Жив колись у степу господар із дружиною і було в них семеро дітей: чотири хлопчики і три дівчинки. Славився цей господар тим, що мав велике стадо корів. Влітку корови майже весь день проводили на лугу, поїдаючи зелену травичку, і давали господарям багато молока. Їх діти дуже любили молоко і пили його щодня. Але молока було так багато, що вистачало на усе поселення. Тому дбайливий господар відкрив молочарню, де усі мешканці могли придбати свіже молоко. Через це й шанували його у селі.

Йшов час і настала пора старшій доньці до слюбу іти. От почали до неї різні парубки женихатися.

Ось прийшов перший, весь вишукано вдягнений, з величезним букетом квітів і балакучий надзвичайно. Усе жартами сипав та небилиці розповідав. Тож старша донька каже йому: "Ходи з нами до столу, ми тебе почастуємо". Та й поклала на стіл свіже молоко. А він, як побачив молоко, та й розсміявся: "То хіба так женихів частують? Може у вас є трохи спиртного?". А старша донька теж була жартівниця та й дала йому баночку зеленки, та ж бо теж спиртна. А на додачу гарбуза йому простягнула - пішов парубок ні з чим.

Через деякий час приходить інший. А він уже у першого все вивідав, як було, то й підготувався. Вдягнувся скромно. Говорив мало, але по ділу. Поводився підкреслено пристойно. Подарував дівчині одну велику гарну троянду. Ось і його покликали до столу. Випив він молока для годиться. Але потім йому так зле він того стало, що аж не здужав.
- Бачу я, не до вподоби тобі наше молоко, - каже донька, котра на виданні, - візьми краще гарбуза. Тож і другий парубок пішов геть.

Аж коли приходить третій: відкритий і впевнений в собі, одягнений скромно, але зі смаком. Подарував дівчині живу квітку у вазоні та ще й насіння з котрого інші квіти можуть вирости. Розказав про себе, свої інтереси та про те, над чим працює. Тож покликали і його до столу. Пригостили молоком. Він випив склянку та й каже: - Добре у вас молоко - налийте ще!
- О, бачу, ти - наша людина, - каже батько, господар дому. Господиня налила йому ще молока. А дівчина все поглядає на нього, сподобався він їй. Тож заручилися вони, а після свята осіннього рівнодення одружились. Прожили вони в злагоді довге спільне життя і виховали дев'ять хороших дітей.