Мовознавець Павло Гриценко: "Фемінітиви – це дике втручання у структуру мови"

Павло Гриценко розглядає мову як фундамент національної ідентичності та духовної стійкості. Опанування мови – це не лише знання граматичних правил, а й глибокий процес інтелектуального саморозвитку та зв'язку з поколіннями. 

У подкасті Тетяни Гончарової він критикує сучасний освітній підхід за зайвий формалізм, застерігає від шкідливого впливу гаджетів на комунікативні навички дітей та вважає фемінітиви «диким втручанням» у мову. 

Павло Гриценко Павло Гриценко називає впровадження фемінітивів «диким втручанням» у структуру мови та «проявом бандитизму».

Українська мова вже володіє всіма інструментами для вираження жіночої та чоловічої статі. Ця опозиція природно передається різними коренями слів, суфіксами, закінченнями та синтаксисом (наприклад, формою дієслова: "прийшла" чітко вказує на жіночий рід без потреби вигадувати додаткові форми). Навіть історично чоловічі за посадою слова, як-от "суддя", належать до жіночого роду і ніколи не створювали проблем для розуміння.

Мовознавець вважає фемінітиви штучним утворенням, яке просувається зацікавленими групами за грантові кошти та накидається суспільству урядовими клерками. Він наголошує, що чиновники не знають української мови на високому рівні і не мають права так знущатися з того, чого вони самі не створювали.

Фальш та недоцільність в офіційній сфері

Розглядаючи пропозицію ввести фемінітиви до переліку медичних спеціальностей (як-от "фізіотерапевтиня" чи "терапевтка"), Гриценко називає це «фальшю у самій основі». Лікарі чоловічої та жіночої статі мають абсолютно однакові функціональні обов'язки та оплату праці за законом, тому штучне розділення назв посад є абсолютно безглуздим.

Руйнування мовної традиції

Науковець критикує появу в підручниках конструкцій на зразок "учні і учениці", пояснюючи, що іменник "учні" у формі множини історично та граматично вже позначає осіб обох статей одночасно.

Гриценко не виступає проти фемінітивів як таких у розмовному побуті. Наприклад, вживання слова "лікарка" в неофіційному спілкуванні є природним процесом мовотворення й нікого не шокує. Проблема полягає в одномоментному, примусовому насильстві над усім словниковим складом з боку держави.

Неправильне розуміння рівноправ'я

Гриценко переконаний, що гра у фемінітиви є «від лукавого», оскільки справжнє високе рівноправ'я історично закладене в самій структурі української родини та соціуму, де жінка завжди мала реальні права та можливість виконувати своє призначення, а не залежала від суфіксів у назвах професій.

Він також вважає, що боротьба за мову є невід'ємною частиною боротьби за незалежну державу, а мовне середовище – це головний фронт національного спротиву.