Soumis par Микола Погорілець le 21 Avril, 2026 - 08:54
Земля разом із нашою планетарною системою переходить у нову епоху. Тому успіх минулої епохи не варто брати за модель.
Менше з тим, зі старого світу варто взяти те вартісне, яке дозволить бути успішним у новому. А що таке нова цивілізаційна парадигма? Оце цікаво. Кінець старого світу означає початок нового. З новими людьми, або без людей взагалі.
На великий жаль, маємо ще воювати для збереження життя. Це залишки старого підходу. Контур безпеки нової епохи як мінімум має бути у голові. У світогляді. Вірно помічено: Palantir рулить. Здатність інформаційна в першу чергу.
СБУ змушене займатись війною через радянську модель ЗСУ, основа якої -- комплект командирів--носіїв архаїчної парадигми. Це кастова парадигма ще пруських часів, де офіцер вважався людиною вищого інтелекту і якості. Так воно й було на той час. На наш час ситуація кардинально наапаки. А інтелектуальний та пасіонарний потенціал країни нищиться здуру, або як конкуренти.
Військові навчальні заклади, як видно з результатів, ще випускають офіцерів пруського зразка. Принаймні таких, новоспечених, дуже і дуже помітно. Людей людьми поки що визнавати не навчилися.
І слава Богу, що спецура змогла надати дах осередкам правильної бойової архітектури, даючи ЗСУ час до змін.
Зауважте: зміни в ЗСУ почалися не через вкликий розум керівництва, а через брак людей. Через тиск, створений втратами і небажанням людей йти у систему, для якої людина -- витратний матеріал, а принцип взаємодії -- абсолютне домінування, а не партнерство.
Все в голові. Все в базових підходах. і якщо Третій Гетьманат орієнтований на парадигму війни, то це зворотній вектор розвитку. Від'ємне зростання :)
Начебто, Ісус Хрестос говорив про інші речі. І настала епоха інших підходів. І в першу чергу у визнанні людей людьми. Тоді інструменти та технології підуть на благо. А якщо ні -- ШІ допоможе почистити планету від нас. За нашим власним проханням.
От зверніть увагу на тексти, які читаєте: які там центральні ключові слова? ШІ це бачить моментально. А ми?
Soumis par Микола Погорілець le 20 Avril, 2026 - 15:50
<blockquote><strong>Любомир РаХман wrote:</strong> Україна це вже є республіка, майдани прояв народовладдя, також різноманіття партій - це прояв спільної справи, Ви пане Микола Погорілець, бажаєте створити створене? Все таки, після Арістотеля пройшло не мало часу, і людство пройшло багато, дорога тільки вперед!</blockquote>
Пане Любомире, перепитаю про всяк випадок: а Ви як вважаєте: чи є Україна Республікою, чи ще варто створити створене?
Знати своє місце у Всесвіті -- одна із найважливіших життєвих задач. І зовнішні умови дійсно не гарантують щастя. Прошу зауважити знову і знову: Щастя -- як рух за покликанням. А не емоції радості чи задоволення.
Але зовнішні умови дозволяють більшій кількості людей отримати необхідні знання і навички, світогляд і культуру, які допоможуть їм пізнати власне покликання.
Розвиток людства після Арістотеля хіба пішов у напрямку людини? Напевне ні. Він пішов у напрямку підкорення зовнішнього світу. Це також добре. А "знання Арістотеля" продовжують ігноруватися сучасним світом.
Ви піднімаєте питання "Винен", "Платити". Провина і розплата -- класні терміни, але мене вони не надихають. Мене надихає вдячність, повага, любов. Любов -- у сенсі давати, не чекаючи нічого взамін. Якщо всі в стакому стані, йде взаємний обмін природнім чином.
Є такий собі закон причини і наслідку. Кожна дія має наслідки. Можливо, Ваші терміни "Платити" мають на увазі те саме. Та є нюанс :)
Цінувати, дякувати, жити у гармонії (що є еквівалентним обміном) значно цікавіше, як на мене. А можна розплачуватись. Різні простори буття. Кому як заходить. Якщо друге Вам до душі і дає Вам енергію життя, значить воно для Вас правильне.
Я радий розповсюджувати контрнаратив. То є контр до насильства, зневаги, неволі і страху. Незалежно, чи то москалі, чи хто інший. Хоча москалі, звичайно, є одним із яскравих прикладів. Важливо, щоб ми не змоскалилися у тій взаємодії з ними. Тому перемагаємо москаля іззовні й у собі!
Хай буде!
Soumis par Ігор Каганець le 20 Avril, 2026 - 14:08
Подарував Френку Герберту новий вулик і дав у руки нову книжку – йому сподобається. Це я про ілюстрацію до цієї статті. Стара ілюстрація залишилась на відео. Життя триває!
