Богдан «Тавр» Кротевич пропонує реформувати систему мобілізації та проходження військової служби через три базові напрями

"Люди є людьми, з їхнім его, імпульсивністю, нарцисизмом, самодурством і безліччю інших суб’єктивних характеристик. Як не існує незалежних медіа, так і не існує об’єктивної думки. Так і не буде існувати ідеальної армії, не дивлячись на те, що все одно треба тягнутись до ідеалу", – пише він і зауважує: "Насправді все, що я пишу тут, – це молоді, яка, сподіваюсь, не буде повторювати наші помилки. Бо ми вже повторюємо помилки наших попередників". 

Отже, в документі, який Богдан Кротевич оприлюднив 8 липня, він пише:

Основну проблематику поточного стану мобілізації та проходження військової служби доцільно розглядати через три базові напрями: запит на справедливість, контроль відповідальності та дотримання соціальних гарантій.

Запит на справедливість виникає через нерівномірність правил мобілізації, непрозорість бронювання, відсутність зрозумілої логіки розподілу людського ресурсу між підрозділами та неможливість прогнозувати строки служби без дієвої системи ротацій. У таких умовах людина не бачить однакових правил для всіх, а підрозділи не отримують поповнення відповідно до реальних втрат, навантаження та потреб.

Контроль відповідальності має охоплювати не лише громадян, які ухиляються від виконання обов’язку або самовільно залишають службу, а й посадових осіб, командирів та управлінські ланки, від рішень яких залежить комплектування, облік втрат, розподіл ресурсу і достовірність даних. Без відповідальності на всіх рівнях система залишається фрагментарною і залежною від ручних рішень. 

Дотримання соціальних гарантій є окремою умовою довіри до служби. Йдеться не про формальний перелік пільг, а про реальний доступ до грошового забезпечення, медицини, реабілітації, захисту сім’ї, освіти, юридичної допомоги та повернення до цивільного життя після служби.
 

26071002.png

Визначені строки служби можливі лише за наявності підготовленого резерву, достатнього комплектування чинних бригад, планових ротацій і системного відновлення підрозділів. Облік втрат, контроль розподілу ресурсу, відповідальність, бронювання та соціальні гарантії забезпечують функціонування цього механізму.

Запуск моделі доцільно здійснювати поетапно: через визначений навчальний контур Міністерства оборони, один корпус і базову бригаду, з подальшим масштабуванням після перевірки спроможності системи. 

1. Підготовка резерву та запуск ротацій
Поточна модель мобілізації демонструє низьку ефективність не лише на етапі виявлення людського капіталу, а й на етапі його реального включення в систему. 

За наявними даними, протягом року до ТЦК було доставлено понад 630 тисяч осіб, з яких фактично мобілізовано близько 225 тисяч. Це означає, що система працює з конверсією на рівні приблизно третини, а основний дефіцит виникає не тільки через ухилення, а через відсутність зрозумілого та керованого механізму переходу від мобілізації до служби. 

У середньому це формує орієнтовний місячний потік на рівні 18–20 тисяч мобілізованих. Саме від цієї бази доцільно будувати новий механізм.

Богдан Кротевич пропонує створити окремий контур підготовки під прямим управлінням Міністерства оборони України (навчальний центр), який буде інтегрований у загальну систему комплектування, але працюватиме за іншою логікою. Його ключова функція – формування підготовленого особового складу для організованого доукомплектування існуючих підрозділів, відновлення їхньої боєздатності та подальшого запуску ротаційного циклу. Формування нових підрозділів може розглядатися лише після стабілізації комплектування існуючих бригад і створення достатнього підготовленого резерву.

Формування ресурсу в межах цього механізму здійснюється за змішаним принципом. Частина людей потрапляє через загальну мобілізацію за алгоритмічним розподілом, що мінімізує можливість маніпуляцій. Додатково відкривається канал добровільного рекрутингу, який дозволяє залучити більш мотивований ресурс. Добровільний рекрутинг у межах навчального центру має бути обмеженим і прив’язаним до фіксованої щомісячної квоти підготовки. Базовий обсяг цієї квоти формується із загального мобілізаційного потоку та добровольців, які відповідають визначеним критеріям відбору.

Система підготовки в цьому контурі будується як послідовний цикл. Вона включає базову індивідуальну підготовку, підготовку в складі малих підрозділів та подальше злагодження як єдиного формування. Ключовим є те, що люди готуються разом як майбутній підрозділ, а не розподіляються по різних частинах.

Критичною умовою є обмеження дострокового використання цього ресурсу. Люди, які проходять підготовку в цьому контурі, не можуть бути направлені в бойові підрозділи до завершення циклу підготовки, окрім чітко визначених виняткових випадків, рішення про такі винятки приймається на рівні Міністра оборони України, що фактично забезпечує «захищеність» цього ресурсу.

