Українська письменниця та поетеса Оксана Забужко на своїй сторінці у Facebook поділилась міркуванням з приводу того, як вберегти Україну.

Вову невипадково УЖЕ обряджають під фюрерка-тітухана – стадіонний ролик, скопійований з “Мефісто”, телефонне хамство з верескливими чекістськими інтонаціями – все це не передвиборче шоу, а підготовка до СПРАВЖНЬОЇ диктатури з ВІРТУАЛЬНИМ диктатором, той самий “сценарій А”, який свого часу Кремль готував був “під Януковича” – і от тепер запускає нам за допомогою своєї ОСТАННЬОЇ ЗБРОЇ, давно закладеної бомби сповільненої дії: московського токсичного шоубізу.

ЯК ДО ЦЬОГО ДІЙШЛО? (для тих, хто раніше не цікавився цим питанням)

Про “технології розтління”, або про те, як московський шоубіз послідовно деморалізував Україну від початку 2000-х рр., я докладно писала в “І знов я влізаю в танк…” (див. на фото, чим ця книжка кінчається!).

Хто не встиг прочитати – соррі, зараз на такий лонґрід запізно)), але, будь ласка, знайдіть час і подивіться два відео, щоб розуміти глибину і серйозність хвороби (розуміти, що це не “за 5 років” сталося, не “Порошенко довьол” – що “феномен Зеленського” таїть під собою, як фурункул – підшкірний набряк, тонни й тонни ментального гною, закачувані в організм українського суспільства довгі роки, і того гною, за давністю, ми “не помічали”, – а ось тепер уже “не помічати” годі, тепер – або ми почнемо його виводити з організму, або він нас уб’є).

Отож для тих, хто не в темі:

• 1. Мій виступ у грудні 2012 р. – про деморалізацію України через медіапростір (за Зеленського голосують ті самі сільські вчительки, які замовляли своїм учням стриптизершу, і водії міжміських автобусів, які брали надбавку за те, що крутитимуть в дорозі “Сватов”, – інформвійна проти України почалася ще в 1990-ті, і метою цілої цієї, на позір мирної, “епохи Сватов” було – відбити нам інстинкт небезпеки: щоб українці перестали реаґувати на образу гідности й хіхікали, як Юля перед Путіним, коли видресирувані “лучшимі маскофскімі прадюсерамі” зеленські здають нам в очі аналізи, глумлячись і з нашої держави, і з нашого гімну, і з наших мертвих, – щоб ми при тому не відчували болю/гніву/обурення, а вже конкретна виборча технологія спрацьовує тільки тоді, коли лягає на цю, попередньо інстальовану ЦІННІСНУ БЕЗЗАХИСНІСТЬ);
• 2. Хрестоматійне інтерв’ю Юрія Безменова 1984 р. про андроповську концепцію “гібридної війни” (т.зв. “активные меры” (с)) – воно є на ютюбі і з укр. субтитрами, я його тут уже не раз рекламувала як обов’язкове для перегляду всім, починаючи від старших класів середньої школи, але якщо геть не маєте часу, то зосередьтесь на останніх 20 хв. (від 1:07:30), де розповідається, як за 15-20 рр. (мінімум одне покоління), шляхом проникнення в освіту й ЗМІ, рос. спецслужби здійснюють ДЕМОРАЛІЗАЦІЮ атакованої країни – це 1ша стадія її “захоплення зсередини” (мета – цитує Безменов підручник КГБ 1970-х рр. – “змінити вам картину світу настільки, щоб, попри купу інформації, ви не змогли прийняти розумного рішення в інтересах власної безпеки й безпеки своєї країни”: саме це й відбулося на цих виборах).

А вже після цього приходить “технологія ведмедика Волдо” (ця вже нова, її краще видно, про неї див. мій недавній виступ на Безпековому Форумі.

ЧИ МОЖНА ЗА 5 ДНІВ ВИПРАВИТИ ТЕ, ЩО ВИКРИВЛЯЛОСЯ 15-20 РОКІВ?

Теоретично, можна – якщо правильно розподілити сили. Бо правда за визначенням сильніша од брехні. Як сказав Блаженніший Святослав у Великодньому Посланні – істину не треба боронити, її треба свідчити. Як кажуть буддисти – спасися сам, і довкола тебе спасуться 10 тисяч. І перед цією єдиною “технологією” безсилі всі, як завгодно винахідливі фабрики віртуальної реальности.

А правда, якої годі укривати, полягає в тому, що з перемогою першого в новітній історії людства Віртуального Президента (з обличчям актора Зеленського) Україні як незалежній державі, і всьому її людському ресурсу відповідно, загрожує вкрай серйозна небезпека.

Серед виборців Зеленського є відсоток, який саме через це за нього й голосує – якому якраз ціла ця Україна стоїть поперек горла, а до Росії еміґрувати не хочеться, і вони вже приготувались вітати російські війська, – не вірячи, що ті їх теж зачистять, як уже зачистили Захарченка, і Жиліна, і мало не всіх “героїв русской вєсни-2014” (жаль, що досі ніхто не потрудився зробити репортаж про тих журналістів-“ватників”, які тоді втекли до Москви, та не поцікавився, чому вони так люблять у тій Москві вмирати наглою смертю – Олександр Яровий у 47, Євгеній Морін у 34, – і чому нинішні “говорючі голови” Зеленського думають, що їх гебуха після “виконання завдання” пожаліє, а Коломойський захистить?..)) Але з цими в принципі шкода праці – це вороги. Натомість більшість “абинепорошенківського” електорату (тих, хто готовий проголосувати за Зеленського, бо “надоело”) зовсім не бажає Україні краху – вони просто НЕ БАЧАТЬ такої перспективи.

