23 серпня 2014 р. відбулась історична подія. Вперше за часи Незалежної України відбувся марш жовто-блакитних прапорів. І це відбулося саме в Запоріжжі! На марші було близько 200-300 людей. Участь у марші також брали прихильники жовто-блакитного прапора, що приїхали з Запорізької та Дніпропетровської областей. Також були помічені переселенці з Криму (і це лише підтверджує, що Крим - це Україна).

16 серпня 2014 р. в Щербанівці на Київщині ми відкрили пам’ятник повстанцям Отамана Зеленого. Скульптор і головний виконавець робіт - Михайло Горловий. Вів зібрання Роман Коваль.

У мирний час журналістка і блогер Олена Білозерська, яка сьогодні є бійцем 5-го окремого батальйону добровольчого корпусу "Правого сектора", зняла фільм про жінок, які нарівні з чоловіками воюють на сході України.

В Іловайську на Донеччині цілими взводами воюють російські військові, повідомляє командир батальйону «Донбас» Семен Семенченко.

16 бійців втратили добровольчі батальйони, визволяючи Іловайськ. Це 25% усіх втрат у лавах добровольців за час війни на Донбасі. Такі жертви – наслідок того, що добровольчі батальйони виконують невластиві їм функції, а влада відверто використовує їх як гарматне м'ясо.

В 21 веке Интернет стал неотъемлемой частью повседневной жизни каждого человека. С его помощью мы получаем огромное количество информации, не тратя, как прежде, много времени на поиски нужного нам материала.

Шість історій 23-річних хлопців, які зараз воюють в зоні АТО

США і Хорватія мигцем обговорили можливість відправити Україні вертольоти Мі-8 для боротьби з терористами.

Зараз в Україні популярна думка про те, що неважливо, якою мовою розмовляють наші патріоти. Головне – що вони патріоти. Певна, що таке в принципі неможливо почути в жодній європейській країні, за винятком хіба що конфедеративної Швейцарії. До речі, таке неможливо почути також у федеративній Росії, де всі її патріоти асоціюються саме з російською мовою.

Його доставили до Києва для проведення слідчих дій по кримінальному провадженню «зловживання службовими повноваженнями». Кубіву висилали повістки на допити, проте він жодного разу не прийшов і деякий час переховувався в Європі.