Переробка побутових відходів в електрику і тепло в Швеції набрала таких обертів, що на звалища країни йде тільки 4% сміття (в середньому по Європі близько 38%), а сміттєпереробним заводам нема на чому працювати. Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття.
На спеціальних підприємствах відходи спалюються, за рахунок чого нагрівається вода, яка обігріває житлові і адміністративні будівлі (забезпечуючи 20% центрального опалення в Швеції).
Частина енергії використовується для вироблення електрики, яка живить приблизно чверть мільйона будинків. Швеція вже давно лідирує в цій галузі серед інших європейських держав.
Чиновники з Організації зі збору та утилізації відходів (Avfall Sverige) зрозуміли, що країна виробляє недостатньо сміття для забезпечення власних енергетичних потреб. Щоб вирішити проблему, фахівці організували імпорт відходів з інших країн. Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття. Більшу його частину поставить Норвегія. Цій країні спалювати свої відходи обходиться дорожче, ніж переправляти їх Швеції.
Втім, у цій радісній для будь-якого еколога картині не всі фарби райдужні. Спалювання сміття призводить до викиду в атмосферу діоксинів, які становлять загрозу для навколишнього середовища. Крім того, в тому, що залишилася після спалювання, міститься чимало важких металів. Цей побічний продукт перетворення відходів в енергію необхідно відправляти на все ті ж звалища, тому він експортується назад до Норвегії.
Катаріна Остлунд (Catarina Östlund), старший радник Агентства охорони навколишнього середовища (Naturvårdsverket), впевнена, що з часом провідним державам Європи не буде вистачати власного сміття для переробки. Тоді доведеться налагодити імпорт сміття з Італії, Болгарії, Румунії чи країн Прибалтики, які славляться своїми гігантськими смітниками і відсутністю сміттєпереробних заводів.
Не зважаючи на ситуацію, що склалася, Катаріна вважає, що Швеції потрібно зменшувати кількість вироблених відходів. «Нинішнє рішення добре лише в короткостроковій перспективі. Нам потрібен новий підхід до повторного використання та переробки сміття», - робить висновок Остлунд.
Наші інтереси:
В Україні потрібно терміново вивчити досвід Швеції і так само зробити!
У цій статті ознайомимось з трьома реальними історіями дії надлюдського розуму, розглянемо наш досвід його застосування і сформулюємо три найближчі завдання нашого проекту.
Швеції не вистачає свого сміття
Світ:
Переробка побутових відходів в електрику і тепло в Швеції набрала таких обертів, що на звалища країни йде тільки 4% сміття (в середньому по Європі близько 38%), а сміттєпереробним заводам нема на чому працювати. Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття.
16081205.jpg
На спеціальних підприємствах відходи спалюються, за рахунок чого нагрівається вода, яка обігріває житлові і адміністративні будівлі (забезпечуючи 20% центрального опалення в Швеції).
Частина енергії використовується для вироблення електрики, яка живить приблизно чверть мільйона будинків. Швеція вже давно лідирує в цій галузі серед інших європейських держав.
Чиновники з Організації зі збору та утилізації відходів (Avfall Sverige) зрозуміли, що країна виробляє недостатньо сміття для забезпечення власних енергетичних потреб. Щоб вирішити проблему, фахівці організували імпорт відходів з інших країн. Тепер Швеція буде щорічно забирати у сусідів приблизно 800 тисяч тонн сміття. Більшу його частину поставить Норвегія. Цій країні спалювати свої відходи обходиться дорожче, ніж переправляти їх Швеції.
Втім, у цій радісній для будь-якого еколога картині не всі фарби райдужні. Спалювання сміття призводить до викиду в атмосферу діоксинів, які становлять загрозу для навколишнього середовища. Крім того, в тому, що залишилася після спалювання, міститься чимало важких металів. Цей побічний продукт перетворення відходів в енергію необхідно відправляти на все ті ж звалища, тому він експортується назад до Норвегії.
Катаріна Остлунд (Catarina Östlund), старший радник Агентства охорони навколишнього середовища (Naturvårdsverket), впевнена, що з часом провідним державам Європи не буде вистачати власного сміття для переробки. Тоді доведеться налагодити імпорт сміття з Італії, Болгарії, Румунії чи країн Прибалтики, які славляться своїми гігантськими смітниками і відсутністю сміттєпереробних заводів.
Не зважаючи на ситуацію, що склалася, Катаріна вважає, що Швеції потрібно зменшувати кількість вироблених відходів. «Нинішнє рішення добре лише в короткостроковій перспективі. Нам потрібен новий підхід до повторного використання та переробки сміття», - робить висновок Остлунд.
В Україні потрібно терміново вивчити досвід Швеції і так само зробити!
Зверніть увагу
Шукачі перлів: надлюдський розум «Народного Оглядача», його практичні прояви та перспективи