Позаяк напередодні, 14 жовтня Україна мала свято Покрови, яке вважається днем Українського Козацтва, а 15 жовтня минуло 390 років з того дня, як Київська братська школа отримала в дар цю землю, обидва свята були об‘єднані в одне: Покрова Богородиці – Козацьке свято на Подолі.

Присутність виробів гончарів, книговидавців, майстрів національної вишивки та інших ремесел на святковому ярмарку на Контрактовому майдані була не менш представницькою, ніж влітку в Пирогові, чи на фестивалі «Країна мрій».

Тим часом, студенти Могиляки вчинили акцію «Чистий Сковорода» і за допомоги всіх охочих помили пам‘ятник видатного філософа. А на подвір‘ї найпрестижнішого українського університету відбулися «Танці в Могилянці», де сотні хлопців та дівчат витанцьовували під музику етнографічних гуртів з різних міст України.

У вельми оригінальному концерті з танцями найбільший успіх мали вже знайомі більшості присутніх виконавці українського етно-руху з різних міст країни. Найбільш присутніх вразили три колективи: «Гуртоправці», де об‘єдналися керівники провідних етно-гуртів. Вже відомі багатьом «Carpatian’s» («Карпатіяни»). І. звичайно ж, Олег Скрипка в супроводі, як він сам сказав, «Лє-гранд оркестру»: етно-гурту «Божичі», мідної групи духового оркестру Міноборони та трьох виконавців на контрабасі, барабанах та цимбалах.

Незважаючи на дощ, мряку та холодний вітер, зібралося понад тисячу люду. А багато хто з розпашілих танцюристів вилузувався не лише з верхнього одягу, а й з вбраних з нагоди свята національних сорочок.

Один з лідерів «Гуртоправців», кобзар Тарас Компаніченко зазначив, що два фестивалі «Країна мрій» та серія вечорниць та «вулиць» минулого сезону не минули марно: сформувався загал шанувальників української традиційної музики. «З‘явилося достатньо багато людей зі смаком», – констатував Т. Компаніченко.

Зі сцени він закликав присутніх підтримати ідею відновлення на місці теперішнього університету зруйнованого російською владою монастиря, де полюбляли доживати свого віку старі січовики: «Тут лежить прах гетьмана Конашевича-Сагайдачного. Я сподіваюсь, що згодом ми перенесемо наше свято в інше місце, а тут дай Боже, нам відновити монастир, і зробити це краще, ніж були відбудовані Михайлівський злотоверхий та Успенський», – цей заклик Т. Компаніченка був підтриманий вигуками «Дай Боже!».

«Знову нечисть на Майдані!..», – віршовано нагадав під час свого виступу Олег Скрипка про спробу комуністів зірвати захід зі вшанування вояків УПА на Хрещатику. І протиставив агресивності «червоних» свій знаменитий «Політ-рок», гаряче заспіваний і його слухачами. Як, втім, і решта українських народних пісень, а також іронічних, ліричних та рокових творів самого Скрипки.

Ціла імпреза тривала понад шість годин поспіль, а дощ не вщухав. Але по завершенні фінального виступу О. Скрипки, у дворі Могилянки ще довго танцювали під фонограму народної музики та пісень «ВВ».