25 листопада у 90-ті роковини Голодомору, який насправді є геноцидом українців, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври в Києві відбулася спільна молитва. Участь у ранкових поминальних заходах взяли також закордонні делегації: Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, Президент Швейцарії Ален Берсе, Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте, голови та члени іноземних парламентів, представники дипломатичного корпусу.
25 листопада о 16:00 почалася загальнонаціональна акція «Запали свічку». Їй передувала Панахида біля меморіалу жертвам Голодомору-геноциду в Києві, яку очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Нагадаємо, 28 листопада 2006 р. Верховна Рада України прийняла Закон України „Про Голодомор 1932-33 рр". Пам'ять жертв Голодоморів ми вшановуємо в останню суботу листопада.
До 90-х роковин Голодомору 1932-33 років вийшов збірник раніше невідомих архівних документів, які підтверджують планомірний характер дій радянської влади з вилучення в українських селян зерна і продовольства загалом, пише Радіо Свобода.
Збірник, у який увійшов 171 новий документ, був представлений на науковій конференції, яка пройшла у стінах Києво-Печерської лаври. Символічно, що саме в цих стінах на 90-і роковини штучного голоду уперше помолилися за жертв Голодомору 1932-33 років як геноциду.
Криворізька професорка Наталія Романець представила книгу "Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 рр. на Дніпропетровщині". Це – збірник документів, які свідчать про масштаби та характер голоду в регіоні. Науковиця упорядкувала 171 документ, який публікується вперше.
Романець працює з темою Голодомору і досліджує архівні документи понад 30 років. Оцифрування усіх документів, які підтверджують злочин Голодомору, наголошує дослідниця, –це необхідність.
"Документи «згасають», їх майже неможливо читати. Я вважаю, що це дуже велика проблема, – пояснює дослідниця, – коли я 30 років тому зайшла в архів, а потім у 2009 році, то частина документів уже була нечитабельною". Деякі дані вдалося відновити лише завдяки власним фотографіям з архіву та переписам, які науковиця робила раніше.
У збірнику вперше публікуються директиви ЦК КП(б)У до райкомів, міськкомів, уповноважених із хлібозаготівлі. Довгий час вони були засекреченими.
Окремий пункт, який Наталія Романець досліджує вже багато років, – це спротив селянства.
"Це були хлібозаготівлі у вже колективізованому селі. І влада вважала, що вона може отримувати із колгоспів стільки зерна, скільки їй потрібно. Реальна ж ситуація в аграрному секторі була зовсім іншою", – стверджує науковиця.
Сільське господарство було фактично зруйноване, селяни не хотіли вступати до колгоспів, вирізали худобу, знищували власний сільськогосподарський реманент.
Натомість у партії пояснювали невиконання планів хлібозаготівлі «проникненнями антирадянських елементів». Це добре вписувалося у сталінську концепцію посилення класової боротьби.
Насправді ж, документи свідчать про те, що плани хлібозаготівлі були абсолютно нереалістичними. Вони не враховували втрати урожаю, які часом складали до 40%.
На 1931 рік план становив 80% заготівлі зібраного, а на 1932, практично критичне значення, – 100%. Тобто колгоспам Дніпропетровщини були затверджені плани, які було неможливо виконати.
Наші інтереси:
Пам'ятаємо злочини радянського режиму. Розуміємо, що правонаступник того режиму зараз відкрито воює з Україною. Наш споконвічний ворог і тепер має ту саму мету – знищити український народ. Росія прийшла війною в Україну в тому числі й задля грабунку українського хліба. Росія планувала голод в Україні.
«Життя у вулику передбачає не регламентовану монотонність, а МЕТАМОРФОЗУ. Коли комаха досягає межі своїх можливостей, вона чудесним чином перетворюється на абсолютно нову істоту. У цій метаморфозі я...