Soumis par Ігор Каганець le 20 Avril, 2026 - 14:02
Так, я пам'ятаю ці "пояснення". Вони тоді лилися з кожної праски. Про це багато говорили, але ніхто в це не вірив – занадто абсурдно. Цікаво було спостерігати ступор російської пропаганди. Москалі схильні до нахабної брехні, але тут навіть вони були в шоці від цієї хуцпи.
Інгрід Холікат wrote: "Росію неодноразово називали ймовірним винуватцем, .. так і не встановивши чітких мотивів для такого вчинку." (с) Маю перелік ймовірних мотивів. 1. Захід готував штрафні санкції за недопоставки Росією газу, бо газ в обсягах контрактів був відсутній фізично! Кремлю було вигідно пошкодити трубу, мовляв, стався форс-мажор. Це рятувало Газпром від судових позовів та мільярдних штрафів. 2. Росія звину
Soumis par Любомир РаХман le 20 Avril, 2026 - 12:38
Коли громадянин винен банку, рано чи пізно, так чи інак, але борг буде оплачено. Чи Природі, в найширшому змісті слова, ми щось винні? Більшісь вважає, що ні, навпаки їм винні усі, але з розвитком людина таки усвідомлює, що ніщо в житті не дається безплатно, праця і недоспані ночі батьків, смерть рослин - тварин, що підтримують життя тіла, героїзм предків і сучасників, усвідомленні страждання винахідників - інженерів - підприємців, вчителів і пророків, уся ця ПРАЦЯ зробила наше життя легше і дала можливість нам жити більш розумно і одухотворено. Я особистр вважаю, що потрібно цінити і розплачуватись, і бажано, щоб не дойшло до "колекторів" Природи, а Ви робіть як знаєте.
Soumis par Любомир РаХман le 20 Avril, 2026 - 11:45
Дякую пане Микола Погорілець, згоден з Вами "щастя" необхідне, оскільки "біологічна машина" сильно залежить від хімії крові, постійний, довготривалий, стан "щастя" насичує кров речовинами. що дають змогу "правильнішого" функціонування, запускає процес відновлення пошкодженого, генерує матеріал-пальне для діяльності інтелектуального та емоційного центру, правда також, що саме забезпечення довготривалості задача нетривіальна, але і цього всього замало. Ніщо не можна отримати, якщо щось не віддати рівноцінне, також без "необхідних елементів" людина може сидіти на купі правильних знань і не розуміти, що з ними робити, або не володіючи повнотою знань діяти узгоджено і досконально, деколи "знання" допомагають, а деколи шкодять, заважають зріти; налаштування тонкої і багатоскладової "людської машини" вимагає знаннь, вміння і майстерності, чому такі послуги не повинні оплачуватись? Як на мене розповсюдження вигідного наративу для України, контрнаративу московській пропаганді благе діло для вього народу, достойна оплата як перед предками так і героями сьогодення.
Україна це вже є республіка, майдани прояв народовладдя, також різноманіття партій - це прояв спільної справи, Ви пане Микола Погорілець, бажаєте створити створене? Все таки, після Арістотеля пройшло не мало часу, і людство пройшло багато, дорога тільки вперед!
Люди можуть змішувати "зовнішнє" і "внутрішнє", краще сказати завжди змішують, для "щастя", що є результат внутрішнього розвитку, не потрібно особливих політичних, чи погодних умов, навіть ідеальні зовнішні умови не гарантують "щастя", в даних питаннях потрібно знати місце людини і людства в космічній іерархії. Недостаток розвитку "внутрішнього" приводить до слабого "буття", перекосу в сторону "знаннь", збільшення не розуміння, і по-суті, до деградації.
Soumis par Ігор Каганець le 19 Avril, 2026 - 20:36
Професійні вояки говорять, що ефективний воїн діє не з ненавистю, а холодно – так, наче він у комп'ютерній грі. Ненависть опускає у негативні простори подій, а там важче воювати. Тому козаки намагались усе робити з гумором і співали тільки радісні бадьорі пісні.
Зірка Вітошинська wrote: Далі вважаю, що дистиляція минулого корисна й мабуть необхідна для переходу до стану надлюдини. Та раптом промайнуло таке запитання: а чи корисна ця практика і для наших воїнів, багатьох з яких рушієм є злість і відчуття потреби помститися за злочини ворога?
Soumis par Інгрід Холікат le 19 Avril, 2026 - 18:09
З вашого дозволу, згадала ще одну подію, пов'язану чи ні?
Торік, одразу після гучного арешту та звинувачення українця в підриві газопроводу, росіянчики-спецслужбісти нашвидкоруч спробували були улаштувати вибух в "Дєтском Міре" у Москві, задля розпалювання пропагандистської медіакампанії. Мовляв, бачите, які ті українці терористи: вбивають наших дітей*, підривають потоки (а перед тим і "Крокус-холл" розстріляли, і хлопчіка-в-трусіках колись тойво..). Але кремляді облажалися з виконанням того теракту.
