Філіп Габіє переконує: організувати життя так, щоб нам частіше щастило, цілком можливо. "Існує випадкове везіння, - каже автор книги "Похвала удачі", - однак є й інший вид удачі, яку можна підштовхнути і виростити, і така удача доступна всім". Цю теорію підтверджують і дані дослідження Річарда Вайзмана, психолога з британського Хертфордширського університету.

Я навчився ходити – відтоді я пускаюся бігати. Я навчився літати – відтоді мене вже не треба спершу штовхнути, щоб я зрушив із місця. Тепер я легкий, тепер я літаю, тепер я бачу себе під собою, тепер крізь мене танцює Бог. Так казав Заратустра.

«Слава блаженному Богу за те, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним» – стверджував Григорій Сковорода. Проте наш буденний досвід переконує у протилежному: за вартісні речі треба важко боротися, а те, що дається легко, зазвичай нічого не варте. Звідки така суперечність?

Для досягнення вищого рівня розвитку треба докласти значних зусиль, проте ці зусилля не є надмірними. Наш Усесвіт створено так, щоб людина-гравець могла робити вільний ігровий вибір.

Ця стаття була написана на основі уявлень, що 10 заповідей були написані для людей. Проте згодом з'ясували, що ці та інші тексти школи Єзекиїла були створені для Homo intelis (розмовляючих людиноподібних тварин, яких ще називають надтваринами та психопатами). Для інтелісів настанови Тори є цілком ефективними, натомість для людей вони антиприродні, примітивні та деструктивні.

Для того, щоб людина добровільно виконувала якісь дії, в неї має бути внутрішня спонука. Правильна мотивація складається за схемою «якщо – то», вона має бути максимально конкретною і зрозумілою.

У 1638 році на Волині протестанти-аріяни організували Академію. На українських землях жив один із провідних ідеологів аріянства Андрій Вишоватий. Його праця «Релігія, відповідна людському розуму» була знана серед інтелектуалів Європи. Книги аріян мав у своїй бібліотеці й конспектував відомий англійський мислитель Джон Локк.

Для того, щоб у суспільстві сформувалися правильні соціальні структури, його треба посилено напомповувати позитивною інформацією. В євангельській термінології вона називається Світлом.

Всесвіт – це великий комп’ютер. Людина втілюється на Землі для того, щоб розвивати себе і навколишній світ. Для цього їй треба щоразу опановувати нові можливості фізичного світу, духовно збагачуватися, переживати нові враження, отримувати задоволення від життя. А для цього з людиною мають відбуватися події.

Коли дивимось на арійський сонячно-блакитний прапор, згадаймо наших славних попередників, святих братів у Господі Ісусі Хресті – апостолів Івана, Якова, Петра.

Індустріальна формація опустилася до стану тотального обману і самообману. Постіндустріальна формація є її неминучим запереченням, тому має будуватися на тотальній Правді. Майбутнє мають тільки правдомовці, всі інші прирікають себе на страждання і самознищення як дегенерати і еволюційно відсталі істоти. Щасливі чесні, бо вони успадкують землю.

Ці слова нерідко плутають, проте «закон і правило» – це зовсім відмінні поняття. Понад те – вони несуть протилежний зміст. Про це свідчить етимологія – наука про істинні значення слів (від. гелленського ἔτυμον – істина).

«Уточнюйте значення слів, і ви позбавите людство половини його оман» – радив геніальний француз Рене Декарт. Тож почнімо з найголовнішого поняття – людина. Цим словом прийнято позначати всіх істот виду Homo sapiens. Але це не правильно, тому що до рівня людини ще треба дорости. «Людина – це звучить гордо!», «Шукаю людину!» – пам’ятаєте? Не всякий гомо сапієнс є людиною.

Насправді першоджерел не існує: всі стародавні тексти – це копії, зроблені з інших копій. Найбільше, що ми можемо зробити, то це приблизно реконструювати первинний текст. У ситуації, коли будь-яке джерело може виявитися фальсифікатом, доводиться покладатися не на його уявну авторитетність, а на реальний сенс викладеної в ньому інформації. Наявність величезної маси сумнівних джерел перетворює «інформацію» на «інформаційний шум» і призводить до такого стану, ніби авторитетних духовних джерел взагалі нема. В духовному плані ми де-факто опинилися в інформаційній пустелі.

Саме феноменальна сила свідомості завдяки здатності до концентрації створює так звані синаптичні зв'язки - зв'язки між нейронами. Все наше минуле «записано» в нейромережах мозку, які формують те, як ми сприймаємо і відчуваємо світ в цілому і його конкретні об'єкти зокрема.