Протягом 18 століття голандські малограмотні селюхи (власне не тільки голандські, але і німецькі та французькі), а разом з ними пройдисвіти та шукачі пригод їхали в Південну Африку шукати кращої долі. Вони явно не знали, що їх чекає на нових землях, проте неможливість облаштуватись на батьківщині змошувала їх до цього.

Спершу заселивши Капську колонію, в 1835 році під тиском англійського імперіалізму вони були змушені переселитись в глибину південної частини Африканського континенту. Це переселення отримало назву - Великий Трек, і в подальшому відіграло ключові роль у побудову національної ідентичності наймолодшого білого народу - народу бурів (Boer - гол. "селянин").

В це варто вдуматись: нова нація була створена селянами (!!!), які явно не знались на тонкощах фламандської школи живопису. Еліта, інтелігенти та аристократія лишилась в Голландії, де нині ми власне маємо шанс спостерігати далеко не тріумф європейського білого духу та християнських цінностей.

Після виснажливого переходу на нові землі (під час якого померли десятки тисяч бурів), двох англо-бурських воєн, численних війн з дикунами (ліберасти люблять писати, що зулусам вдалось перемагати білих, однак мало хто каже, що під час найвідомішого з таких боїв кілька сотень білих дядьків-бурів стримували натиск 12 тисяч зулусів) бурам вдалось вижити, і власне стати однією, чи скажімо навіть основною підвалиною Південно-Африканської республіки.

До речі, не варто отожнювати бурів з рештою африканерів (білих, що розмовляються на мові африканас, похідній від босяцьких діалектів голандської з додатками французької, англійської та німецької). Бурів, нащадків фермерів та першопрохідців, особливо тих, що пережили Великий трек, виділять в окрему "субкультуру".

Власне саме бури є найбільш нетолерантною частиною білих в ПАР, вони не піддаються расовим змішуванням, являються ревними християнами. На відміну від англомовних білих мешканців ПАР, та власне африканас-мовної буржуазії, що часто не сильно боронить свої права, і не сильно противилась скасуванню апартеїду, попри те, що нині отримують за це по голові від негрів на рівні з бурами.

Саме серед селян бурів поширений рух за утворення незалежної білої держави на Півдні Африки, саме вони створили біле місто - громаду Оранія, таким чином подаючи всім іншим людям, зокрема і в Європі, чудовий приклад самоорганізації за екстремальних умов та у повністю у ворожому оточенні. Саморганізації на умовах повної участі в роботі всіх членів громади.

Саме слово "бур" ліберастами (в т. ч. всілякими розумниками з числа решти білих ПАР) висміюється, а бурів ототожнюють з "тупими селюками". Власне мабуть це типова реакція "еліти" на здорові прояви народного духу.