Український незалежний центр політичних досліджень презентував в Українському національному інформаційному агентстві - Укрінформі - книгу “Регіональний портрет України”.

Після декількох гучних скандалів (з останнім з них – “погромом” синагоги пов'язували ультраправі політичні сили – УНА УНСО), побачити скинів на центральних вулицях стало складніше, але це не значить, що їх стало менше. Один з них, підкований у расових питаннях 19-літній Дмитро Клименко (прізвище на його прохання змінено) живе на Троєщині.

14 жовтня в Івано-Франківську відкрили меморіал на честь страчених патріотів - на місці, де 60 років тому за участь у русі опору гестапівці розстріляли 27 молодих буковинців.

У Києві тривають розкопки нововиявленої давньоруської пом'ятки - храму XII століття "Над Ручаєм".

Цей правитель теперішніх українських земель був однією з найвидатніших постатей стародавнього світу, що, зрештою, не заважає його імені залишатися практично невідомим.

Дехто з дослідників стверджує, що однією з причин жахливих голодоморів та багатьох інших трагедій нашого народу була надмірно м’яка вдача українців, їхня неготовність до масової жертовної боротьби. Сподіваємося, що ексклюзивне інтерв’ю останнього головнокомандувача УПА Василя Кука-“Леміша” допоможе зруйнувати цей стереотип.

Вперше у світі гас із нафти видобули саме у Львові.

За істориками, у рядах Польського Війська у вересні 1939 року боролися від ста до 150 тисяч солдатів української національності.

Хіба що глухий львів’янин не чув, що Львів - це маленький Париж. А ще він нагадує Відень, Будапешт, Краків і т. д. Але чи чув хтось, що є якесь місто, про яке кажуть: маленький, північний, західний, південний Львів?

Музею хліба виповнилося двадцять років. Саме такого музею, напевне, немає більше ніде на землі, крім України – здавна знаної як житниці Європи. Аби прищепити молодому поколінню любов до землі, до хліба, до людей цієї благодатної професії, 1983 року Міністерство науки і освіти України при Державному еколого-натуралістичному центрі втілило новаторську ідею – створило справжній храм пошанування хліба.

320 років тому, 12 вересня 1683 року, відбулася вирішальна битва за визволення Відня від турецької облоги.

Тоді під Оршею предки сучасних українців, білорусів, литовців зупинили московську навалу на Захід на кілька десятиліть, аж до лівонських походів Івана Грозного.

«Дурню! Краще б ти цей прапор зубами вiдгриз», - сказав слiдчий обвинувачуваному, - «А так ще одну статтю дiстанеш - за носiння холодної зброї». Саме через наявнiсть ножа представники закону незалежної України не зняли з патрiотiв обвинувачення до сьогоднiшнього дня.

Вийшла друком книга вчених Національного заповідника „Херсонес Таврійський” та Інституту класичної археології Техаського університету США „Кримський Херсонес”: місто, хора, музей і околиці”.

Нещодавно випала нагода побувати в Житомирі. Не в музеї, а там, де у вересні-жовтні 1942-го владарював Генріх Гіммлер. Залишки його бункера та німецьких комунікацій показував мені і вченим з Берліна Павло Шмуневський — інженер-економіст, котрий двадцять років життя присвятив дослідженню історії боротьби з фашистами. Він, як ніхто інший, знає, що відбувалося в окупованому місті та його околицях шістдесят літ тому.