Зображення користувача Олена Каганець.
Олена Каганець

Активіст домігся декомунізації лише через прокуратуру

Моя оцінка корисності цієї статті: 
4 - Дуже важливо

21 травня 2015 року в Україні набув чинності закон про декомунізацію. Однак всі ці 5 років на фасаді залізничного вокзалу в Костянтинівці, що на Донеччині, висіла пам’ятна табличка на честь героя СРСР. Щоб її демонтували, довелось звертатися до прокуратури.

20052101.jpg

Фото Олександра Рудоманова у Facebook

Про це Вільному радіо розповів голова ініціативи “Декомунізація.Україна”, громадський активіст Вадим Поздняков.

Меморіальну дошку встановили на честь Валентина Котельникова, який працював на цій станції машиністом паровозу та “героїчно загинув під час захисту радянського кордону на Далекому Сході”. 

Наприкінці 2019 року табличку побачив український журналіст і блогер Олександр Рудоманов. Він сфотографував її та відправив фото Вадимові.

“Я надсилав в усі можливі інстанції інформацію: на ОДА, на міськраду, на Інститут національної пам’яті. Вони дуже довго відповідали, та врешті-решт міська рада відмовилася проводити демонтаж, але Інститут національної пам’яті дав рекомендації, що її треба таки демонтувати”, – розповідає Вадим Поздняков.

Окрім цього, активісти попросили нардепа від 164 округу Ігоря Василіва написати звернення до прокуратури Донеччини. 27 квітня вони отримали відповідь, в якій зазначалося, що Костянтинівська міськрада демонтувала об’єкт.

Щоб радянську пам’ятку прибрали, можна написати звернення до органу місцевого самоврядування. У листі слід вказати адресу знаходження такого об’єкта та що на ньому зображене. Інший варіант – звернутися до активістів, які знають алгоритм дій.

“Загалом у більшості випадків люди звертаються до нашого проєкту “Декомунізація.Україна”, а ми вже паперово з цим боремося. Є такі об’єкти, які знімають за 2-3 дні, а є такі, за які ми боремось роками”, – каже Вадим.

За його словами, буває, що місцева влада не хоче визнавати пам’ятку такою, що підпадає під закон про декомунізацію. Одним з таких прикладів став випадок з табличкою в Костянтинівці.

“Коли нам така відповідь надходить, і ми розуміємо, що це відписка, ми просто шлемо листа на Інститут національної пам’яті, а вони – їм”, – пояснює громадський діяч.

Нагадаємо, рівно 5 років тому – 21 травня 2015 року – набув чинності пакет законів про декомунізацію. Документ передбачає перейменування міст, вулиць та інших топонімів, назви яких пов’язані з комуністичним режимом та діячами. Так, у 2015 році Артемівську повернули його історичну назву – Бахмут.

Також у законі йдеться про ліквідацію пам’ятників радянським діячам, меморіальних дощок та інших пам’яток з символікою СРСР. Наприклад, у центрі Бахмута демонтували монументи Артема та Володимира Леніна. Поки що площі стоять порожніми, бо місцева влада не вирішила, чим замінити комуністичних ідолів.

 

Наші інтереси: 

Вичищати свою історію від нав'язаного комуністичного минулого.

Коментарі

Зображення користувача Рамес Веселий.

Радіймо друзі !

Схоже, що активісти просто не завжди обирають дієвий спосіб боротьби. Тому так довго.

Я не меч, я тримаю меч.