Як Україна стала «зразковим союзником» – країна, яку Трамп колись зневажливо вважав тягарем, перетворилася на військову потугу

«Це надзвичайно потужна зброя», – сказав Трамп про систему «Патріот» в інтерв’ю газеті Financial Times, додавши, що «ми маємо бути трохи обережними щодо того, кому ми надаємо ліцензію». 

З цього можна було зробити висновок, що Україні не можна довіряти, пише у своїй статті на The Atlantic Майкл Вайс (Michael Weiss), співавтор книги «ІДІЛ: Всередині армії терору» і книги «Загроза нереальності: як Кремль використовує інформацію, культуру та гроші як зброю».

8 серпня Зеленський у дописі в X натякнув, що Трамп погодився надати ліцензію: «Ми досягли домовленості з президентом Трампом про те, що він надасть ліцензії, але уявіть, якби ми отримали їх чотири роки тому. Зараз ми б уже виробляли «Патріоти» для всіх». 

На момент написання цієї статті Вашингтон не підтвердив, що Трамп ухвалив рішення про надання ліцензії, зазначає автор статті. 

Ставлення Трампа до України ніколи не було прихильним, але час від часу він, здається, готовий зробити для неї щось позитивне. 

Ще до розмов про ліцензію на «Патріот» було широко розрекламоване прохання України про постачання крилатих ракет «Томагавк», яке Трамп публічно розглядав, а потім без церемоній відхилив під час чергового візиту Зеленського до Білого дому в жовтні.

Але цього разу щось змінилося. Військова позиція України є найсильнішою за останні роки. Країна стала більш автономною. Вона виробляє значну частину власної зброї, стримує російське насування і навіть відвойовує території в деяких районах. І вона перенесла війну на територію Росії, незважаючи на те, що має менше солдатів і обмеженіші ресурси, ніж її ворог.

Ці та інші досягнення зробили Україну не стільки прохачем про вступ до НАТО, скільки безцінним джерелом військових технологій та ноу-хау. Якщо якась країна в Європі має мотивацію та досвід, щоб стати ключовим вузлом у ланцюгу військових поставок США, то це саме Україна. Київ можна навіть назвати «зразковим союзником» – запозичивши термін, яким Елбрідж Колбі, заступник міністра оборони з питань політики, що відкрито виступав проти надання США безпекової допомоги Києву, охарактеризував Ізраїль.

Питання полягає в тому, чи усвідомлює це адміністрація Трампа – чи все ще уявляє, що всі козирі у її руках. Надання Україні ліцензії на «Патріот» не було б поступкою залежній державі, яка веде війну, яку неможливо виграти: це цілком могло б стати початком виробничої угоди, яка в підсумку пішла б на користь Сполученим Штатам.

Минулий рік приніс обнадійливий поворот у війні в Україні. Росія й досі тероризує українські міста ракетними ударами, які стають дедалі смертоноснішими, оскільки запаси перехоплювачів в України вичерпуються. Але Київ успішно використовує безпілотники, щоб блокувати великі російські наступальні операції на лінії фронту. Натомість Москва обрала тактику проникнення, відправляючи невеликі групи з двох-чотирьох солдатів крізь прогалини в українській обороні, щоб зайняти покинуті окопи, будівлі чи інші позиції, звідки вони можуть обстрілювати армію, що захищається.

Україна відповідає тим самим. Вона завдала ударів по нафтопереробних заводах і експортних терміналах аж у Сибіру, а також по авіабазах і стратегічних російських підприємствах, зокрема по «Wildberries» – інтернет-магазину на зразок «Amazon», частина товарів якого може використовуватися як у військових, так і в цивільних цілях. 

Ці удари дронів також спричинили введення нормування пального, закриття заправних станцій та довгі черги по всій Росії, яка стикається з найгіршою паливною кризою з часів розпаду Радянського Союзу. Москва була змушена тимчасово закрити свої аеропорти через нічні нальоти зграй українських дронів, зауважує Вайс.

На його думку, в Україні ситуація змінилася з катастрофічної на керовану. Незважаючи на нестачу особового складу та певні кадрові перестановки у військовому командуванні, Україна зупинила російський наступ на Донбасі, який Віткофф, Венс і Трамп колись закликали Київ вважати втраченим. 

Темпи територіального просування Росії за останній рік сповільнилися. Фінська організація з моніторингу військових дій Black Bird Group підрахувала, що російські війська захопили минулого липня «майже вп’ятеро більше території», ніж цього липня, а в лютому та червні цього року вони фактично втратили більше території, ніж захопили.

Російська логістика на півдні України, зокрема транспортування палива, зброї та інших горючих матеріалів, зазнала таких серйозних зривів, що українці прозвали головну артерію, яка з’єднує Росію з окупованим Кримом, «Шосе смерті». 

Українські безпілотники також перехопили морський рух до півострова, завдавши ударів по 129 суднах, пов’язаних із російським «тіньовим флотом», в Азовському морі та ще по 72 – у Чорному морі під час нічних ударів минулого місяця. У Криму зараз стали звичними цілодобові відключення електроенергії через українські атаки на підстанції та регіональну енергомережу.