Тому безглуздо доводити їм, що “Зеленський поганий, а Порошенко хороший” (це тільки втягує в логічний лабіринт безпотрібної дискусії, де вигаданий майстрами КВН-ГБ “президент Голобородько”, як вампір, наливається рум’янцем за рахунок порівняння з живим Президентом Порошенком “на рівних”, – і це, як на мене, головна смислова пастка цієї кампанії, що ВЖЕ призвела до безпрецедентної дискредитації інституту Президентства!). Людям треба всього лиш показати правду: що Зеленський зовсім не збирається бути їм В РЕАЛІ Президентом, ні добрим, ні поганим. Його роль у цьому сценарії – продавець ілюзій, він – те обличчя (“своє”, “домашнє”, “звичне”), яке прибирає демон у казці, щоб йому відчинили двері (на виборах).

Після цього в наш дім безперешкодно ввалиться московська орда, а Зеленського ви побачите в новій серії “Сватов”, та ще в записаному після дефолту ролику із зверненням про відречення (і, можливо, з проханням до Путіна про військову допомогу, на яке так і не здобувся свого часу Янукович). Після цього цей “слуга народу” (він же вам не сказав, якого народу, правда? то які претензії, таваріщі хахли, – ні обіцянок, ні пробачень, га-га-га!) відбуде на свою російську віллу в Форте-дей-Мармі (“самый русский курорт Италии”!), або ще кудись-інде, – і ви більше ніколи про нього не почуєте. У вас на той час з’являться зовсім інші проблеми, які – спитайте в донеччан.

Якщо ми це розуміємо, наш обов’язок – попередити тих, хто НЕ розуміє. І це й буде та найдієвіша “технологія”, якою ми ще можемо спинити країну на краєчку прірви, – технологія “від людини до людини”.

Інстинктивно народ почав це робити відразу після першого туру – вступати в розмови з тими, хто “за Зеленського”, переконувати “не голосувати за голограму”, поширювати інформаційні матеріали, тощо. Але навзагал, за моїми спостереженнями, київська вулиця все ще МОВЧИТЬ – люди не наважуються виходити з зони комфорту і вступати в розмову з незнайомими, “щоб не посвариться” (!!). А треба, щоб ми всі зараз говорили між собою “наживо”, без посередництва медій і ґаджетів – і щоб це кожного разу була ОСОБИСТА РОЗМОВА, щира й адресна – та, яка єдина пробиває хоч як “технологічно” нанесену вату в вухах. Розмова, сказати б, тверезого з п’яним, у якого в руці граната: він ще може не зірвати чеку, і обоє можуть вижити, – але тільки коли ви знайдете до нього індивідуальний підхід. А для цього потрібне – за Шевченком кажучи – “братолюбіє”: наш (тих, хто розуміє) обов’язок – допомогти ошуканому.

Тут нема єдиного рецепту – це щоразу жива людина. Отже, вчімось розмовляти між собою. Виходьмо з фб в реал, відновлюймо забуте з епохою гаджетів мистецтво діалогу. Спілкуймося в усіх громадських місцях, як на базарі, як на грецькій агорі, як на Майдані, – не чекаймо, що Україну захистить Порошенко, відновлюймо ГОРИЗОНТАЛЬНУ МЕРЕЖУ ДОВІРИ, – ми ж уже колись довели собі і світу, що ми це можемо, тепер треба змогти ще раз, надто багато від цього залежить!..

Припустімо, нас – наляканих реальною перспективою втратити країну за дурно-пусто – всього два мільйони. Якщо кожен до неділі включить у свою “ланку довіри” ще 5 душ, які, незалежно від симпатій/антипатій до Порошенка, почухають потилицю й підуть за нього проголосувати, щоб зберегти країну бюлетенем, а не (потім) партизанською війною з непевним рішенцем, – цього вже буде досить для нашого порятунку від Премії Дарвіна 21-го століття. (А ще ж кожен із тих 5 встигне поділитися з друзями й родиною – мережа непрогнозована, це “вогонь по соломі”, і ми МОЖЕМО це зробити – якщо КОЖЕН РОЗУМІЮЧИЙ поставить перед собою таке завдання!)

Ніхто досі в світі такого не робив. (Але ніхто й трьох Майданів за одне покоління не мав, любі земляки!) Якщо ми впораємось – це буде неймовірно круто, навіть крутіше за Майдан. (Власне, це й буде продовження Майдану – тільки вже на вищому рівні “тонкого плану”). І ось тоді – тоді нарешті зможе початись новий етап нашої Революції Гідности – ІНФОРМАЦІЙНИЙ. Революція освіти і медій – поступове, але невхильне моральне очищення суспільства від усього, закачаного нам, підшкірного гною. Тільки така революція зможе назавжди покласти край усьому тому неподобству, що його зеленські креатори так багатослівно-незграбно звуть “епохою бідності, епохою жадібності, епохою брехні”, – аби лиш не називати речей своїми іменами: 21 квітня – 
КІНЕЦЬ МОСКОВСЬКОГО ПОСТСОВКА 
КІНЕЦЬ ЕПОХИ “СВАТОВ”

І хай так і станеться.