Російському командуванню знадобилося стягнути значні сили до Курської області у відповідь на дії українських військ. Війська, які прибули на цю територію, були елітними і перевищували Українські сили у 6 разів. Українських військових у Курській області могло бути 10-15 тисяч.

Проте, проблеми з логістикою ускладнили дії українських військ, і вони були змушені відступити. Дорога на Суджу була під контролем російських дронів та артилерії. Тож втрати були, сказав Arty Green.

Вихід Українських військ з Курської області не був санкціонований Генеральним штабом і здійснювався за ініціативою польових командирів, заявив Arty Green в інтерв'ю Юрію Романенку.

Ситуація з виходом українських військ з Курської області нагадує події під Дебальцевим у 2015 році, коли рішення про прорив з оточення також приймалося на місцях, не дотримуючись вказівок вищого командування.

При цьому він зазначив, що відхід військ був достатньо скоординованим: «Ніхто не потрапив до оточення, всіх попередили. Не так, що батальйони розходилися в різні боки. Там не було такого. Ніхто не був залишений там без попередження».

Попри відсутність формального наказу, вихід військ був відносно організованим: «Оскільки ніхто не потрапив в оточення, всіх попередили. [...] Тобто угруповання вийшло відносно організовано, навіть з проблемами зі зв'язком, оскільки там Старлінки не працюють».