Про це заявив в інтерв'ю CBS News міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорскій. На його думку, Росія може провести «операцію під чужим прапором» протягом найближчих двох років, щоб виправдати напад на країну-члена НАТО.

Про це заявив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо під час Конференції з питань відновлення України, що проходить у Гданську 25–26 червня.

Було також атакована інфраструктура військових аеродромів «Саки» та «Гвардійське». На військовому аеродромі «Саки» уражено чотири ангари для зберігання авіаційної техніки. Поблизу Керчі уражено дві одиниці озброєння зі складу зенітного ракетного комплексу С-400, а також два зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-С1».

У ніч 22 червня підрозділи Сил оборони України завдали удару по центру космічного зв'язку "Дубна", що приблизно за 120 км від Москви, полігон підготовки операторів дронів у районі Дебальцевого на окупованій Росією території Луганської області, а також пункти управління дронів у районах Мирнограда та Перебудови на окупованій території Донецької області.

Продукція цього заводу безпосередньо використовується ворогом для виготовлення високоточної керованої зброї, якою російські окупанти завдають ударів по території України та вбивають мирних жителів.

Експериментальні системи, кожна з яких оснащена боєголовкою вагою 250 кг, потенційно можуть досягти російської столиці з Києва. На полігоні на Гебридських островах було проведено випробування нових систем, здатних вражати цілі на відстані понад 300 миль. У найближчі місяці відбудуться подальші випробування.

"Азов" націлений на те, щоб змусити Москву заплатити за свою окупацію. Підрозділ зосереджує увагу на російській логістиці в окупованих районах і завдає ударів по об’єктах, які допомагають Москві утримувати контроль над півднем України та доставляти війська на фронт.

Україна зробила пріоритетом асиметричну кампанію з використанням безпілотників середньої дальності, загрожуючи російським маршрутам постачання новою високоточною зброєю, що серед іншого спричинило дефіцит бензину в анексованому Криму. Росія, зі свого боку, просто почала ще інтенсивніше й безжалісніше бомбардувати українські міста.

Удар по Московському НПЗ в ніч на 18 червня пошкодив комбіновану установку переробки нафти та її рефомінгу Euro+, що забезпечувала 47% потужності заводу.

Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, зустрічаючись із партнерами на саміті G7, оголосив про нові енергетичні санкції проти Росії та угоду про постачання палива для українських АЕС на найближчі два роки.

Військовий аналітик, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь розповів в інтервʼю Суспільному про стратегію ізоляції Криму та технологічний перелом у війні Росії проти України.

Російські склади нафтопродуктів, НПЗ і логістична інфраструктура залишаються законними цілями для СБУ.

20 травня 2022 року з маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" вийшла остання група захисників Маріуполя. Перед цим командир "Азову" Денис Прокопенко у своєму відеозверненні розказав, що військово-політичне керівництво країни віддало наказ зберегти життя гарнізону та припинити оборону міста.

В ніч на 12 червня українські безпілотники атакували три об'єкти російського паливно-енергетичного комплексу. У Нижньокамську (Татарстан) під удар потрапив один із найбільших нафтохімічних заводів у країні — «Нижньокамськнафтохім» (НКНГ), повідомляють моніторингові канали. Підприємство виробляє синтетичні каучуки, пластики, мономери та поліефіри.

Велика Британія, Франція та Німеччина вважають, що хід війни змінився на користь України, і це створює можливість для переговорів, які виходитимуть за межі умов, що виникли після саміту Трампа з Путіним на Алясці минулого року.