Стаття повинна відповідати умові"Наші інтереси"Найважливішими,першочерговими нашими інтересами є побудова ВУД І Співдружності Міжморя Творити нову державу мають люди духовні.отже творення із себе людини-дуплес входить до "наших інтересів" Поширена думка .шо треба жити сьогоднішнім днем;(Єтільки мить між минулим і майбутнім-тільки вона є життям).Вважаю.що потрібно заглядати в минуле.беручи з нього все найкраще.беручи уроки.а якщо не заглядатимеш в майбутнє.то і не знатимеш як його будувати. В біблії написано "..не збирайте скарбів матеріальних ,а збирайте скарби духовні.." Що спонукало мене до написання цієї статті?Якось молодший син.(будучи уже батьком) розповісти про моє дитинство .юність. про життя до тих пір .коли він почав усвідомлювати себе(у письмовій формі).Я почала згадувати.Дійшовши до одного моменту .перервала свій опис Я ніби фізично вернулась в той момент.Можливо я тоді вчилась у 5 класі. То був день коли згадували покійників.Жителі села під вечір йшли на цвинтар .запалювали свічки на могилах своїх родичів.Це було вражаюче видовище! Чому ввечері бо певно цілий день булина роботь в колгоспі. Стемніло.люди порозходились додому.а свічки горіли З нашого подвіря було видно цвинтар.Сестри зайшли в хату.а я ще спостерігала за вогнями Йти у хату не хотілось У повітрі була розлита ДОБРОТА.Вона заповнювала кожен кубічний міліметр простору.повітря було густе і навіть злегка кольорове,я була ніби в коконі.Кажуть що в такі дні душі предків говорять з душми живих(безмовно.але як зрозуміло і ця розмова залишає яскравий слід в душі) Мене охопило почуття зачудування яке змінилось відчуттям повної захищенності далі мною опануваловідчуття радості не фізичної а радості душі,тихої радості. всеобємної радості.Почуття радості перейшо в почуття вдяності Чесно кажучи бракує слів для опису цього стану(тепер а тоді я не думала я просто відчувала переживала той стан.Останнм часом той стан спонтанно опановує мене.Духовні скарби можна уявити у вигляді намиста.Той вечір я вважаю найпрекраснішою перлинкою у цьому намисті
