29 грудня росіяни запустили понад 120 ракет різних типів та понад 20 безпілотників по об’єктах інфраструктури та житлових кварталах українських міст. 2 січня українські сили ППО знищили 72 ворожі повітряні цілі, зокрема 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал".
Про влучення у пологові будинки, багатоповерхівки, торгові центри влада говорить вголос, про ураження критичної інфраструктури ми здогадуємось по відсутності світла, води й тепла в домівках, а про ураження воєнних об’єктів ми не знаємо подробиць ніколи.
Тетяна Ніколаєнко на Цензор.НЕТ написала про те, наскільки надійно захищена інформація про воєнну інфраструктуру.
Вона нагадала, як у березні 2022 ракетно-бомбовим ударом було знищено виробничі потужності КБ "Луч" у Києві. Через місяць, 15 квітня "Укроборонпром" підтвердив повідомлення, що росіяни завдали удару по цехах ДП "Жулянський машинобудівний завод "Візар", розташованих у Київській області. Цей завод виробляв комплектуючі до крилатих ракет Р-360 протикорабельного комплексу "Нептун".
30 липня РФ обстріляла територію заводу Малишева, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої й легкої бронетехніки. Це був не перший обстріл.
19 серпня 2022 росіяни завдали удару по цехах Мотор-Січі, попри те, що власник заводу продовжував їм постачати комплектуючі вже під час війни та за що був затриманий СБУ.
Звісно ж, заводи мусили змінювати свою локацію, щоправда, по деяких з них прилітало одразу після запуску. Тут найперше не можна виключати людський фактор і конкретних зрадників.
Авторка пише, що на один аеродром прилетіло саме в той ангар, де мало стояти пальне. І тільки якимсь дивом за дві години до того його звідти вивезли. А на інше підприємство критичної інфраструктури шпигунка зайшла у вигляді прибиральниці від клінінгової компанії.
Влітку цього року були знищені потужності одного з приватних виробників дронів, які мали б полетіти на 40 км.
І якщо 2 січня наші сили ППО спрацювали як боги, то 29 грудня вдалось врятувати не всіх і не все. На жаль.
Попри атаки ворога і набіги Держаудитслужби, виробничі потужності оборонно-промислового комплексу цього року зросли втричі, а по окремих напрямках – в десятки разів.
Про це 27 грудня на брифінгу повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. За даними міністерства, нині оборонно-промисловий комплекс України охоплює 500 підприємств, на яких задіяно 300 тисяч працівників.
"Попри бойові дії, економіка нашої країни розвивається. І ОПК робить свій вагомий внесок: з 4,9% зростання ВВП України 1,5% дала оборонна галузь у 2023 році", – йдеться в повідомленні міністерства.
"Виробництво на державних підприємствах у грошовому еквіваленті зросло на 92% (порівняно з 2022 роком) і становить понад 79 млрд грн", – повідомив генеральний директор АТ "Українська оборонна промисловість" Герман Сметанін.
Це – понад 637 тисяч одиниць виробленої та відремонтованої продукції, що становить 1 117% від минулого року.
Слід зауважити, що деякі з підприємств робили релокацію і відбудову без допомоги уряду. Їм в цьому скоріше допомагав "цех", за яким бігало ДАСУ і кричало, що вони незаконно мають 3% прибутку (бо його забули включити в 335 постанову).
В результаті аудиту ДАСУ було порушено 44 провадження. Але головне не це, а те, що ДАСУ навіщось вимагало від деяких виробників ВПК документи про реальне розташування складів, виробничих потужностей та співвиконавців договорів.
Але це не найгірше – в Україні досить просто знайти дані про багато підприємств. Для цього навіть не треба особливо лізти у відкриті реєстри. В деяких випадках google видає значно більше інформації.
Зараз в Міноборони просять змінити постанову Кабміну, щоб під час публічних закупівель не оприлюднювати дані щодо виконавців договорів. І це логічно з міркувань безпеки армії.
Але, захищаючи тилові закупівлі, Кабміну та СБУ треба було б ще сильніше дбати про оборонку.
Натомість головний сюр полягає в тому, що є сайт, де можна побачити всіх підрядників і контракти державних воєнних підприємств. При цьому, як виявилось, багато хто взагалі не знав, що такий треш можливий на 10-му році війни.
Виявляється, скласти боєприпаси ялинкою і сфоткати на білому фоні для листівки – це загрожує безпеці. А от відкрита інформація про виробника – це нормально. Це – приблизно як спорядити бійця, а замість бронежилету одягти на нього паперову білу мішень.
Виділення в тексті мої, О.К.
