Зображення користувача Володимир Федько.
Володимир Федько
  • Відвідувань: 1
  • Переглядів: 1

Як виховувати еліту нації: досвід Третього Райху

Спецтема:

Моя оцінка корисності цієї статті: 
2 - Точно колись знадобиться.

Закони виховання еліти жорсткі і однакові. Що в буддійських монастирях, де шлях наверх відкривається через суворі випробування і покору, що в племенах войовничих африканських масаї.

Точка зору…

Як ростити еліту? Якщо недостатньо російського досвіду, давайте звернемося до прикладу ворожої нам цивілізації. Яка хоча і проіснувала всього дванадцять років, але зажадала від русскіх жахливих жертв для її знищення. Німці в 1939-1945 роках теж дали безліч прикладів мужності. Їх чиновники і солдати до кінця виконували накази, їх конструктори і робітники працювали до тих пір, поки наші танки не вривалися на території заводів. Серед наших ворогів не було більш стійких, умілих і хоробрих.

Журнал «Кемпо» (N3, 1995 р.) помістив уривки зі спогадів бійців Третього Райху про те, як їх готували. Перший ступінь – «Гітлерюгенд». На відміну від нашої піонерії 70-80-х років, відданої на відкуп жінкоподібним невдахам і бабам, юні німці проводили в тій організації чотири роки. Влітку на три місяці всі їхали в альпійські табори. Підйом – о п'ятій ранку, купання в холодній воді гірських озер. Кружка ячмінної кави і шмат чорного хліба – на сніданок. Після – парад на плацу під барабани, з розгорнутими прапорами. Потім – двогодинні заняття з тактики бою в лісі. Дві години стрілецької підготовки. І ще дві – спорт. Від полудня до першої години – обід. Потім – расово-політичне виховання, до третьої години пополудні. І знову спорт, стройова підготовка, прикладна топографія...

Всі німецькі діти проходили крізь це. Англійський журналіст Волтер Ширер потім згадував, як його вразив вигляд перших полонених німців Другої світової в порівнянні з видом молодих солдатів демократичної Англії. Гнилі зуби, хирлявість і сутулість блідих британців – перед силою і здоров'ям, якими відзначалися гітлерівці.

Після першої стадії такої підготовки в життя вступали такі сімнадцятирічні, з яких просто не могли вийти інфантильні, кволі хіпі-наркомани, нинішні птюч-ковтателі звеселяючого газу або слинява, прокурена блатота. Ні – поб'ємось об заклад – тремтячі, жирні гайдари. Після «Гитлерюгенду» кращі могли вступити до тридцяти інститутів національно-політичної освіти з дворічним курсом навчання.

Там німця теж чекали спартанські тренування, військова справа і стройова підготовка. Разом з поглибленим вивченням расової теорії, євгеніки і геополітики. І знову найкращі після закінчення йшли на рік в заклади для підготовки еліти – в орденські замки СС: Фогельзанг, Зонтгофен, Марієнбург...

Підйом – о п'ятій ранку. Двокілометровий крос до гірської річки, купання в крижаній воді і біг назад. О шостій – сніданок з вівсянки з мінеральною водою. Шість годин до обіду – теорія зброї, стрілянини і стройовий плац. Потім заняття по спецдисциплінам та політиці. За вечерею – наведення порядку. Відбій – о десятій вечора. Залізна дисципліна! За проступок курсанта могли на місяць позбавити вечері або посадити в карцер з хлібо-водною дієтою.

Які були спеціальні заняття юнкерів-есесівців? Приборкання диких арабських жеребців, оволодіння древньою майстерністю арійців-вершників. Бо бути вершником – значить бути аристократом, вміти підпорядковувати волею грубу силу. Обов'язково – бій голими руками зі спеціально навченими вівчарками. Навчання із застосуванням бойових патронів і гранат. Альпіністські походи і скажена їзда на мотоциклах. Після мотоциклів юнкери освоювали спочатку бронемашини, а потім і легкі танки.

Кращі випускники орденських замків могли піти в училище СС. З тридцяти-кілометровими марш-кидками, з заняттями нічним боєм, бойовими діями в місті, стрільбами з усіх видів зброї піхоти. З вивченням усіх видів стрілецької зброї росіян. Лекції по стратегії і тактиці супроводжувалися розбором всіх найбільших битв історії на великих макетах. Через десять місяців – присяга Фюреру і отримання чорної форми СС. І нарешті – найсуворіше випробування під стать древнім обрядам ініціації, другого народження – випускні іспити. Один з них був такий: курсантів виводили по десять душ з саперними лопатками в руках. Навпроти, в ста метрах – десять танків. За двадцять хвилин треба було вирити окоп достатньої глибини, сховатися в нього і пропустити над собою багатотонну машину.