*Як відомо, кривавий напад на дітей гарантовано зводить дибки громадянську спільноту
(згадаймо побиття студентів під камерами телеканалу інтер, щоби нація передбачувано повстала на захист, на спротив)
Soumis par Зірка Вітошинська le 19 Avril, 2026 - 17:28
Далі вважаю, що дистиляція минулого корисна й мабуть необхідна для переходу до стану надлюдини. Та раптом промайнуло таке запитання: а чи корисна ця практика і для наших воїнів, багатьох з яких рушієм є злість і відчуття потреби помститися за злочини ворога?
Земля разом із нашою планетарною системою переходить у нову епоху. Тому успіх минулої епохи не варто брати за модель.
Менше з тим, зі старого світу варто взяти те вартісне, яке дозволить бути успішним у новому. А що таке нова цивілізаційна парадигма? Оце цікаво. Кінець старого світу означає початок нового. З новими людьми, або без людей взагалі.
На великий жаль, маємо ще воювати для збереження життя. Це залишки старого підходу. Контур безпеки нової епохи як мінімум має бути у голові. У світогляді. Вірно помічено: Palantir рулить. Здатність інформаційна в першу чергу.
СБУ змушене займатись війною через радянську модель ЗСУ, основа якої -- комплект командирів--носіїв архаїчної парадигми. Це кастова парадигма ще пруських часів, де офіцер вважався людиною вищого інтелекту і якості. Так воно й було на той час. На наш час ситуація кардинально наапаки. А інтелектуальний та пасіонарний потенціал країни нищиться здуру, або як конкуренти.
Військові навчальні заклади, як видно з результатів, ще випускають офіцерів пруського зразка. Принаймні таких, новоспечених, дуже і дуже помітно. Людей людьми поки що визнавати не навчилися.
І слава Богу, що спецура змогла надати дах осередкам правильної бойової архітектури, даючи ЗСУ час до змін.
Зауважте: зміни в ЗСУ почалися не через вкликий розум керівництва, а через брак людей. Через тиск, створений втратами і небажанням людей йти у систему, для якої людина -- витратний матеріал, а принцип взаємодії -- абсолютне домінування, а не партнерство.
Все в голові. Все в базових підходах. і якщо Третій Гетьманат орієнтований на парадигму війни, то це зворотній вектор розвитку. Від'ємне зростання :)
Начебто, Ісус Хрестос говорив про інші речі. І настала епоха інших підходів. І в першу чергу у визнанні людей людьми. Тоді інструменти та технології підуть на благо. А якщо ні -- ШІ допоможе почистити планету від нас. За нашим власним проханням.
От зверніть увагу на тексти, які читаєте: які там центральні ключові слова? ШІ це бачить моментально. А ми?
<blockquote><strong>Любомир РаХман wrote:</strong> Україна це вже є республіка, майдани прояв народовладдя, також різноманіття партій - це прояв спільної справи, Ви пане Микола Погорілець, бажаєте створити створене? Все таки, після Арістотеля пройшло не мало часу, і людство пройшло багато, дорога тільки вперед!</blockquote>
Пане Любомире, перепитаю про всяк випадок: а Ви як вважаєте: чи є Україна Республікою, чи ще варто створити створене?
Знати своє місце у Всесвіті -- одна із найважливіших життєвих задач. І зовнішні умови дійсно не гарантують щастя. Прошу зауважити знову і знову: Щастя -- як рух за покликанням. А не емоції радості чи задоволення.
Але зовнішні умови дозволяють більшій кількості людей отримати необхідні знання і навички, світогляд і культуру, які допоможуть їм пізнати власне покликання.
Розвиток людства після Арістотеля хіба пішов у напрямку людини? Напевне ні. Він пішов у напрямку підкорення зовнішнього світу. Це також добре. А "знання Арістотеля" продовжують ігноруватися сучасним світом.
Ви піднімаєте питання "Винен", "Платити". Провина і розплата -- класні терміни, але мене вони не надихають. Мене надихає вдячність, повага, любов. Любов -- у сенсі давати, не чекаючи нічого взамін. Якщо всі в стакому стані, йде взаємний обмін природнім чином.
Є такий собі закон причини і наслідку. Кожна дія має наслідки. Можливо, Ваші терміни "Платити" мають на увазі те саме. Та є нюанс :)
Цінувати, дякувати, жити у гармонії (що є еквівалентним обміном) значно цікавіше, як на мене. А можна розплачуватись. Різні простори буття. Кому як заходить. Якщо друге Вам до душі і дає Вам енергію життя, значить воно для Вас правильне.
