Конституція України починається так: ”Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України всіх національностей…”. Це означає, що всі етноси мають у нас законне право відстоювати свої етнокультурні, економічні й політичні інтереси шляхом створення національних громад.

Станом на 2007 рік в Україні таких зареєстровано 39 — із всеукраїнським і міжнародним статусом. Етноси активно користуються своїм конституційним правом. Для цього вони можуть мати навіть кілька етнічних організацій. Наприклад, в азербайджанців та поляків їх по дві, у росіян — чотири, у євреїв — сім. Це дозволяє їм законно лобіювати свої інтереси, користуватися державною підтримкою, впливати на ухвалення державних рішень.

Отже, держава Україна є багатоетнічним, багатокультурним і багаторасовим утворенням. Відповідно, вона не зобов’язана відстоювати інтереси українського етносу. Принаймні, для неї немає значення, хто ви — етнічний українець, китаєць чи нігерієць. Під терміном ”український народ” розуміють зовсім не те, що досі вважали самозрозумілим: тобто ”українці”, ”український етнос”, корінний народ української землі, носій української мови й української культури. За законом це сукупність людей будь-яких етносів і рас, що мають українське громадянство.

Юридичний і політичний факт мультиетнічності України самими українцями ще не усвідомлений. Внаслідок згаданої вище підміни понять етнічні українці досі живуть ілюзією власної державності, тому насправді найменше організовані порівняно з іншими етносами України. Немає жодної офіційно зареєстрованої загальноукраїнської етнічної громадської організації, яка відстоювала б інтереси українців у цій багатоетнічній державі. Звідси їх низька національна самосвідомість, слабка солідарність, недостатня конкурентоспроможність порівняно з іншими етносами. Українці майже витіснені з великого бізнесу, беззахисні в середньому й малому, недостатньо активні в центральних і місцевих органах влади, інформаційному просторі, системі виховання й освіти. Їхня неорганізованість призвела до того, що Україна опинилася на першому місці в світі за темпами вимирання населення. Етнос-господар, що повинен нести головну відповідальність за лад в Україні, дезорганізований і пасивний. Це спричиняє постійні політичні й економічні кризи, неминуче веде до демографічної й екологічної катастрофи.

Хата без господаря — це головна причина нинішньої системної кризи. Вихід очевидний: створення української національної громади, яка представлятиме інтереси українського етносу й інтереси української землі в цій мультинаціональній державі. Подібно до того, як це роблять національні громади інших етносів України. Українці повинні стати простором інтеграції і взаємопосилення національних проектів, організацій та ініціатив. Їхня громада має взяти в свої руки захист і просування українських етнічних інтересів через механізми громадського впливу на суспільство та владу. Саме на українцях, державоутворюючому етносі цієї землі, лежить відповідальність за подолання кризи і наведення ладу в Україні.

У сучасному глобалізованому світі успішність місцевих проектів вимагає глобальних зусиль. Українці є світовою спільнотою. Отже українська національна громада має творитися у формі міжнародної громадської організації, щоб об’єднати українців в усьому світі. Тому головне гасло сьогоднішнього дня — ”Українці для України!”.

---

В тему:

Презентація УНГ на зустрічі з діаспорою. Етап перший — інформаційні агенції українських громад

В єдності сила! Українці для України! — Концепція Української Національної Громади (УНГ)

Структура управління УНГ

Офіційний сайт Української Національної Громади