Ось як германці готували своїх аристократів. Той, хто пройшов усі щаблі посвячення, дійсно міг повести за собою людей в вогонь і в воду, не лякаючись ніякого ворога. Що німці і довели! Саме есесівцям в Німеччині віддавалася все краще, їх ставили вище за інших і відкривали шлях до вищих посад. З таких ніколи не могло вийти щось подібне єльциним, горбі або шеварнадзе.

Так, закони виховання еліти жорсткі і однакові. Що в буддійських монастирях, де шлях наверх відкривається через суворі випробування і покора, що в племенах войовничих африканських масаї.

Якби у нас правили справжні аристократи Імперія залишилася б непереможною. На жаль, у нас в 1985-му і пізніше опинилися при владі просто черв’яки. Раби, що вибилися в князі, але в душі все одно залишилися рабами. Ми добре знаємо цих передчасно розжирілих комсомольців з висячим черевом вже до тридцяти років. Говорили з трибун те, у що вони самі не вірили. Чудес не буває. Не Ушакови і не Багратіони стояли біля керма Імперії. Замість них виявилися ті, хто вибрав «Пепсі» замість російської величі. Кожному своє...


Джерело:

Максим Калашников. Сломанный меч Империи: АСТ, Астрель, Харвест; Москва; 2008.



В кінці 1944 року в одному з випусків «Дойче вохеншау» можна було побачити величезні групи членів «гітлерюгенду», які добровольцями йшли на фронт. Клас 1928 року народження особливо відзначився своєю відданістю Фюреру і Нації. В одній зі своїх найбільш потужних за впливом сцен «Дойче вохеншау» вірно вловило юнацький ідеалізм і пафос. Тисячі юнаків стояли в строю, а гучномовці над площею безпристрасно повідомляли статистичні дані про величезне число підлітків, які виявили готовність боротися за Фюрера і Фатерланд. Ця готовність стояти до кінця стала наочним доказом заяви, зробленою одним з оповідачів огляду «Дойче вохеншау»: «Я можу померти, але щоб стати рабом, щоб бачити Німеччину поневоленою – цього мені не винести!» І поки над площею звучав бравурні марші, камера зосередилася на одному юному хопці, символу націонал-соціалізму і готовності пожертвувати собою. Ці кадри фільму були особливо проникливими: оркестр грав «Наші прапори майорять попереду нас» – зворушливий гімн «гітлерюгенду», пам'ять про світлі дні.



«Мій «гітлерюгенд»!

Я з радістю і гордістю дізнався про ваше бажання піти на фронт добровольцями всім класом 1928 року народження. У цей вирішальний час для Райху, коли над нами нависла загроза ненависного ворога, ви дали нам всім надихаючий приклад бойового духу і безоглядної відданості справі перемоги, яких би жертв від вас цього не вимагало. Юнацтво нашого націонал-соціалістичного руху як в тилу, так і на фронті, виправдало всі очікування нації. Ваші добровольці дали нам наочний доказ своєї відданості і непохитної волі до перемоги тим, що служать в підрозділах «Гітлерюгенд», «Велика Німеччина» і фольксгренадерів, а так само як бійці у всіх рядах військ збройних сил. Розуміння необхідності цієї боротьби переповнює сьогодні уми і серця всієї німецької нації, і особливо – молодь. Нам відомі плани ворогів, спрямовані на безжалісне знищення Німеччини. Саме з цієї причини ми будемо битися ще більш віддано в ім'я Райху, в якому ви зможете з честю працювати і жити. Однак будучи юними бійцями націонал-соціалізму, ви повинні проявити навіть більшою мірою, ніж інша частина нації, свою витримку, наполегливість і непохитність. Жертви, принесені нашим героїчним юним поколінням, знайдуть своє втілення в перемозі, яка забезпечить нашому народові, націонал-соціалістичного рейху горде і вільний розвиток».

(Адольф Гітлер. Ставка фюрера, 7 жовтня 1944 року)



Довідка про автора книги:

Максим Калашников (справжнє ім'я: Володимир Олександрович Кучеренко; рос. Влади́мир Алекса́ндрович Кучере́нко; 21 грудня 1966, Ашхабад, Туркменська РСР) – російський журналіст, громадський і політичний діяч, письменник-футуролог і публіцист. Секретар Центральної ради партії «Батьківщина: здоровий глузд», член Федеральної ради «Партії справи», член російської консервативно-націоналістичної організації «Ізборський клуб», співзасновник «Комітету 25 січня» під головуванням І.В. Гіркіна «Стрєлкова».

Позиціонує себе як фашиста, що поважає Сталіна. Називає себе людиною з іншої Реальності, громадянином Імперії. Висував ідею створення держави-​​корпорації. Один з ідеологів поширення «Русского Міра» на території України та Білорусі. 8 серпня 2015 року Кучеренко внесений до «Чорного списку Міністерства культури України».

Наші інтереси: 

Знати правдиву історію Європи та Третього Райху.

