Він вказав про невдалі спроби адміністрації Трампа тиснути на Україну задля мирних перемовин та пояснив, як війна США з Іраном непрямо посилила фінансові ресурси Росії. 

Особливу увагу Самусь приділив технологічній перевазі України, зокрема розвитку вітчизняної балістики та системним ударам по логістиці окупантів у Криму. 

Самусь наголошує на важливості ізоляції півострова як ключового центру тяжіння, що може призвести до фактичного припинення там ворожої військової діяльності.

Він зазначає, що те, що робить українська промисловість і українське військо – це постійні ітерації, вдосконалення технологій. Це удосконалення використання тих самих систем управління, зв'язку, наведення – в умовах протидії РЕБ.

"Ви не повірите, але коли я кілька місяців тому був у Південній Кореї... Здавалось би, Samsung, Hyundai – суперкорпорації. По електроніці вони точно вище, ніж Україна. Але коли я просто мимохідь сказав, що зараз на полі бою GPS не можна використовувати, провідні виробники південнокорейські дуже здивувались. А тоді дуже здивувався я.

Тобто вони роблять ті ж квадрокоптери – але вони в Україні не будуть працювати. І таких прикладів дуже багато.

Але найголовніше в українському досвіді – це доктринальні зміни. Немає в Сполучених Штатах “Сил безпілотних систем”, немає їх і в жодній країні Європи. Або уявімо таку ситуацію: ось ми беремо зараз мільйон дронів, передаємо їх Бундесверу. Це дасть якийсь новий імпульс розвитку збройним силам Німеччини? Ні. Тому що ці дрони будуть лежати на складі, а генерали й офіцери не розумітимуть, кому віддати", – каже Самусь.

Що відбувається в Криму, довкола Криму, на південному фронті?

"Якщо порівнювати ситуацію два роки тому й зараз, в України явно більше інструментів, щоб реалізовувати вплив на центр тяжіння або на важливі не тільки тактичні, оперативно-тактичні, але й стратегічні регіони, райони та точки, – каже Михайло Самусь. – Якщо говорити про Донбас, то з військового погляду це дуже важка територія. Вона урбанізована, воювати там важко. Тому росіяни наступають там із величезними втратами. На півдні ж ситуація інша. Це не така урбанізована зона, а Крим ще й дуже чутливий до комунікацій.

Зусиллями українських військових, промисловості, влади все-таки вдалося сконцентрувати зусилля й вийти на рівень, який ми бачимо кожного дня, кожної ночі… Коли не тільки Крим, але тепер і територія Росії постійно під ударом. Коли нарешті “Фламінго” прилетіли в завод, який виробляє компоненти для ракет і дронів. Це свідчення того, що наші технології покращуються – технології саме ракетні, які дозволяють проходити російське ППО. А це означає, що у нас з'являється більше інструментів впливу на оперативну стратегічну глибину, в тому числі в Російській Федерації.

А щодо Криму – є таке поняття як ізоляція театру воєнних дій. В західній доктрині це називається interdiction. Це коли в нас є інструменти, які дозволяють повністю заборонити ворогу здійснювати логістику, управління, будь-яку військову діяльність в зоні проведення операцій. Оце і є класика того, що називалося наприкінці ХХ століття AirLand Operation, потім – Multi-Domain Operation. 

Зараз Україна може це робити. Ми отримали можливість виробляти багато таких інструментів, які дозволяють здійснювати “мідлстрайк”, тобто удари на глибину десь 60-100 кілометрів – і “діпстрайк”. При чому різний: є “діпстрайк” стратегічний, є оперативної глибини на десь 300 кілометрів. От 300 кілометрів – це побудова угруповання, яке веде війну проти України. Якщо побудувати на 600 [кілометрів], це дуже важко вже для логістики, для управління, для переміщення особового складу тощо.

Спочатку ми створили killzone на 20 кілометрів. Це тактична глибина, яка, скажімо так, дуже заважала росіянам здійснювати підхід до переднього краю. Потім у нас з'явилася можливість здійснювати “мідлстрайк” і ми почали бити на 50, 100, 150 кілометрів, "виносячи" логістику, а також пункти управління, місця зосередження особового складу, базування матеріальних засобів і так далі.

І почалась паралельна операція з ізоляції Криму. Це ізоляція в тому числі й логістики для південного фронту. Але через те, що російський наземний коридор до Криму досить чутливий до таких речей, відбулася зміна ситуації на самому півострові. Поки що це нафтопродукти, але якщо продовжити так працювати, може відбутися ситуація, коли Крим відчує логістичні проблеми у всьому. Є дуже чутлива точка – це Керченський міст, який також не вічний. І дійсно, коли ми говорили, що Крим може стати точкою, з якої почнеться завершення війни, – це правда.

Тобто якщо уявити, що Крим ізольований, що в Криму немає жодної російської військової діяльності… Навіть якщо там є війська, вони не можуть працювати авіацією, бо як тільки виходить там літак, його знищує наш дрон або ракета. Будь-яка військова діяльність, будь-який військовий рух припиняються нашими високоточними далекобійними засобами. Україна собі може це вже зараз дозволити. А якщо у нас з'являється балістика, все перейде на новий рівень.

Бо чим відрізняється балістика від крилатої ракети чи дрона, навіть реактивного? Дрон і крилата ракета летять довго: їх можна виявити, можна попередити ту ж авіацію, вона може вилетіти на інші місця базування на території Росії… А, наприклад, пускові установки "Іскандерів" можуть вийти з району запуску і сховатися, скажімо так. А якщо буде балістика, яка долітає за дві-три хвилини, то ніхто нічого вже не зможе змінити".

Самусь також розказав, що РФ вже фактично заборонено військову діяльність у Чорному морі. Росіяни можуть ризикувати й виводити в Чорне море носії "Калібрів", але для них це величезний ризик. Туди може прилетіти ракета або влучити морський дрон. Більше на морі вони нічого вдіяти не можуть.

"Це звучить фантастично, якби про таке сказали ще п'ять років тому. Бо ж Росія повністю домінувала в Чорному морі, повністю. У західній класифікації це називається А2АD-зона – тобто заборона військової діяльності в морському районі. Це Україна здійснила шляхом технологічної та доктринальної революцій. І чим далі українські технології будуть розвиватися, тим далі ця зона заборони буде розповсюджуватися не тільки на море, яке оточує окупований Крим, а й на сам півострів", – каже Михайло Самусь.

"Фактично ми зараз стоїмо на порозі ситуації, коли після заборони військової морської діяльності Україна заборонить Росії діяти військовим чином на території окупованого Криму. Далі вже починаються нюанси, скажімо так. Тому що заборонити військову діяльність можна, а деокупувати – інша річ. Це вже операція. І тут треба дивитися ширший контекст: стан російської армії, російської економіки й так далі. Але сам факт, сам процес заборони військової діяльності в Криму, в Чорному морі, точно підриватиме основи путінського режиму", – зауважив Самусь.

Джерело

Фото: Суспільне Новини/Владислав Кравець. Військовий аналітик, директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь під час інтервʼю Суспільному, Київ, 10 червня 2026 року.