Submitted by Сергій Ждан on 27 October, 2025 - 18:52
Радіймо, Ельфи!
Пам'ятаєте, колись ми обговорювали, яким стане наш світ: ультриіндустріальним чи постіндустріальним, і тоді Ігор схиляв наш до другого, але ж тепер він схиляє нас не просто до першого, а гіперультраіндустріального світу, орієнтуючись на США. Виходить, що новий світ будемо створювати вже не ми, а американці? Чи готові ми віддати своє (принаймні, моральне) цивілізаційне лідерство тим, кого ми самі колись навчили ходити, ковати метал, сіяти пшеницю, оздоблювати кераміку і писанки, танцювати та співати, нарешті?
Це серйозне питання, то що станемо вирішувати, бо "на кораблі назріває (міг би) бунт"?
Як на мене: наразі, я б не надто захоплювався американцями, - у них свій шлях, а у нас свій.
Submitted by Валерій Швець on 26 October, 2025 - 17:29
Абсолютно згоден. Цікаво, що десь так уявляв собі досконалий устрій суспільства анархіст Бакунін: "Вільний союз вільних спільнот". Управління спільнотою вибудовується знизу вверх, а не зверху вниз, як то є тепер. Розумна людина, зацькована марксистами. Ще у студентські роки я випадково натрапив в університетській науковій бібліотеці на книжку Бакуніна: "Государство и анархия". Її зміст пам`ятаю і досі.
Submitted by Ігор Каганець on 26 October, 2025 - 12:00
До речі, США є не демократією, а республікою. Про демократію в Конституції США нема жодного слова. Батьки-засновники добре знали історію, тому розуміли, що демократія неминуче веде до диктатури.
В чому відмінність республіки від демократії? В республіці влада належить організованим громадам, а в демократії – громадянам. Враховуючи, що 95 відсотків громадян не мають уявлення про те, як працює держава, вони неминуче стають жертвами маніпуляції з боку шахраїв та психопатів. Натомість члени кожної громади мають адекватне уявлення про те, що відбувається у громаді.
Submitted by Микола Погорілець on 25 October, 2025 - 11:11
"Мобілізаційний ресурс", "людський ресурс" показує справжнє ставлення до людей в армії. Зокрема у сухопутці.
До бусифікованих, до мобілізованих ставлення, як до скотини. Режим тюремний. Командири, інструктори - боги, а решта - свині.
Командири у військах несуть відповідальність за виконання бойових задач, часто непродуманих і неорганізованих. Але вони НЕ НЕСУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЖИТТЯ воїнів своїх підрозділів.
Це те, що видно. Якість командирів відповідає якості поповнення.
В нашій армії, яка зм принципами все більше перетворється на російську, панує рабська парадигма: зверхність та безкарність начальства, відповідно ненависть і страх підлеглих.
Цілком природно, що з бойових посад відбувається перетік на тилові і у СЗЧ.
Люди бачать, що командирам начхати на життя бійців. Це і формує всі інші вектори відтоку людей: бронювання, тиловиків, утікачів із країни.
Ще раз коротко: відсутність поваги до людей є ключовою причиною ситуації в армії. Така відсутність є симптомом рабської психології: ввдчуття зверхності, замість почуття гідності.
Ну і типово: ієрархічна система не дає можливості знати, що робиться всередині. Тому неможлива не лише справедливість, а й елементарне бойове планування і взаємодія.
У структурах давніх держав правителі мали одразу декілька мереж шпигунів, які доносили об'єктивну інформацію поза ієрархією. Царі перевдягалися і таємно йшли в народ - на власні очі побачити що діється насправді.
Цьому навчали спеціально. Почитайте Артхашастру - підручник для царів.
Знову про ключ: повага до людини - основна цінність. Вже потім - спільна мета.
А для командирів всіх рівнів -- відповідальність за людські втрати. І, мабуть, зовнішній контроль за дотриманням прав людини, виконання своїх обов'язків командирами. Зовнішній - це такий, який не підпорядковується військовому керівництву країни
Радіймо, Ельфи!