Підписуюсь на новини

Зверніть увагу

Стартувала міжнародна слідча комісія Нюрнберг 2.0 щодо коронавірусної афери (відео)

Польський депутат Гжегож Браун разом з іншими польськими державними діячами та німецькими адвокатами дав пресконференцію щодо створення парламентської комісії з розслідування зловживань та порушень...

Останні записи

Коментарі

Зображення користувача Андрій Ясун.

Сміливості тобі не бракує п. Володимире! Не знаю чи я ризикнув би виставити статтю, автором якої є ворог України. Але вітаю!
Одного я несприймаю. А саме, що росіяни ототожнюють себе з німецькими націонал-соціалістами. Так, вони можуть вставати о п'ятій годині, пити ерзацкаву, бігати, плавати і т.д. Але ж духовне зерно все-одно буде інакше.
Як взагалі можна ставити знак рівності між Гітлером і Сталіним? Між націонал-соціалізмом і комунізмом? Для чого? Щоб націонал-соціалізм зробити більш кривавим, чи комунізм - менш кривавим?
Нам треба визначитися. Націонал-соціалізм і комунізм не мають спільного знаменника. Нам треба чітко усвідомити, хто був союзником, а хто ворогом України у Другій світовій війні. Для того, щоб знати сьогоднішніх союзників і ворогів, і щоб не розмінюватися на деталі.

Si vis pacem, para bellum

Зображення користувача Миро Продум.

Пасіонарний спалах німецького національного солідаризму захоплював усіх, хто з ним знайомився. Росіяни не є винятком.

Більшість матеріалів про Третій Райх для нас доступні саме з російських джерел.

Чому не з українських? Тому що ідеї НС українською мовою і в українському осмисленні набували вибухової сили. Через це українською мовою про НС майже нічого нема. Поки що.

Натомість НС російською мовою не викликає резонансу, відтак не несе загрози для індустріальної машини.

Андрій Ясун каже:
Сміливості тобі не бракує п. Володимире! Не знаю чи я ризикнув би виставити статтю, автором якої є ворог України. Але вітаю!
Одного я несприймаю. А саме, що росіяни ототожнюють себе з німецькими націонал-соціалістами. Так, вони можуть вставати о п'ятій годині, пити ерзацкаву, бігати, плавати і т.д. Але ж духовне зерно все-одно буде інакше.
Як взагалі можна ставити знак рівності між Гітлером і Сталіним? Між націонал-соціалізмом і комунізмом? Для чого? Щоб націонал-соціалізм зробити більш кривавим, чи комунізм - менш кривавим?
Нам треба визначитися. Націонал-соціалізм і комунізм не мають спільного знаменника. Нам треба чітко усвідомити, хто був союзником, а хто ворогом України у Другій світовій війні. Для того, щоб знати сьогоднішніх союзників і ворогів, і щоб не розмінюватися на деталі.

Освячуйся! Озброюйся! Плодися!

Зображення користувача Володимир Федько.

Друже Андрію,
- по-перше, я дослідник історії, а не замполіт;
- по-друге, в даному випадку Калашніков констатує дуже важливий факт - у Третьому Райху виховання молоді (і таким чином виховання майбутньої еліти) стояло на більш високому рівні, ніж виховання молоді в СССР;
- по-третє, вороги теж досить часто висловлюють розумні думки, які можна корисно використати;
що я і зробив у даному випадку :-)

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Володимир Федько.

Росіяни, в переважній більшості, розумово неадекватні...З одного боку захоплюються фашизмом і націонал-соціалізмом та багато в чому мавпують зовнішні сторони цих політичних рухів, а з іншого навішують на інших наліпки "фашистів"/"нацистів".

Цитата:
Одного я несприймаю. А саме, що росіяни ототожнюють себе з німецькими націонал-соціалістами. Так, вони можуть вставати о п'ятій годині, пити ерзацкаву, бігати, плавати і т.д. Але ж духовне зерно все-одно буде інакше.

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!

Зображення користувача Бард Рой.

Сей Калашніков, безумовно, українець, але за 70 років совєтської влади - генетично-модифікований українець. А нинішні німці - щонайменше, на 30% нащадки зґвалтованих отакими Калашніковами-Кучеренками німкень. І вони, безумовно, вже не ті, яких славить Калашніков. Бо ті були винищені у 45-му. Їм, винищеним, на зміну прийшла толерастична біомаса. І сам Калашніков є такою біомасою - нащадків маргіналів, які змінили винищених Совєтами (і зокрема, Сталіними) правильних українців. Але сам він цього, поки що, не усвідомлює. Та невдовзі до нього це дійде... Через це прозріння він може ще й руки на себе накласти. Бо ж ті німці, яких він славить і кацапня - поняття не сумісні. Висновок: блудна вівця Калашніков таки стане арійським Кучеренком, якщо, повторюю, не повіситься к такой-то матєрі.

Хай буде!

Зображення користувача Володимир Федько.

Оптимістично :-)

Воїн Світла ніколи не грає за правилами, написаними для нього іншими!