Я радий розповсюджувати контрнаратив. То є контр до насильства, зневаги, неволі і страху. Незалежно, чи то москалі, чи хто інший. Хоча москалі, звичайно, є одним із яскравих прикладів. Важливо, щоб ми не змоскалилися у тій взаємодії з ними. Тому перемагаємо москаля іззовні й у собі!
Хай буде!
Подарував Френку Герберту новий вулик і дав у руки нову книжку – йому сподобається. Це я про ілюстрацію до цієї статті. Стара ілюстрація залишилась на відео. Життя триває!
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Так, я пам'ятаю ці "пояснення". Вони тоді лилися з кожної праски. Про це багато говорили, але ніхто в це не вірив – занадто абсурдно. Цікаво було спостерігати ступор російської пропаганди. Москалі схильні до нахабної брехні, але тут навіть вони були в шоці від цієї хуцпи.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Коли громадянин винен банку, рано чи пізно, так чи інак, але борг буде оплачено. Чи Природі, в найширшому змісті слова, ми щось винні? Більшісь вважає, що ні, навпаки їм винні усі, але з розвитком людина таки усвідомлює, що ніщо в житті не дається безплатно, праця і недоспані ночі батьків, смерть рослин - тварин, що підтримують життя тіла, героїзм предків і сучасників, усвідомленні страждання винахідників - інженерів - підприємців, вчителів і пророків, уся ця ПРАЦЯ зробила наше життя легше і дала можливість нам жити більш розумно і одухотворено. Я особистр вважаю, що потрібно цінити і розплачуватись, і бажано, щоб не дойшло до "колекторів" Природи, а Ви робіть як знаєте.
А все, браття, тото диво!
Дякую пане Микола Погорілець, згоден з Вами "щастя" необхідне, оскільки "біологічна машина" сильно залежить від хімії крові, постійний, довготривалий, стан "щастя" насичує кров речовинами. що дають змогу "правильнішого" функціонування, запускає процес відновлення пошкодженого, генерує матеріал-пальне для діяльності інтелектуального та емоційного центру, правда також, що саме забезпечення довготривалості задача нетривіальна, але і цього всього замало. Ніщо не можна отримати, якщо щось не віддати рівноцінне, також без "необхідних елементів" людина може сидіти на купі правильних знань і не розуміти, що з ними робити, або не володіючи повнотою знань діяти узгоджено і досконально, деколи "знання" допомагають, а деколи шкодять, заважають зріти; налаштування тонкої і багатоскладової "людської машини" вимагає знаннь, вміння і майстерності, чому такі послуги не повинні оплачуватись? Як на мене розповсюдження вигідного наративу для України, контрнаративу московській пропаганді благе діло для вього народу, достойна оплата як перед предками так і героями сьогодення.
Україна це вже є республіка, майдани прояв народовладдя, також різноманіття партій - це прояв спільної справи, Ви пане Микола Погорілець, бажаєте створити створене? Все таки, після Арістотеля пройшло не мало часу, і людство пройшло багато, дорога тільки вперед!
Люди можуть змішувати "зовнішнє" і "внутрішнє", краще сказати завжди змішують, для "щастя", що є результат внутрішнього розвитку, не потрібно особливих політичних, чи погодних умов, навіть ідеальні зовнішні умови не гарантують "щастя", в даних питаннях потрібно знати місце людини і людства в космічній іерархії. Недостаток розвитку "внутрішнього" приводить до слабого "буття", перекосу в сторону "знаннь", збільшення не розуміння, і по-суті, до деградації.
А все, браття, тото диво!
Так, годжуся!
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Професійні вояки говорять, що ефективний воїн діє не з ненавистю, а холодно – так, наче він у комп'ютерній грі. Ненависть опускає у негативні простори подій, а там важче воювати. Тому козаки намагались усе робити з гумором і співали тільки радісні бадьорі пісні.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
З вашого дозволу, згадала ще одну подію, пов'язану чи ні?
Торік, одразу після гучного арешту та звинувачення українця в підриві газопроводу, росіянчики-спецслужбісти нашвидкоруч спробували були улаштувати вибух в "Дєтском Міре" у Москві, задля розпалювання пропагандистської медіакампанії. Мовляв, бачите, які ті українці терористи: вбивають наших дітей*, підривають потоки (а перед тим і "Крокус-холл" розстріляли, і хлопчіка-в-трусіках колись тойво..). Але кремляді облажалися з виконанням того теракту.
*Як відомо, кривавий напад на дітей гарантовано зводить дибки громадянську спільноту
(згадаймо побиття студентів під камерами телеканалу інтер, щоби нація передбачувано повстала на захист, на спротив)
Далі вважаю, що дистиляція минулого корисна й мабуть необхідна для переходу до стану надлюдини. Та раптом промайнуло таке запитання: а чи корисна ця практика і для наших воїнів, багатьох з яких рушієм є злість і відчуття потреби помститися за злочини ворога?
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Pages