Пам'ятаєте, колись ми обговорювали, яким стане наш світ: ультриіндустріальним чи постіндустріальним, і тоді Ігор схиляв наш до другого, але ж тепер він схиляє нас не просто до першого, а гіперультраіндустріального світу, орієнтуючись на США. Виходить, що новий світ будемо створювати вже не ми, а американці? Чи готові ми віддати своє (принаймні, моральне) цивілізаційне лідерство тим, кого ми самі колись навчили ходити, ковати метал, сіяти пшеницю, оздоблювати кераміку і писанки, танцювати та співати, нарешті?
Це серйозне питання, то що станемо вирішувати, бо "на кораблі назріває (міг би) бунт"?
Як на мене: наразі, я б не надто захоплювався американцями, - у них свій шлях, а у нас свій.
Все починається з Любові.
Абсолютно згоден. Цікаво, що десь так уявляв собі досконалий устрій суспільства анархіст Бакунін: "Вільний союз вільних спільнот". Управління спільнотою вибудовується знизу вверх, а не зверху вниз, як то є тепер. Розумна людина, зацькована марксистами. Ще у студентські роки я випадково натрапив в університетській науковій бібліотеці на книжку Бакуніна: "Государство и анархия". Її зміст пам`ятаю і досі.
До речі, США є не демократією, а республікою. Про демократію в Конституції США нема жодного слова. Батьки-засновники добре знали історію, тому розуміли, що демократія неминуче веде до диктатури.
В чому відмінність республіки від демократії? В республіці влада належить організованим громадам, а в демократії – громадянам. Враховуючи, що 95 відсотків громадян не мають уявлення про те, як працює держава, вони неминуче стають жертвами маніпуляції з боку шахраїв та психопатів. Натомість члени кожної громади мають адекватне уявлення про те, що відбувається у громаді.
Все, що робиться з власної волі, – добро!
Круто з огляду на 100% позитив. Справжній урок! І історична канва дуже показова. Я не втомлююся захоплюватися "Пшеницею" і висновками пана Ігоря
А наша вища школа вимирає! Солдат, науковець і вчитель - такими мають бути наші приорітети.
Лаконічно і по суті!!!
Хай буде!
У нас є вічність!
Радіймо життю граючи!
Дякую, що звернули на це увагу! Цілком погоджуюся. Я також зауважила, що у статті використовується фраза "людський ресурс". І не один раз.
"Мобілізаційний ресурс", "людський ресурс" показує справжнє ставлення до людей в армії. Зокрема у сухопутці.
До бусифікованих, до мобілізованих ставлення, як до скотини. Режим тюремний. Командири, інструктори - боги, а решта - свині.
Командири у військах несуть відповідальність за виконання бойових задач, часто непродуманих і неорганізованих. Але вони НЕ НЕСУТЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ЖИТТЯ воїнів своїх підрозділів.
Це те, що видно. Якість командирів відповідає якості поповнення.
В нашій армії, яка зм принципами все більше перетворється на російську, панує рабська парадигма: зверхність та безкарність начальства, відповідно ненависть і страх підлеглих.
Цілком природно, що з бойових посад відбувається перетік на тилові і у СЗЧ.
Люди бачать, що командирам начхати на життя бійців. Це і формує всі інші вектори відтоку людей: бронювання, тиловиків, утікачів із країни.
Ще раз коротко: відсутність поваги до людей є ключовою причиною ситуації в армії. Така відсутність є симптомом рабської психології: ввдчуття зверхності, замість почуття гідності.
Ну і типово: ієрархічна система не дає можливості знати, що робиться всередині. Тому неможлива не лише справедливість, а й елементарне бойове планування і взаємодія.
У структурах давніх держав правителі мали одразу декілька мереж шпигунів, які доносили об'єктивну інформацію поза ієрархією. Царі перевдягалися і таємно йшли в народ - на власні очі побачити що діється насправді.
Цьому навчали спеціально. Почитайте Артхашастру - підручник для царів.
Знову про ключ: повага до людини - основна цінність. Вже потім - спільна мета.
А для командирів всіх рівнів -- відповідальність за людські втрати. І, мабуть, зовнішній контроль за дотриманням прав людини, виконання своїх обов'язків командирами. Зовнішній - це такий, який не підпорядковується військовому керівництву країни
Годжуся з Тобою, Олено, щодо наших інтересів! + не красти, зокрема з військової скарбниці, а всі зусилля спрямовувати на оборону!
Творимо разом Ельфійську Вільну Церкву!
Pages