Відповідь: Начебто все й вірно... проте пам'ятаймо, що ми є тими на що найбільше звертаємо увагу. Що в думках, те й у серці, "Що у серці вашому, те й на устах". 

Занадто прискіплива увага до подібного предмету бесіди (рабської природи людини) хіба буде сприяти реалізації вчення Ісуса Хреста? Я стверджую, що ні!

Заповіді Щастя(Блаженства) - ось на що треба більше звертати увагу людям, ось чим наповнювати серце! І вже зможе тоді людина, яка в минулому допускала в серці своєму своє рабське становище, стати Щасливою, стане спроможною "Возлюбити Господа всім серцем своїм".

Саме тому краще тримати вектор розмови у напрямку розкриття поняття ВОЛІ і ЩАСТЯ.

Коментар дописувача (моск.): В таком случае, кесарю - кесарево, и не стоит смешивать вопросы личной духовности и общественного производства благ.

Відповідь: Для того щоб стати вольним, треба займатися "сродною працею", як казав Григорій Сковорода. Суспільне виробництво благ лише виграє, коли всі люди будуть щасливими через те, що займатимуться тим, до чого мають хист. "Спасися сам і тисячі спасуться біля тебе".

Коментар дописувача (моск.): Хорошо бы - не смешивать. Да только производством этих самых благ и занимаются как раз носители личной духовности. Попробуй-ка раздели...

Відповідь: Так. От тільки я носіїв особистісної духовності взяв би в лапки ("...") . Якщо "духовний" то "блага" створюються тільки для власного збагачення (наприклад прихватизація шахт і заводів з пароплавами ;), а якщо Духовний, то і блага служать суспільному виробництву (прочитайте історію родини Яхненків-Симиренків (а не "сім'ї" ;) ). Ця славетна українська родина поряд із власним цукровим бізнесом (замітьте - у тодішній Російській імперії!) піклувалися про будівництво санаторію, лікарень і, головне(!) шкіл - про просвіту/освіту в Україні.

Кесарю - кесарове - не означає, що "багатство - багачам, а Богові свічку".

Коментар дописувача (моск.): А кто нас сегодня делает рабами ???? 

Відповідь: Рабом чи вольним бути - вся справа у світогляді людини. Козаки казали і кажуть: "Рабів до раю не пускають". Будучи і прикованими до галер (тілом будучи рабами), і нині перебуваючи в полоні, залишалися і залишаються такі Люди - Вольними Духом.

Залишається визначитись - "куди Вам треба?" і формувати правильний світогляд.

Коментар дописувача (моск.): Крепостной в Украине жил лучше чем мы теперь, он верил в бога и своего хозяина. А мы??

Відповідь: І Ви повірте! Спочатку собі(!), бо Бог свій крок давно зробив - Він нам довірився і одарив ВОЛЕЮ. А що робити з Волею (чи відкинути її і стати чиїмось рабом/робітником, чи ся користати нею повсякчас правильно) - вирішувати кожен має сам.

Рабом стає той, хто боїться власної відповідальності. Воля - це великий Дар і разом велика й Відповідальність! І "Шукайте перш за все Царства Божого, а все інше вам додастця". І шукати то стало легко, бо маєте підказку: " - Царство Боже в середині вас є". Тому РаДійте!

Коментар дописувача (увага! уже українською! ;) ): Володимир, ключове питання, хто I як буде визначати, кому та в якiй кiлькостi багатства?

Відповідь: Перерозподіл благ має вестися громадою. Встановлено, що людина може нормально вести спілкування з сотнею інших людей (спробуйте зараз згадати, зі скількома знайомими і рідними ви продуктивно спілкуєтесь і переконаєтесь у істинності цього). Це і є та основна чарунка ближніх вам людей, яка має формувати суспільство цілої країни. Весь перерозподіл благ має починатися "з низу до верху" тими обраними кожної громади і цією громадою. Нинішня виборча система - це імітація виборів, ілюзія виборів. Рабу не дозволено обирати! (Зате можна йому збрехати, що "він має право обирати і бути вибраним"). Коли обиратимуть люди однієї громади - вони знатимуть кого обиратимуть, і знатимуть кого за це спитати. ?Може, пам'ятаєте слова зі шкільного віршика: "Все починається в житті з малого: з зернини - хліб, з промінчика - зоря"? ;)