Промисловість переїжджає на захід України – це шанс для України чи нова проблема?

Війна в Україні катастрофічно вплинула на східні промислові регіони, спричинивши масштабний обвал економіки, але водночас це дало поштовх до необхідної модернізації та релокації бізнесу на безпечніший захід країни. Багато підприємств перенесли свої потужності, створюючи нові робочі місця, хоча цей процес і супроводжується певними логістичними труднощами та соціальною напругою через питання екології чи бронювання.

Про це в інтерв'ю каналу «Комерсант Український» розповів відомий український економіст Андрій Новак.

На  його думку, ворог прагне не стільки отримати ресурси, скільки знищити українську державність, проте саме зараз Україна має шанс остаточно відмовитися від застарілих радянських підходів. Замість простого відновлення зруйнованого пострадянського спадку державі необхідно розробити чітку економічну модель високих технологій і залучати інвестиції через конкурентну продукцію. 

Успіх майбутнього відновлення напряму залежить від внутрішніх стратегічних кроків уряду, цифровізації процесів та відмови від надмірного державного втручання в бізнес.

Україна не повинна залишатися сировинним придатком чи спиратися суто на аграрну модель, оскільки суто аграрна економіка є гарантією бідного населення. 

Необхідно остаточно відійти від радянського типу енергоємної та важкої промисловості (зокрема від вугільної галузі як джерела енергії минулого).

Відновлення країни не повинно полягати у відбудові всього зруйнованого. Необхідно провести економічний аудит і відновлювати лише те, що є доцільним з огляду на тенденції глобального ринку, окупність та перспективу.

Оскільки через війну та міграцію країна стикається з гострим дефіцитом людських ресурсів, реальний сектор має активно впроваджувати роботизовані комплекси, автоматизацію та новітні технології.

Заморожені російські активи та репарації допоможуть ліквідувати першочергові наслідки війни, але довгостроковий розвиток залежить від реальних інвестицій. Інвестор приходить під конкурентний продукт, високу прибутковість, чітку перспективу розвитку та безпеку (фізичну, енергетичну, правову), яка стала визначальним економічним фактором.

Держава повинна мінімізувати втручання в економіку: не підвищувати податки, спрощувати правила гри та зафіксувати чіткі економічні параметри для стабільності уряду й Нацбанку.

Українські підприємства мають виготовляти продукт для світового ринку та бути готовими витримувати жорстку глобальну конкуренцію (зокрема з боку Китаю).