90-та річниця Голодомору в Україні. Пам'ятаймо про мільйони українців, яких радянська влада прирекла на смерть
Категорія:
Світ:
Спецтема:
25 листопада у 90-ті роковини Голодомору, який насправді є геноцидом українців, в Успенському соборі Києво-Печерської лаври в Києві відбулася спільна молитва. Участь у ранкових поминальних заходах взяли також закордонні делегації: Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, Президент Швейцарії Ален Берсе, Прем’єр-міністр Литви Інгріда Шимоніте, голови та члени іноземних парламентів, представники дипломатичного корпусу.
23112502.png
Про це йдеться у повідомленні пресцентру УГКЦ.
25 листопада о 16:00 почалася загальнонаціональна акція «Запали свічку». Їй передувала Панахида біля меморіалу жертвам Голодомору-геноциду в Києві, яку очолив Глава УГКЦ Блаженніший Святослав.
Нагадаємо, 28 листопада 2006 р. Верховна Рада України прийняла Закон України „Про Голодомор 1932-33 рр". Пам'ять жертв Голодоморів ми вшановуємо в останню суботу листопада.
До 90-х роковин Голодомору 1932-33 років вийшов збірник раніше невідомих архівних документів, які підтверджують планомірний характер дій радянської влади з вилучення в українських селян зерна і продовольства загалом, пише Радіо Свобода.
Збірник, у який увійшов 171 новий документ, був представлений на науковій конференції, яка пройшла у стінах Києво-Печерської лаври. Символічно, що саме в цих стінах на 90-і роковини штучного голоду уперше помолилися за жертв Голодомору 1932-33 років як геноциду.
Криворізька професорка Наталія Романець представила книгу "Механізми творення Голодомору: хлібозаготівельні кампанії 1931-1933 рр. на Дніпропетровщині". Це – збірник документів, які свідчать про масштаби та характер голоду в регіоні. Науковиця упорядкувала 171 документ, який публікується вперше.
Романець працює з темою Голодомору і досліджує архівні документи понад 30 років. Оцифрування усіх документів, які підтверджують злочин Голодомору, наголошує дослідниця, –це необхідність.
"Документи «згасають», їх майже неможливо читати. Я вважаю, що це дуже велика проблема, – пояснює дослідниця, – коли я 30 років тому зайшла в архів, а потім у 2009 році, то частина документів уже була нечитабельною". Деякі дані вдалося відновити лише завдяки власним фотографіям з архіву та переписам, які науковиця робила раніше.
У збірнику вперше публікуються директиви ЦК КП(б)У до райкомів, міськкомів, уповноважених із хлібозаготівлі. Довгий час вони були засекреченими.
Окремий пункт, який Наталія Романець досліджує вже багато років, – це спротив селянства.
"Це були хлібозаготівлі у вже колективізованому селі. І влада вважала, що вона може отримувати із колгоспів стільки зерна, скільки їй потрібно. Реальна ж ситуація в аграрному секторі була зовсім іншою", – стверджує науковиця.
Сільське господарство було фактично зруйноване, селяни не хотіли вступати до колгоспів, вирізали худобу, знищували власний сільськогосподарський реманент.
Натомість у партії пояснювали невиконання планів хлібозаготівлі «проникненнями антирадянських елементів». Це добре вписувалося у сталінську концепцію посилення класової боротьби.
Насправді ж, документи свідчать про те, що плани хлібозаготівлі були абсолютно нереалістичними. Вони не враховували втрати урожаю, які часом складали до 40%.
На 1931 рік план становив 80% заготівлі зібраного, а на 1932, практично критичне значення, – 100%. Тобто колгоспам Дніпропетровщини були затверджені плани, які було неможливо виконати.
Пам'ятаємо злочини радянського режиму. Розуміємо, що правонаступник того режиму зараз відкрито воює з Україною. Наш споконвічний ворог і тепер має ту саму мету – знищити український народ. Росія прийшла війною в Україну в тому числі й задля грабунку українського хліба. Росія планувала голод в Україні.
Зверніть увагу
«Вулик Геллстрома», «Дюна» і 10 принципів Джигаду – політичний проект Френка Герберта