Україна також стала більш розсудливою у питаннях комунікації. З минулого року вона навмисно затримує повідомлення про свої територіальні здобутки, щоб уникнути привернення російських ресурсів до тих ділянок лінії фронту, які можуть слабшати. 

Київ також став більш стратегічним у своєму підході до Трампа. Український чиновник, який попросив не називати його імені, оскільки не мав повноважень висловлюватися публічно, розповів, що Київ тепер сприймає Трампа як гравця, який діє на основі угод, і його контакти спрямовані на те, щоб не дати американському президенту порушити статус-кво, яке працює, і не на апелювання до гуманітарних чи моральних імперативів.

Якщо колись Трамп мав важелі впливу, щоб нав’язати Україні невигідний мир, то відтоді він їх втратив. За війну більше не платять Сполучені Штати – це робить Європа. За даними Німецького Кільського інституту світової економіки, у перший рік після повернення на посаду Трамп скоротив нові зобов’язання щодо військової допомоги США Україні на 99 відсотків. У НАТО існує механізм, що дозволяє країнам-членам фінансувати закупівлю американської зброї для України, але на сьогодні це становить лише 6,7 млрд доларів допомоги – лише частку від тих 127 млрд доларів, які адміністрація Байдена та Конгрес виділили Україні.

Цей дефіцит став менш помітним у міру зміни динаміки війни та розвитку в Україні потужностей для масового виробництва власної зброї. Роб Лі, військовий аналітик Інституту досліджень зовнішньої політики, розповів, що понад 80 відсотків жертв у російсько-українській війні спричинені безпілотниками, більшість яких Україна виробляє самостійно. Минулого місяця український уряд уперше з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року схвалив експорт зброї та оборонних технологій. Причиною цього, за даними Politico, є те, що країна зараз виробляє більше зброї, ніж може собі дозволити закупити у власних компаній. Від 40 до 70 відсотків виробленої продукції лежить невикористаною на складах.

Україна стала світовим епіцентром військової робототехніки. Одна команда з близько 10 українців «знищила» два механізовані батальйони НАТО за один день під час навчань в Естонії у травні 2025 року, а рік потому «знищила шведські війська» під час військових навчань на острові Готланд у Балтійському морі. 

За оцінками Зеленського, Україна наразі виробляє близько 10 мільйонів дронів на рік. Для порівняння – у США цей показник становить 100 000. Виробництво деяких із цих боєприпасів, таких як «Дартс», обходиться всього в 1 000 доларів, але вони знищують російські цілі вартістю в мільйони.

Щоб досягти всього цього, українські технічні фахівці модернізували деякі американські продукти. «Hornet» – це дрон вартістю 5 000 доларів, розроблений компанією Perennial Autonomy, заснованою колишнім генеральним директором Google Еріком Шмідтом. Він несе боєголовку вагою 11 фунтів і може пролітати 124 милі. Як повідомляє Kyiv Independent, український корпус «Азов» «переробив» «Hornet» у стилі МакГайвера, використавши комерційні супутникові термінали Starlink для збільшення дальності польоту та зниження вразливості до російських перешкод.

Українська дронна технологія настільки потужна, що навіть колишні критики країни тепер хочуть долучитися до цієї справи. Одна з компаній з Флориди, що займається дронами, – Powerus – шукає українське обладнання та ліцензії, а серед її інвесторів є двоє відомих інвесторів – Ерік Трамп і Дональд Трамп-молодший.

Україна з радістю ділиться своїми винаходами та ноу-хау. Вона стала на захист Америки у війні з Іраном, до якої багато союзників по НАТО не хотіли мати ніякого стосунку. На початку війни американські бази в Перській затоці зазнали значних збитків від атак іранських дронів, і Україна направила в цей регіон технічних радників для встановлення та експлуатації передової київської системи «Sky Map», яка використовує акустику та штучний інтелект для виявлення та збивання дронів, що наближаються. З того часу Україна підписала угоди про співпрацю в галузі безпеки та оборони з Саудівською Аравією, Катаром та Об’єднаними Арабськими Еміратами.

Наступальна кампанія США з використанням дронів проти Ірану зараз передбачає перепрофілювання цивільних технологій для військових цілей, подібно до того, як це зробила Україна. Один американський військовий офіцер, який донедавна перебував у Перській затоці, розповів, що американські збройні сили закуповують термінали Starlink у місцевих торгових центрах і встановлюють їх на повітряні дрони та безпілотні надводні судна. Чому? Вони дешевші та простіші у використанні, ніж «жорсткий» варіант SpaceX під контролем Пентагону – Starshield.

Як повідомило 30 липня нове розслідування в The Atlantic, Зеленський переконав Трампа попросити у Ілона Маска дозволу на використання Starlink під час нанесення ударів углиб території Росії. Українці не прагнуть нічого, що коштуватиме американським платникам податків, – лише дозволу ефективніше використовувати власні боєприпаси та, за відсутності перехоплювачів, знищувати російські ракетні пускові установки до того, як ті випустять свої боєзаряди. Задоволення цього прохання може навіть принести несподіваний прибуток Пентагону та ЦРУ.

