Особливо урочисто відкритого 2 жовтня цього року історико-краєзнавчого музею в селі Добростани, що на Яворівщині, тут також є знамениті люди, які вийшли з його середовища. Це славна родина Пачовських, відома своїм патріотичним духом і вірним служінням українській ідеї. Тут 20 вересня 1861 року в сім’ї священника Івана Пачовського народився син Михайло, відомий свого часу викладач, науковець, письменник, етнограф, самодіяльний композитор, незмінний член керівництва «Просвіти» (відповідав за роботу філій) та «Сокола» (організатор та керівник цього товариства в Долині), активний громадський діяч.

Після закінчення Віденського університету вчителював у Львові та Коломиї. В 1884 році з ініціативи Михайла Пачовського в селі Добростани було засновано читальню ім. Т.Г Шевченка, яку активно підтримали отець Іван Пачовський та дяк Юрко Хома. А 1911 року коли «Просвітою» було кинуто клич: «100-річчю Маркіяна Шашкевича – 100 українських гімназій», Михайло Пачовський в м. Долині (тепер Івано-Франківська область) заснував і очолив приватну українську гімназію. За часів ЗУНР обіймав посаду міського комісара Долини та був делегатом Української Національної Ради Західноукраїнської Народної Республіки.

Внук Івана Пачовського, а племінник Михайла Пачовського Василь Миколайович Пачовський – відомий історик, поет, драматург, педагог, громадський діяч, один з засновників поетичного об’єднання «Молода Муза», гідно продовжив справу свого дядька – виховання підростаючого покоління, не забував сам і вчив українську юнь гордо носити звання «УКРАЇНЕЦЬ».

Урочисте відкриття музею було приурочене 150-й річниці з Дня народження Михайла Пачовського. Однак, свою роботу музей розпочав ще два місяці тому - 2 серпня з виставки праць Володимира Шаяна, відомого професора, санскритолога, громадського діяча, дослідника «Велесової книги», який також має відношення до цього села. Володимир Шаян хоч народився у Львові, та часто разом з родиною приїжджав на канікули до родичів своєї матері Єви Дмитрик. Цікаво, що це поважана в селі родина, яка давно пустила в ньому свої корені, адже є цілий куток, який так і називається – Дмитрики. Філософ в своїх творах неодноразово з великою теплотою згадував своє перебування у мальовничому селі материної родини.

В роки воєнного лихоліття Володимир Шаян змушений був емігрувати за кордон спочатку в Мюнхен а потім в Лондон, де проводив активну громадську і наукову роботу, був Президентом Європейської Президії Української Вільної Академії Наук (УВАН), директором Бібліотеки та музею ім. Тараса Шевченка у Лондоні при Союзі Українців Британії, головою Педагогічної Комісії, заступником голови Британського товариства Літераторів, заступником голови ПЕН-клубу в екзилі, заступником голови ліги Європейської Свободи, головою Спілки Українських Вільних журналістів, головою Орієнталістів (сходознавців). Він частково переклав “Велесову книгу” і поклав початок її наукового вивчення. У травні 1947 року в Англії Володимир Шаян захистив науковий ступінь і звання Професора. Шаян неодноразово виступав з своїми науковими розвідками та гострими публіцистичними статтями на сторінках українських часописів «Українська думка» та «Визвольний шлях», редагував альманах «Світання».

Читати повністю ТУТ