Найбільша у світі цегляно-земляна фортеця руйнується. У жодному місті світу оборонні споруди не змогли так легко влитися в архітектурний ансамбль.

Київські башти та вали - унікальне явище. Проте якщо знищення пам’яток триватиме такими темпами, Україна втратить цю першість.

Прокуратура порушила справу, а тим часом будівельники продовжують розбирати уламки знесених бульдозерами пам’яток. Причому почали це ще вночі у новорічні свята.

Начальство на будівництві знайти не поталанило. А міські чиновники заперечують, що давали згоду на знесення пам’яток.

Руслан Кухаренко, Київське головне управління охорони культурної спадщини: «Земельна ділянка була виділена ЛВ-холдинг під експлуатацію та обслуговування цих споруд. Вони знесли ті споруди, хоча цільове використання тоді треба змінювати».

Телеграф був пам’яткою історії. Його дроти зв’язували Київ із Москвою та Петербургом. Сусідні будівлі були складами та казармами.

Керівництво музею «Київська фортеця», яке домагалося передачі їм будов, вважає руйнування невиправною шкодою культурним та історичним надбанням українського народу, які можна було б використати і по-господарському - у якості туристичних об’єктів.

В’ячеслав Кулінич, директор музею «Київська фортеця»: «Євросоюз був готовий дати грант на створення туристичного маршруту, хоча ми не члени Євросоюзу».

Віце-президент київської спілки архітекторів Георгій Духовичний вважає, що історичний центр заповідного Києва вже перетворився на заказник. Але покарання за заподіяну шкоду ніхто уникнути не зможе.

Георгій Духовичний, архітектор: «Киев, конечно, город добрый, но он не прощает зла тем, кто его делает. История этого города подтверждает. Степень раскованности по отношению к памятникам приобрела уже не просто рискованный характер, а уголовный».

Архітектор переконаний, що у зносі винні міські охоронці пам’яток, а ті скаржаться на брак коштів, людей та взаєморозуміння з міліцією.

А поки жертвами столичного будівельного буму стають пам’ятки архітектури. //Володимир Задирака, Віктор Карпенко, НТН