2. Облік, контроль та аудит втрат
Поточна система обліку втрат є фрагментарною і не виконує функцію інструменту управління. 

Відсутність єдиного стандарту, обмежений доступ до даних і залежність від ручних зведень призводять до викривлення реальної картини.
Окрім цього, відсутній системний контроль доцільності розподілу ресурсу, що створює ризики непрозорих рішень і фаворитизму при комплектуванні підрозділів.

Кротевич пропонує створити єдину систему обліку та аудиту втрат під нормативним контролем Міністерства оборони України із паралельним запровадженням механізму контролю обґрунтованості розподілу людського капіталу, який здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.
На першому етапі встановлюється обов’язковий єдиний стандарт обліку втрат. 

Паралельно запроваджується механізм постійного вибіркового аудиту. Його завдання – перевірка достовірності обліку втрат, та виявлення аномалій. Зокрема, системно підвищені втрати в окремих підрозділах або напрямках мають розглядатися як сигнал для управлінських рішень.
Ключовим новим елементом є контроль доцільності розподілу ресурсу. 

3. Облік і аналіз втрат територій
Поточна проблема полягає не лише у самих втратах територій, а у відсутності єдиного і об’єктивного розуміння, де саме проходить лінія бойового зіткнення і як вона змінюється. Інформація часто розрізнена, запізнюється або подається в спрощеному вигляді, що унеможливлює якісне управління і аналіз. У результаті рішення приймаються без повної картини.

Пропонується створити окрему систему обліку та аналізу змін лінії бойового зіткнення і втрат територій як самостійний управлінський інструмент під координацією Міністерства оборони України із залученням Генерального штабу Збройних Сил України як джерела первинних даних.
Втрата території має оцінюватися не лише за площею, а в сукупності трьох параметрів: масштаб (площа), тип місцевості та наслідки для бойової обстановки, оскільки відхід підрозділу з ділянки площею кілька квадратних кілометрів у низинній або тактично незначущій місцевості може не мати критичного впливу на оборону і бути виправданим, тоді як втрата значно меншої за площею території, що включає висоту, населений пункт або важливий логістичний елемент, може мати суттєві оперативні наслідки, тому площа використовується як показник масштабу, але її оцінка здійснюється лише у зв’язці з характеристиками місцевості та впливом на подальший перебіг бойових дій.

Окремий розділ Кротевич приділив системі бронювання. На його думку, перший крок – визначити єдиний центр відповідальності. 

Раціонально залишити базову роль за Міністерством економіки України як платформу для колегіального рішення. На його базі або на рівні
Кабінет Міністрів України доцільно створити постійно діючий орган, який приймає фінальні рішення щодо бронювання. Ключовою умовою є обов’язкова участь Міністерство оборони України із реальним впливом, а не формальним погодженням. Це дозволяє вперше поєднати дві різні логіки – економічну доцільність і військову необхідність. Без цього баланс неможливий, і система завжди буде перекошена в один із боків.

Друга зміна стосується обліку. Необхідно створити єдиний цифровий реєстр бронювання, розробку якого логічно покласти на Міністерство цифрової трансформації України із інтеграцією до військового обліку і податкових систем. 

Але важливо, щоб це був не просто реєстр, а інструмент контролю. Бронювання має мати чіткий строк дії і автоматично втрачатися без підтвердження. Переатестація повинна бути обов’язковою і регулярною, а система відстежувати поведінку підприємства. Якщо компанія різко збільшує штат або змінює економічні показники, це має автоматично викликати перевірку. 

В окремому розділі Богдан Кротевич пропонує посилити відповідальність громадянина, якщо він ухиляється від військової служби або «пішов у СЗЧ».

Держава має зібрати соціальні гарантії в єдиний пакет, додавши туди пільги або спеціальні програми, які захищають сімʼю, коли військовий перебуває на фронті, поранений або загинув, і гарантують повернення в цивільне життя.

Для військових і ветеранів треба зробити окремий пакет медичної допомоги, щоб вони знали, яке лікування і підтримку можуть отримати. Військовим і ветеранам мають спростити отримання пільг і послуг через один цифровий профіль, де все буде оформлюватися автоматично. Людині не доведеться щоразу збирати довідки та ходити по різних установах.

Військовим мають допомагати не тільки зарплатою, але й з житлом, кредитами та поверненням до роботи після служби. 

Військові мають бути захищені юридично і в той час, поки служать. Наприклад, щоб їхнє майно, бізнес чи важливі договори не постраждали через те, що вони на службі.