Наші інтереси:
Все більше і більше дізнаємося про некомпетентність або зраду влади. З цим треба щось робити.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Як держава підставляє виробників зброї, або чому російські ракети летять дуже точно
Категорія:
Світ:
Спецтема:
29 грудня росіяни запустили понад 120 ракет різних типів та понад 20 безпілотників по об’єктах інфраструктури та житлових кварталах українських міст. 2 січня українські сили ППО знищили 72 ворожі повітряні цілі, зокрема 10 аеробалістичних ракет Х-47М2 "Кинджал".
24010504.jpg
Про влучення у пологові будинки, багатоповерхівки, торгові центри влада говорить вголос, про ураження критичної інфраструктури ми здогадуємось по відсутності світла, води й тепла в домівках, а про ураження воєнних об’єктів ми не знаємо подробиць ніколи.
Тетяна Ніколаєнко на Цензор.НЕТ написала про те, наскільки надійно захищена інформація про воєнну інфраструктуру.
Вона нагадала, як у березні 2022 ракетно-бомбовим ударом було знищено виробничі потужності КБ "Луч" у Києві. Через місяць, 15 квітня "Укроборонпром" підтвердив повідомлення, що росіяни завдали удару по цехах ДП "Жулянський машинобудівний завод "Візар", розташованих у Київській області. Цей завод виробляв комплектуючі до крилатих ракет Р-360 протикорабельного комплексу "Нептун".
30 липня РФ обстріляла територію заводу Малишева, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої й легкої бронетехніки. Це був не перший обстріл.
19 серпня 2022 росіяни завдали удару по цехах Мотор-Січі, попри те, що власник заводу продовжував їм постачати комплектуючі вже під час війни та за що був затриманий СБУ.
Звісно ж, заводи мусили змінювати свою локацію, щоправда, по деяких з них прилітало одразу після запуску. Тут найперше не можна виключати людський фактор і конкретних зрадників.
Авторка пише, що на один аеродром прилетіло саме в той ангар, де мало стояти пальне. І тільки якимсь дивом за дві години до того його звідти вивезли. А на інше підприємство критичної інфраструктури шпигунка зайшла у вигляді прибиральниці від клінінгової компанії.
Влітку цього року були знищені потужності одного з приватних виробників дронів, які мали б полетіти на 40 км.
І якщо 2 січня наші сили ППО спрацювали як боги, то 29 грудня вдалось врятувати не всіх і не все. На жаль.
Попри атаки ворога і набіги Держаудитслужби, виробничі потужності оборонно-промислового комплексу цього року зросли втричі, а по окремих напрямках – в десятки разів.
Про це 27 грудня на брифінгу повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. За даними міністерства, нині оборонно-промисловий комплекс України охоплює 500 підприємств, на яких задіяно 300 тисяч працівників.
"Попри бойові дії, економіка нашої країни розвивається. І ОПК робить свій вагомий внесок: з 4,9% зростання ВВП України 1,5% дала оборонна галузь у 2023 році", – йдеться в повідомленні міністерства.
"Виробництво на державних підприємствах у грошовому еквіваленті зросло на 92% (порівняно з 2022 роком) і становить понад 79 млрд грн", – повідомив генеральний директор АТ "Українська оборонна промисловість" Герман Сметанін.
Це – понад 637 тисяч одиниць виробленої та відремонтованої продукції, що становить 1 117% від минулого року.
Слід зауважити, що деякі з підприємств робили релокацію і відбудову без допомоги уряду. Їм в цьому скоріше допомагав "цех", за яким бігало ДАСУ і кричало, що вони незаконно мають 3% прибутку (бо його забули включити в 335 постанову).
В результаті аудиту ДАСУ було порушено 44 провадження. Але головне не це, а те, що ДАСУ навіщось вимагало від деяких виробників ВПК документи про реальне розташування складів, виробничих потужностей та співвиконавців договорів.
Але це не найгірше – в Україні досить просто знайти дані про багато підприємств. Для цього навіть не треба особливо лізти у відкриті реєстри. В деяких випадках google видає значно більше інформації.
Зараз в Міноборони просять змінити постанову Кабміну, щоб під час публічних закупівель не оприлюднювати дані щодо виконавців договорів. І це логічно з міркувань безпеки армії.
Але, захищаючи тилові закупівлі, Кабміну та СБУ треба було б ще сильніше дбати про оборонку.
Натомість головний сюр полягає в тому, що є сайт, де можна побачити всіх підрядників і контракти державних воєнних підприємств. При цьому, як виявилось, багато хто взагалі не знав, що такий треш можливий на 10-му році війни.
Виявляється, скласти боєприпаси ялинкою і сфоткати на білому фоні для листівки – це загрожує безпеці. А от відкрита інформація про виробника – це нормально. Це – приблизно як спорядити бійця, а замість бронежилету одягти на нього паперову білу мішень.
Виділення в тексті мої, О.К.
Все більше і більше дізнаємося про некомпетентність або зраду влади. З цим треба щось робити.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта