Цього року завод Nammo Lapua, що виробляє оболонки для артилерійських снарядів, має намір збільшити виробництво вп'ятеро через війну в Україні, повідомив регіональний директор підприємства Ілкка Хейккіля. Для цього компанія має отримати підтримку від ЄС та уряду Фінляндії.
Спільна норвезько-фінська компанія Nammo (Nordic Ammunition Company) подала заявку на участь у проєкті ЄС Asap для збільшення виробництва боєприпасів, пише Yle.fi.
Акції компанії порівну розділені між Міністерством торгівлі та промисловості Норвегії та фінською оборонною корпорацією Patria, тому проєкт також потребуватиме позитивного рішення та фінансування від уряду Фінляндії.
У разі погодження проєкту компанія побудує новий завод з виробництва артилерійських снарядів.
Як зазначає видання Helsingin Sanomat, Хейккіля вважає, що рішення щодо проєкту можна очікувати у березні-квітні. Оскільки Nammo є одним з найбільших виробників артилерійських боєприпасів в ЄС, він впевнений, що заявка компанії не залишиться непоміченою в Брюсселі.
– Якщо проєкт отримає зелене світло, ми готові розпочати закупівлю обладнання влітку. Це був би дворічний проєкт: тобто, якщо буде знайдена необхідна підтримка в ЄС та країні базування, за графіком проєкту влітку 2026 року у нас буде новий завод на етапі введення в експлуатацію, – каже Хейккіля.
На його думку, новий виробничий об’єкт може бути побудований у Састамалі поруч з наявним заводом, але інші варіанти також не виключені.
За словами Хейккіля, зараз у завод інвестують понад десять мільйонів євро. Вони підуть на модернізацію успадкованої з початку 1980-х років технології виробничої лінії й на оновлення токарних верстатів, де формуються оболонки снарядів.
На заводі Nammo у Састамалі виготовляють артилерійські та мінометні снаряди, але виробництво не працює з вибухівкою. Звідси продукція також не надходить безпосередньо в Україну, адже Nammo постачає оболонки снарядів Силам оборони, що відповідають за їхнє наповнення. Частина матеріалів зі складів Сил оборони потрапляє в Україну.
Зазвичай завод отримує сировину, сталеві прути довжиною близько восьми метрів і вагою 800 кілограмів, вантажівкою з фінського металургійного заводу.
У Састамалі сировину нагрівають в індукційній печі до понад тисячі градусів. Після цього гідравлічним пресом формують заготовку, яку потім точать, піддають термообробці та обробці поверхні для перетворення у потрібний продукт.
Виробнича лінія заводу високоавтоматизована, і, за словами керівника виробництва Роні Лаппалайнена, робоча сила потрібна перш за все для контролю процесу та забезпечення якості.
Наприклад, одним із найважливіших етапів виробництва снарядів є термообробка, що визначає механічні властивості матеріалу.
Снаряди повинні витримувати величезну напругу в стволі гармати й правильно розбиватися при вибуху. Вони мають бути найвищої якості – наприклад, калібр снарядів 155 мм повинен мати точність до сотих часток міліметра.
Кожен мінометний снаряд проходить, зокрема, ультразвукове обстеження, для перевірки наявності тріщин.
– Кожен снаряд, який виходить звідси, пройшов стовідсоткову автоматичну перевірку, а також перевірку людьми. На ролі забезпечення якості у цьому типі продукції, напевно, наголошується більше, ніж у деяких інших, – каже Лаппалайнен.
За останні пару років завод у Састамалі подвоїв кількість співробітників до нинішніх сорока завдяки збільшенню виробництва. За словами Лаппалайнена, зараз завод працює в основному у дві зміни, але на деяких етапах роботи – у три зміни.
– Завод працює майже на повну потужність, але завдяки збільшенню персоналу та змін, виробництво все ще можна дещо збільшити з нинішнього рівня, – каже Лаппалайнен.
Він каже, що минулого року на завод було прийнято двадцять нових співробітників, в основному з Састамали. Більшість працівників заводу мають освіту в металургії та досвід роботи в машинобудівній галузі. Й вже зараз, за словами Лаппалайнена, на завод наймають більше людей.
– Ми маємо навантаження як мінімум на три роки вперед. На цей час не так багато робочих місць або галузей можуть сказати те саме, – зазначає Лаппалайнен.
За словами Хейккіля, така ж ситуація і на інших заводах Nammo у Фінляндії. Відставання замовлень великі, а перспективи обороту зростають.
– Навіть якщо зараз закінчиться війна, склади доведеться заповнювати ще багато років. Принаймні до 2030 року перспективи досить ясні.
– Звичайно, ми всі хочемо миру. Це звучить суперечливо, що через війну в Європі зростає попит на нашу продукцію, але ми нічого не можемо з цим зробити. Наша роль полягає в тому, щоб робити все можливе, щоб мати можливість відповідати на запити, які надходять до нас, – каже він.
Наші інтереси:
Скандинавські країни та Фінляндія зокрема включилися у війну проти Росії на боці України.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
Фінський завод з виробництва боєприпасів у п'ять разів збільшить випуск продукції для допомоги Україні
Категорія:
Світ:
Спецтема:
Цього року завод Nammo Lapua, що виробляє оболонки для артилерійських снарядів, має намір збільшити виробництво вп'ятеро через війну в Україні, повідомив регіональний директор підприємства Ілкка Хейккіля. Для цього компанія має отримати підтримку від ЄС та уряду Фінляндії.
24020501.jpg
Спільна норвезько-фінська компанія Nammo (Nordic Ammunition Company) подала заявку на участь у проєкті ЄС Asap для збільшення виробництва боєприпасів, пише Yle.fi.
Акції компанії порівну розділені між Міністерством торгівлі та промисловості Норвегії та фінською оборонною корпорацією Patria, тому проєкт також потребуватиме позитивного рішення та фінансування від уряду Фінляндії.
У разі погодження проєкту компанія побудує новий завод з виробництва артилерійських снарядів.
Як зазначає видання Helsingin Sanomat, Хейккіля вважає, що рішення щодо проєкту можна очікувати у березні-квітні. Оскільки Nammo є одним з найбільших виробників артилерійських боєприпасів в ЄС, він впевнений, що заявка компанії не залишиться непоміченою в Брюсселі.
– Якщо проєкт отримає зелене світло, ми готові розпочати закупівлю обладнання влітку. Це був би дворічний проєкт: тобто, якщо буде знайдена необхідна підтримка в ЄС та країні базування, за графіком проєкту влітку 2026 року у нас буде новий завод на етапі введення в експлуатацію, – каже Хейккіля.
На його думку, новий виробничий об’єкт може бути побудований у Састамалі поруч з наявним заводом, але інші варіанти також не виключені.
За словами Хейккіля, зараз у завод інвестують понад десять мільйонів євро. Вони підуть на модернізацію успадкованої з початку 1980-х років технології виробничої лінії й на оновлення токарних верстатів, де формуються оболонки снарядів.
На заводі Nammo у Састамалі виготовляють артилерійські та мінометні снаряди, але виробництво не працює з вибухівкою. Звідси продукція також не надходить безпосередньо в Україну, адже Nammo постачає оболонки снарядів Силам оборони, що відповідають за їхнє наповнення. Частина матеріалів зі складів Сил оборони потрапляє в Україну.
Зазвичай завод отримує сировину, сталеві прути довжиною близько восьми метрів і вагою 800 кілограмів, вантажівкою з фінського металургійного заводу.
У Састамалі сировину нагрівають в індукційній печі до понад тисячі градусів. Після цього гідравлічним пресом формують заготовку, яку потім точать, піддають термообробці та обробці поверхні для перетворення у потрібний продукт.
Виробнича лінія заводу високоавтоматизована, і, за словами керівника виробництва Роні Лаппалайнена, робоча сила потрібна перш за все для контролю процесу та забезпечення якості.
Наприклад, одним із найважливіших етапів виробництва снарядів є термообробка, що визначає механічні властивості матеріалу.
Снаряди повинні витримувати величезну напругу в стволі гармати й правильно розбиватися при вибуху. Вони мають бути найвищої якості – наприклад, калібр снарядів 155 мм повинен мати точність до сотих часток міліметра.
Кожен мінометний снаряд проходить, зокрема, ультразвукове обстеження, для перевірки наявності тріщин.
– Кожен снаряд, який виходить звідси, пройшов стовідсоткову автоматичну перевірку, а також перевірку людьми. На ролі забезпечення якості у цьому типі продукції, напевно, наголошується більше, ніж у деяких інших, – каже Лаппалайнен.
За останні пару років завод у Састамалі подвоїв кількість співробітників до нинішніх сорока завдяки збільшенню виробництва. За словами Лаппалайнена, зараз завод працює в основному у дві зміни, але на деяких етапах роботи – у три зміни.
– Завод працює майже на повну потужність, але завдяки збільшенню персоналу та змін, виробництво все ще можна дещо збільшити з нинішнього рівня, – каже Лаппалайнен.
Він каже, що минулого року на завод було прийнято двадцять нових співробітників, в основному з Састамали. Більшість працівників заводу мають освіту в металургії та досвід роботи в машинобудівній галузі. Й вже зараз, за словами Лаппалайнена, на завод наймають більше людей.
– Ми маємо навантаження як мінімум на три роки вперед. На цей час не так багато робочих місць або галузей можуть сказати те саме, – зазначає Лаппалайнен.
За словами Хейккіля, така ж ситуація і на інших заводах Nammo у Фінляндії. Відставання замовлень великі, а перспективи обороту зростають.
– Навіть якщо зараз закінчиться війна, склади доведеться заповнювати ще багато років. Принаймні до 2030 року перспективи досить ясні.
– Звичайно, ми всі хочемо миру. Це звучить суперечливо, що через війну в Європі зростає попит на нашу продукцію, але ми нічого не можемо з цим зробити. Наша роль полягає в тому, щоб робити все можливе, щоб мати можливість відповідати на запити, які надходять до нас, – каже він.
Скандинавські країни та Фінляндія зокрема включилися у війну проти Росії на боці України.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта