Для правильного розвитку народу потрібні певні усталені зразки, приклади для наслідування, прояви ідеальної реалізації. Їх може бути дуже багато, проте важливо окреслити певний обов’язковий мінімум. Це особливо важливо на етапі зародження нового етносу.

Перше – завжди найважливіше, бо задає напрямок розвитку. Куди пустиш стрілу, туди вона й полетить. Який закладеш фундамент, таким буде дім. Як виховаєш маленьку дитину, так вона і пройде життя. Якщо хочеш щось пізнати – поглянь, з чого воно почалося.

Реконструкція Третього Переходу дозволяє побачити ключові моменти Четвертого Переходу, учасниками якого ми є. Головна ідея: формування групи з кращих представників існуючого людства, скидання баласту старого світу і заснування нової системи на новій території.

Головна особливість Арійської релігії періоду Трипілля («Золотої доби») – це її цілісність і раціональність. Вірили в те, що розуміли. Робили те, у що вірили. Все, що можна було, перетворювали на гру. Навчання, праця і гра були невіддільні одне від одного.

Відсутність внутрішньої агресивності трипільці компенсували зовнішньою мілітаризацією, культивуванням сили і гонкою озброєнь, які возвели в ранг релігії. Настанова «Озброюйся!» була перетворена на абсолютний релігійний імператив. У результаті все населення було озброєне до зубів (подібно до нинішньої Швейцарії), а бойовий дух і тактичні навички вироблялися передусім за допомогою постійних тренувань (гри у війну).

Зазвичай державами називають утворення з вираженою владною вертикаллю і централізованим адмініструванням. Трипільці не мали такої централізованої держави, а проте їхнє суспільство мало чітку організацію і успішно розвивалося впродовж майже трьох тисячоліть. Тому держава була, але інша. Яка?

Володіючи монополією на виробництво найсучасніших (для V–IV тис. до н.е.) видів зброї, маючи чисельну перевагу над сусідами, трипільці в період енеоліту були на території України домінуючою військовою силою, що дало їм можливість заселити територію від Карпат до Дніпра, опанувавши найкращі землі у світі.

Трипільську цивілізацію заснувала організована група неолітичних землеробів, які завчасно переселилися в Подністров’я з територій, які до затоплення в 55 ст. до н.е. були головним центром землеробства і тваринництва допотопної борійської (кроманьйонської, атлантичної) цивілізації. Нова громада була сформована в середовищі старого суспільства Атлантиди (старої землі).

Первинна вара Ноя–Ями була побудована над печерою Вертеба. Тут уже виявлене трипільське поселення. Воно і печера Вертеба були цілісним комплексом. Іншими словами, під варою Ноя-Ями був нерукотворний Великий льох, сховище арійського генофонду і музей цивілізації.

У наш час глобальних перетворень все більшу зацікавленість викликає тема цивілізаційних переходів. До неї належить біблійне оповідання про Ноя і Великий Потоп, яке є частиною широкої загальносвітової міфології про Великий Перехід. Попри локальні відмінності, вона основується на єдиній, архетиповій схемі: незадовго до катастрофічних подій праведний Ной–Зіасудра–Яма–Їма–Рама–Ману збирає кращих чоловіків і жінок, переводить їх у захищене місце і засновує новий світ.