Чому світ мікрокосму на думку вчених відрізняється від світу макрокосму? Всі досліди квантової механіки зводяться до висновку, що поведінка мікрочастин повністю залежить від спостерігача, при цьому ж самі мікрочастини виявляють неймовірні можливості. Чому ж на макрорівні такі можливості не спостерігаються, чи може спостерігач напросто забув свої можливості.

Можливості мікросвіту відомі — частинка може перебувати одночасно в кількох місцях, інформація передається миттєво на велетенські відстані і так далі. Отже світ мікрокосму ліпиться лише думкою спостерігача. Що ж тоді з макрокосмом? Чи спостерігач не так спостерігає? Що ж наспостерігав спостерігач своєю думкою, що світ людей такий обмежений в можливостях? Чи то думка слабка, чи спостерігач маленький?

Чому спостерігач рухає електронами, протонами і кварками так, що проявляються війни і катаклізми? Що ж то за спостерігач такий?

Чому в такому досконалому світі з досконалим творцем, людина плутається в виборі і сприймає світ не цілісно, завдяки чому й відбуваються всі так звані низьковібраційні події?

Атон і Атом?

Колись Бору наснився сон, в якому бачив сонце, навколо якого крутились планети, так він дійшов до відкриття стуктури атому.

А що зробив Атон в «кінці» земного життя? Вийшов через сонце, розчинився в ньому і став Єдиним Богом з багатьм руками, в кожному з якої – ключ життя?

Що таке атом? Атом, нагадаю від грецького – неподільний. А Атон, після того, коли злився з сонцем і дав кожному руку – подільний?

Ядро єдине, воно єдине у всьому, сонце і ядро атому одне ціле, єдиної дії і енергії, хто творить з ядра - єдиний з всесвітом і всім творінням. 

Що таке просвітлення? Це коли спостерігач зливається в сприйнятті з Творцем, стає одним цілим, тобто думка Бога і думка спостерігача — єдині. Це наступає тільки тоді, коли світ сприймається як єдине творіння, єдине в просторі і часі, тобто час і простір як єдина тканина, яка проявлена в єдиному моменті, тобто зараз. А ось до такого стану людська свідомість може прийти тільки в стані прийняття всього що є, тобто в абсолютній відкритості і любові до всього творіння. Творіння єднається тільки в любові, розділене — в неприйнятті.

Отже, щоб Творити макрокосм в єдності, без війн і катаклізмів, потрібно бути в Єдності з Богом. На планетарному рівні -Загальносуспільну думку поєднати з Творцем, кожному старатись досягти Єдності з Творцем. Для цього потрібно просто по справжньому полюбити світ.

P.S. Життя на Землі не обмежується споживанням. Життя – це перш за все творчість, як бачимо з дослідів квантових фізиків. Отже за все відповідають самі люди. Відповідають перш за все ДУМКОЮ. Творча думка – наповнює енергією, дає розвиток життю, думка в любові складає кварки так, що сонце наповнює твоє існування. Якщо кожен усвідомить, що все єдине і якщо йти проти своєї природи, проти природи Творця, все рано чи пізно приведе до руйнації – людина зможе жити в гармонії.

Людина, яка прийшла до просвітлення, мислить у єдиному ритмі з Творцем, тому перебування в просторі-часі не обривається. Тече без забуття. Допоки людство не прийде до Єдності зі своєю природою – Творцем, доти крутитиметься в нерозумінні. І ніякий штучний інтелект не зможе їй допомогти продовжити своє існування, існування в ЧОМУ І ДЛЯ ЧОГО?

Хай будуть всі блаженні  і щасливі. Амінь

05.04.2017