Що ми маємо через 21 рік після проголошення незалежності України? Незалежності передусім від Росії, яка протягом трьох століть (царський і радянський періоди) була для нас лютим загарбником, знищила наші держави: Козацьку (1775р.) та Українську Народну Республіку (1920р.), поневолила наш народ, вимордувала десятки мільйонів українців, заселила в Україну мільйони росіян, силою насадила українцям чужу російську мову.

Нині у вищих ешелонах виконавчої влади немає жодного (!) етнічного українця. Президент – білорус, голова його Адміністрації – росіянин. Прем’єр – єврей, його заступники – єврей, молдаванин та росіянка. Росіянами є секретар Ради Нацбезпеки, міністр оборони, голова Служби Безпеки. За переписом населення 2001 року в Україні проживає 78% етнічних українців. Натомість у Верховній Раді українців лише 22%. Серед найбагатших людей (олігархів) в Україні немає жодного (!) українця. 98% власності в Україні перебуває в руках етнічних росіян, євреїв та ін. нацменшин. Зате серед трудових емігрантів з України – 98% українців. В державі панує тотальна русифікація (омоскалення). Влада методично здає українські національні інтереси Москві. Це стан класичної окупації. Де-юре Україна ще вільна, де-факто – вже поневолена.

Невже нащадки тих, хто нищив нашу державність, влаштовував голодомори, чинив репресії... , невже чужинці, зайди, загарбники, окупанти дбатимуть за українську мову. Відомо, що чия мова, того й влада. Тому абсолютно неефективно зараз відстоювати лише мову. Бо, закон проти української мови – закономірний наслідок окупації України. Необхідно боротись за повне і остаточне визволення України з-під московської ярма. Неможливо подолати наслідок, не усунувши причину.

Ростислав Новоженець, заступник голови Української Республіканської партії