Німеччина допоможе Україні створити аналог ЗРК Patriot – промислові підприємства обох країн уже узгоджують деталі проекту

На засіданні Контактної групи з питань України в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі 18 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус (Boris Pistorius) та його український колега Михайло Федоров підписали угоду про спільну розробку нової системи протиповітряної оборони. Як повідомила пресслужба міністра Пісторіуса, промислові підприємства обох країн уже узгоджують деталі проекту. Йдеться про захист від балістичних ракет.

Як пише у своїй статті на Deutsche Welle оглядач з Берліна Роман Гончаренко, отже Німеччина та Україна домовилися спільно створювати аналог американського зенітного ракетного комплексу Patriot – наразі єдиного комплексу, який є на озброєнні як України, так і країн НАТО в Європі, здатного ефективно перехоплювати балістичні ракети.

Те, що відбувається щось незвичне, стало зрозуміло кількома днями раніше, коли на оборонній виставці Eurosatory в Парижі відразу дві провідні європейські компанії оборонної промисловості підписали угоди про наміри з українськими партнерами. У центрі цих домовленостей – створення далекобійних ракет з радіусом дії в кілька сотень кілометрів, так званих Deep Strike, а також систем протиповітряної оборони.

Так, найбільший європейський виробник ракетних систем MBDA, чий оборот у 2025 році становив 5,8 млрд євро, має намір співпрацювати з відомим ще з радянських часів київським конструкторським бюро "Луч" у створенні крилатих ракет типу "Нептун-2". До портфеля продукції MBDA, серед іншого, входять німецько-шведські крилаті ракети TAURUS, які Київ уже давно і поки що безуспішно просить у Берліна. Також очікується, що до кінця 2026 року компанія вироблятиме в Німеччині ракети для комплексів Patriot за американською ліцензією. 

Тижнем раніше, на Берлінському авіасалоні ILA, концерн MBDA підписав угоду про партнерство з компанією "Українська бронетехніка". Йдеться про далекобійні системи та засоби захисту від безпілотних літальних апаратів. 

Усе це є незвичним, оскільки до цього часу MBDA не афішувала свої контакти з Україною та плани щодо співпраці з нею. Деякі експерти оборонної галузі пояснюють це нещодавніми домовленостями між Німеччиною та Україною у сфері оборони. За останні тижні таких домовленостей було укладено кілька, і, схоже, їх буде ще більше. 

На авіасалоні в Берліні німецька компанія Diehl, виробник систем ППО малої та середньої дальності IRIS-T, заявила про намір виробляти в Німеччині для потреб Бундесверу українську крилату ракету FP-5 "Фламінго", яку розробив і постачає українській армії стартап Fire Point. 
 

Поки Diehl лише планує розпочати переговори з Fire Point, інша німецька компанія – баварська Hensoldt – на виставці в Парижі вже підписала з нею угоду про наміри. Зокрема, йдеться про "спільну інтеграцію перевірених у бойових умовах і наявних компонентів у наземну систему ППО та ПРО, здатну виявляти й уражати балістичні ракети", зазначається в повідомленні німецької компанії.

У зв'язку з цим згадується проект Freyja, який українські ЗМІ називають "дешевим аналогом Patriot". Основою цього проєкту є українська ракета-перехоплювач FP-7x. Співвласник Fire Point Денис Штілерман у травні повідомив, що його компанія бере участь у цьому проєкті разом із Німеччиною, Францією та Норвегією. Наразі тривають випробування дослідних зразків, а перше перехоплення російської балістичної ракети можна очікувати до кінця 2026 року.

Йоахім Краузе (Joachim Krause), колишній директор Інституту дослідження політики безпеки при Кільському університеті на півночі Німеччини, вважає такі терміни цілком реалістичними. "Досі було так, що якщо українці щось оголошують, то саме так і відбувається", – сказав експерт у коментарі для DW.

Hensoldt з річним оборотом майже 2,5 млрд євро (2025 рік) є одним зі світових лідерів на ринку радарних систем. Його продукція, насамперед сучасні радари TLMR-4D, постачається в Україну від початку повномасштабного вторгнення Росії. За даними виробника, такий радар здатний одночасно відстежувати до 1500 повітряних цілей у радіусі до 250 кілометрів. "Це чудовий радар, кращий, ніж у Patriot", – зазначив Краузе, оскільки радар комплексу IRIS-T може відстежувати цілі в секторі 360 градусів, тоді як Patriot такої можливості не має. 

Як Трамп підштовхнув Берлін і Київ до співпраці

Чи можна говорити про переломний момент у німецько-українському співробітництві? "Думаю, що так", – сказав австрійський військовий експерт Ґустав Ґрессель (Gustav Gressel). На його думку, йдеться, зокрема, про можливість використання компонентів MBDA, насамперед елементів систем керування, в українських крилатих ракетах.

Схоже оцінює ситуацію і Йоахім Краузе. Він називає дві причини. Адміністрація президента США Дональда Трампа нещодавно відмовилася передавати Німеччині крилаті ракети Tomahawk, а також заявила про намір скоротити присутність бойової авіації США в Європі. 

"Це величезна втрата", – каже Краузе. Німеччина не має власних далекобійних ракет, тоді як Україна має ракету "Фламінго", яка хоч і є простішою за американські аналоги, проте значно дешевша. За словами Краузе, українських ракет достатньо для "перенасичення російської системи ПРО", що влаштовує Бундесвер як елемент стримування. На думку Краузе, потреби Берліна та Києва нині не просто збіглися. "Тепер ми перебуваємо в ситуації, коли залежимо від України", – говорить він.