Це означає що можна знайти відповідність між крайніми частинами системи.

Або

Це означає що будь-що можна пояснити будь-чим.

Що Вам більше подобається?

Всі рівні буття описуються універсальними системними принципами. Тому що нагорі, те й унизу, а що всередині, те й назовні.  

 Особистісні "верхні" рівні можуть бути рівнями, що вже реально опановані нашою енергетичною рівновагою, чи ж бо рівня, до яких ми прагнемо дійти.  Мається на увазі системне зростання нашого "я" в нашій ж бо духовній оболонці в напрямку, вочевидь,  цілісного нашого людського (ідеального "я"), в  руслі оболонки  "святого духа". В певний час, за ідеальних обставин -  наш дух (наша оболонка) може поєднатися із оболонкою "святого духа", даючи зростанню нашого єства нові надпростори...

 Що стосується умовно не особистого "Горішнього" простору, то це безмежжя багатомірного існування живого - за Законами зростання життя від Творця - тут наші особистості можуть теж зберігати власне "я", якщо ми будемо достатньо згармонізовані і цілісні в момент переходу...

 Є межі Господнього Творіння, ці межі знаходяться в напрямку руйнації в собі  людського, живого. Ці межі тим ближчі, чим більше ми апелюємо до сили, і силових рішень.  Йдучи в напрямку до кордонів живого, ми примножуємо власну силу, а із силою і владу, доходячи до того рівня особистісної влади, на якому повністю деградуємо. Але ідея влади не вмирає з нами, вона доходить до повного всевладдя, що міститься, судячи зі всього, глибоко під пеклом...

 Творець не дарма дав людині повну волю і свободу, Творець нас ні до чого не примушує, тільки кличе, і дає нам всі інструменти для зростання.  Як правилдьно каже шановний Ігор Каганець, натомість Диявол дає нам абсолют ілюзії - в т.ч. щодо сили, і влади...

 Дякую за заувагу. Займаюся цим предметом вже досить давно.  Це один із результатів  (http://maysterni.com).
Отже про інструменти.
Для системи індивідуального світосприйняття, в якій за початок є Творіння  Господні, Безмежного і Безіменного в цілому для нас Логосу,  для реалізації свободи стати собою (ідеальним, чи ж бо людиною) надважливим є інструмент ТВОРЧОСТІ. Тобто - доброчинності. Маємо сприняти оцінку Творця власних Його творінь "як добре", "як добро" - за приклад і еталон. Творчість, це доброчинний процес, а результатом такого процесу є життєздатне добро, яке не вмаляється часом - ентропія не діє лише на живе, що зростає в нашому єстві, тобто, будь-яке мистецтво, насправді не зовні, а всередині нас. Те, що не тлінне...

 Більш докладно, в тому числі і про реальну і безпечну техніку для онтогенезу - тут http://observer.sd.org.ua/article/osobystyy-rozvytok-proces-stanovlennya-tvorcya.html