20 березня було весняне рівнодення або початок астрономічної весни
03/20/2017 - 23:46
20 березня було весняне рівнодення або початок астрономічної весни
Світ
культураhttps://www.ar25.org/node/35905
Image
Щедрик щедрик, щедрiвочка,
прилeтiла ластiвочка,
стала собi щебетати,
господаря викликати:
"Вийди, вийди, господарю,
подивися на кошару,
там овечки покотились,
а ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
будеш мати мiрку грошей,
В тебе товар весь хороший,
будеш мати мiрку грошей,
хоч не грошей, то полова:
в тебе жiнка чорноброва."
Щедрик щедрик, щедрiвочка,
прилeтiла ластiвочка.
Наші інтереси
Багато народів, зокрема, Близького Сходу і Центральної Азії, відзначають Навруз, що перекладається як «Новий день». У Японії день весняного рівнодення називають Сюмбун но хі і також відзначають як свято. Протягом тижня, починаючи за три дні до весняного рівнодення, японці відвідують могили предків, а в садах зацвітає сакура.
Останні записи
Опубліковано
Євген Чорний
21 March, 2017 - 13:30
як на моє розуміння, воно не стільки "Навруз", як "Новруз" промовляється..
Поняття про Свято, яке не взагалі для україномовних не треба перекладати як "новий рік"(«новий день»), тому що Нов-Рух або: у Нов-Русі - фактично відповідає змісту цих уявлень з тих давніх часів.
Водночас, це певне свідчення, з яких часів існуючи й понині у нашій мові слова "нове" та "рух, русі" вже були у вжитку у різних краях. Тобто, сформувались вони і набули свого значення ще раніше - про це свідчить ця збережена традиція Свята і його наймення
Опубліковано
Арсен Дубовик
22 March, 2017 - 10:03
Пане Євгене, вітаю! Ви не один у цьому переконаний! :)
Володимир Дзюба ЦЕ доводить так (сторінка у Фейсбуці): "- Далекі предки сучасних українців з числа ОХОЧИХ МИСЛИТИ осіб (звідси рос. – “охотники” та укр. – “мисливці” ), виходячи з ОЧЕВИДНОГО (!), що всі ЖИВІ (!) люди, тварини, звірі й птахи перебувають у постійному рýсі (!), дійшли МИСЛІ, що РУХ – це [умова] ЖИТТЯ (!), а ЖИТТЯ [проявляє себе] в РýСІ (!).
А тому вони взяли собі самоназви "СЛОВ'яни", "руси", "русини",“русичі” = "руСІЧі" – "РУСИ-воїни, які билися з ворогами у СІЧах-битвах", у смислових значеннях (для всіх самоназв) "ЖИТТЄлюбні", "ті, що найбільш усього цінують ЖИТТЯ", “ті, що радіють усім проявам ЖИТТЯ в природі”, “ті, що поважають ПРАВО кожної ЛЮДИНИ НА ЖИТТЯ” (у русів існувало правило – полонених НЕ вбивати; його порушували тільки варяги, наприклад, князь Ігор, який наказував вбивати цвяхи у голови полоненим грецьким воїнам, котрі захищали свою Батьківщину – Візантію). А свій КРАЙ, КРАЇНУ (свою територію проЖИВАння) нарекли терміном, “Русь” у значеннях “ЖИТТЄздатна”, “здатна на сприятливі (!) для ЖИТТЯ (!) русів, русинів природно-кліматичні уМОВИ”, а “Руською землею” у значенні “ЖИТТЄдайна” назвали землю, що РОДила їхньому РОДу (племені, наРОДу) ЖИТО, пшеницю і всяку пашаницю, щоб люди вЖИВАли ЖИТній хліб, та мноЖИЛИ нові ЖИТТЯ та ДОБРО (слово “добро” багатозначне). Себе ж вони вважали такими, що ЖИВуть (перебувають) у [постійному] РýСІ [тобто зайняті справами] В КРАЇНІ Русі, [що знаходилась] У КРАЇ НА всій ЗЕМЛІ, яка уявлялась тоді величезним островом посеред Океану. Звідси назви “Вкраїна” та “Україна”."
Опубліковано
Євген Чорний
22 March, 2017 - 11:35
Вітаю і дякую за доповнення. Я знаю, що і не перший, і не єдини, хто шукає саме через Слово розуміння буття-життя.
Але тут важливий наголос у тому, що наявність оцього слова-визначення НовРуз і відповідна традиція у східно-кавказських народів, вказує, що таке визначення цього Свята існувало за часів.. коли ще й Риму не було :)
А щодо наявності й понині в країнській мові слів, які з"явлись ще до доби зайняття че-ляді та ба-ляді хліборобством (Орійська культура, т.зв. трипільська) - то це своя тема. Слова з періоду ще збирання рослин для с-трав, лови на дичину.
Опубліковано
aratan
22 March, 2017 - 18:47
Щось важко віриться, що самоназва - руси - відноситься до рухливості. Рухливість, вічна метушня - хіба це є сенс життя і причина назви себе?
Рус - рос - рас - ра-ас. Ра-ас, Ра - сонце, світло; -ас - у старій мові вроді - я, тоді виходить: Світло наше Я, тобто ми діти Світла, ми божественні у своїй суті. Як на мене, це більше підходить для називи себе, себе-індентифікації.