Єдине, що США досі надають безкоштовно, за даними як американських, так і українських джерел, – це розвіддані, зокрема координати цілей для ударів по позиціях російських військ в Україні та по енергетичній інфраструктурі на території Росії. Заслуга в цій політиці належить директору ЦРУ Джону Раткліффу, який, як кажуть, вражає президента на полях для гольфу приголомшливими даними про втрати Росії на полі бою, що зараз перевищують 40 000 на місяць. 

Як розповів один західний розвідник, Раткліфф пояснює свій успіх тим, що «Трамп не любить невдах». Доки Україна виглядає переможницею і спростовує загальноприйняту думку тих, хто наполягає, що вона не здатна, схильність президента до того, щоб «згорнути операцію й втекти», послаблюється. Трамп також мав би вітати збитки, яких українські удари завдають російській енергетичній економіці. Скорочення Москвою експорту нафти може зробити такі країни, як Індія та Китай, більш вразливими до мит Трампа. А президент ще з часів свого першого терміну на посаді благав європейців покінчити з їхньою залежністю від російської нафти та газу, зайшовши навіть так далеко, що ввів санкції проти газопроводу «Північний потік». 

На думку автора статті, Трамп може навіть розглядати дальні удари по РФ Україною як прелюдію до переговорів, подібно до того, як він робив це в Ірані. «Це ескалація, але це також ескалація, яка може допомогти привести до завершення конфлікту», – сказав він про глибокі удари України на саміті НАТО в Анкарі минулого місяця. 

Переплетення воєн в Ірані та Україні продемонструвало, що отримувач безпекової допомоги від США також може бути постачальником безпекової допомоги для Сполучених Штатів. Але єдине, чого Україна поки що не може забезпечити у достатній кількості власними силами, – це протиракетна оборона, а запаси систем «Патріот», що використовуються для цієї мети, у США також вичерпуються.

За даними вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень, за останні шість місяців США витратили близько двох третин своїх запасів систем «Патріот» на Близькому Сході. Росія, яка надає іранцям набори для наведення, призначені для використання проти американських солдатів у цьому регіоні, знає про це і продовжує обстрілювати українців ракетами, вбиваючи цивільних у їхніх домівках. Минулого місяця вона випустила 376 ракет – удвічі більше, ніж у червні, – багато з яких були націлені на Київ. Майже всі вони досягають цілі, оскільки батареям «Патріот» – найчисленнішим у околицях столиці – закінчуються перехоплювачі. 

«Українці мають активні програми розробки майже всього, що їм потрібно, і їхня мета – у майбутньому стати повністю самодостатніми», – сказав незалежний аналітик з питань безпеки Колбі Бадвар. Однак, за його словами, «наразі вони все ще майже повністю залежать від союзників у питанні перехоплювачів».

Навіть якби США надали Україні ліцензію на виробництво «Патріотів», масштабне впровадження такого виробництва зайняло б у України роки. Саме тому Зеленський домагається як негайного поповнення запасів ракет «Патріот», так і довгострокових рішень. Під час зустрічі в Овальному кабінеті 28 липня Зеленський попросив Трампа надати «кілька сотень» ракет-перехоплювачів. Трамп відмовив, посилаючись на скорочені запаси США та пріоритети Америки на Близькому Сході.

Український журналіст Тім Задорожній повідомив, що Зеленський вперше підняв питання про ліцензію на «Патріот» у останні місяці каденції адміністрації Байдена. Високопоставлені українські чиновники, очевидно, винесли цю пропозицію на розгляд Ллойда Остіна, тодішнього міністра оборони США, та Джейка Саллівана, радника з питань національної безпеки, але отримали відмову без пояснень. (Зараз Зеленський стверджує, що він також просив ліцензію у Байдена в перший рік війни).

Надання ліцензії зробило б Вашингтон і гарантом безпеки України, і бенефіціаром її виробничих потужностей. Колишній промисловий центр Радянського Союзу заплатив би чималі гроші, щоб стати помічником оборонної промисловості США. Це одна з небагатьох країн Європи, яка досі готова це зробити. Коли війна закінчиться, Україна могла б виробляти надлишки «Патріотів» для використання в США або для перепродажу союзникам і партнерам США. З огляду на свій досвід, Україна могла б навіть виробляти надлишки, поки війна триває. І саме в цьому може полягати проблема.

Допис Зеленського в X від 8 серпня наводить на думку, що головною перешкодою для адміністрації Трампа є бюрократія та «паперова тяганина». На Капітолійському пагорбі один республіканський чиновник, який підтримує видачу ліцензії, розповів про нерозголошену перешкоду в угоді. Компанії Raytheon і Lockheed, виробники системи «Патріот», «офіційно обґрунтовують свої побоювання крадіжкою інтелектуальної власності та передачею технологій». Але, на думку республіканського чиновника, «їхнє справжнє занепокоєння полягає в тому, що українці знайдуть спосіб вдосконалити «Патріот», а потім вироблятимуть їх у великих обсягах швидше та за значно менші кошти, ніж це можуть зробити існуючі виробничі лінії у США».