівської винагороди. З 2027 року посадовий оклад судді рахують від повного прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 3691 грн, а не від окремої замороженої бази у 2102 грн, яку застосовували з 2021 року. Тобто для суддів держава не лише знайшла додаткові 8,5 млрд грн, а й змінила саму базу розрахунку виплат.